Під кінець грудня більшість із нас пригадує свої успіхи та невдачі, важливі події, що стались протягом 12 місяців, і, звісно, будує плани на наступний рік. Львівський портал не може оминути цю традицію, тож підбиває підсумки інформаційного простору Львівщини за 2019 рік.
Так, 2019-й для Львівської області був багатим на політичні інтриги, скандали, досягнення та провали, а також на події, які, безумовно, увійдуть в історію. Тож поки ви готуєтесь зустріти 2020 рік, рік білого Щура, пропонуємо пригадати разом рік, що минає, у 19 найважливіших моментах для нашої області.
«Холодомор» у Новояворівську та Новому Роздолі
Цього року як і попереднього Новояворівськ та Новий Розділ знову вступали у опалювальний сезон з холодними батареями. Однак цьогоріч проблема загострилася, адже новий управитель ТЕЦ зовсім не справлявся зі своїми обов’язками і не підготував мережі до зими.
Коротко нагадаємо передісторію проблем з опаленням у цих двох містах Львівщини. Все почалося з викриття схеми розкрадання газу на 1,4 млрд грн: ще на початку 2018 року у Львові затримали службовців Новояворівської ТЕЦ (ТОВ «Енергія-Новояворівськ»), Новороздільської ТЕЦ (ТОВ «Енергія-Новий Розділ») і ТОВ «Енергія». Тут варто зауважити, що кінцевими бенефіціарами всіх трьох компаній є Ярослав і Богдан Дубневичі. Далі Новояворівську та Новороздільську ТЕЦ заарештували і передали в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку і управління активів, одержаних внаслідок корупційних та інших злочинів (АРМА). Остання визначила для них нового управителя – «Гарант Енерго М». Після цього у Новояворівську і Новому Роздолі виникли проблеми зі запуском опалювального сезону, з ТЕЦ масово звільнялися працівники. Відтак тепло у квартири мешканців обох міст подали зі запізненням.
У 2019 році ситуація з опаленням у цих двох містах повторилася, набувши гострішого характеру. Ще на початку вересня цього року депутати Львівської облради зверталися до прем’єра та АРМА щодо критичної ситуації із запуском опалювального сезону в Новому Роздолі та Новояворівську. Згодом через загрозу зриву опалювального сезону у двох містах на Львівщині оголосили надзвичайну ситуацію. У знак протесту обурені мешканці навіть перекривали міжнародну трасу Київ – Чоп.
Через зрив опалювального сезону на Львівщину 13 листопада з терміновим робочим візитом прибув прем’єр Олексій Гончарук, під час якого анонсував нового управителя для Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ. Тут варто зауважити, що із «Гарант Енерго М» вирішили достроково розірвати договір через критичні порушення зобов’язань. Своєю чергою Олексій Гончарук заявив, що колишня компанія-управитель має понести відповідне покарання за те, що 60 тисяч людей у Новому Роздолі та Новояворівську могли залишитись без тепла взимку. Вже 15 листопада на офіційному сайті АРМА з’явилася інформація про те, що у Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ з’явився новий управитель – ТОВ «Нафтогаз Тепло», що входить в групу компаній «Нафтогаз України». Обидві теплоелектростанції «Нафтогаз Тепло» обслуговуватиме впродовж 36 місяців.
Відтак довгоочікуваний опалювальний сезон у Новояворівську та Новому Роздолі розпочався аж 21 листопада. Тут варто зауважити, що після офіційного запуску аварійним бригадам доводилося неодноразово ліквідовувати аварії та прориви мережі.
Боротьба за Центр опіки сиріт
2019-й відзначився боротьбою влади Львова та області за «домівку» для дітей-сиріт та потребуючих людей. Річ у тім, що тривалий час у чотириповерховому будинку на вул. Короленка, 7 працював Центр опіки сиріт УГКЦ. Саме приміщення належало Львівській обласній раді, проте вона вирішила його продати.
Звісно, проти відразу висловилось духівництво УГКЦ та громадськість. Небайдужі львів’яни створили петицію до міськради із проханням стати на захист дітей, священнослужителі збирали кошти для викупу будівлі, також у Львові проводили благодійні концерти, під час яких збирали гроші. На жаль, зібрати необхідну суму не вдалось. Втім за збереження Центру опіки сиріт виступила Львівська міськрада і заявила, що готова викупити цей об’єкт із комунальної власності області за 40 млн грн.
Незважаючи на таку пропозицію, облрада все-таки продала на аукціоні будівлю Центру опіки сиріт завуальованому покупцю. Однак мерія оскаржила цей продаж у судовому порядку, тож згодом Львівська обласна рада таки погодилась продати місту приміщення на вул. Короленка, 7 за 40 млн грн. Наприкінці жовтня його офіційно передали у власність міськради Львова. Тепер тут облаштують Дім милосердя для дітей-сиріт та потребуючих.
Кінець хаосу на площі перед головним вокзалом Львова
1 березня у Львові стартувала масштабна реконструкція площі Двірцевої – площі перед залізничним вокзалом Львова. Всі роботи веде компанія «Онур», яка перемогла у тендері. Вартість оновлення площі становить 165,5 млн грн. За ці кошти тут мають збільшити інфраструктуру громадського транспорту та кількість зупинок, облаштувати нове освітлення і трамвайні колії, встановити фонтан.
Перший етап масштабної реконструкції площі Двірцевої завершився 7 грудня. Це дало змогу відновити роботу трамваїв та громадського транспорту, які курсують до головного залізничного вокзалу.
Втім якість виконання першого етапу реконструкції площі Двірцевої вже зазнала критики, адже щойно замощена гранітна плитка просіла й пошкодилась.Також на місці колишнього диспетчерського пункту «Львівелектротрансу» несподівано «винирнула» чотириповерхова будівля. Окрім того у ході реконструкції відразу біля головного входу у вокзал «Львівська залізниця» без жодних погоджень із містом збудувала капличку. Після розголосу у ЗМІ незаконну споруду демонтували.
Додамо, що повністю завершити реконструкцію площі Двірцевої обіцяють до весни 2021 року.
Перше в історії Львова знесення незаконної багатоповерхівки
Наприкінці квітня у Львові трапився безпрецедентний випадок: у нашому місті вперше знесли незаконно зведену багатоповерхівку. Мова йде про 7-поверховий самобуд на вул. Личаківській, 259.
Зазначимо, що рішення знести самочинну багатоповерхівку прийняв Личаківський районний суд ще у 2017 році, однак тривалий час забудовник, ТзОВ «Лідер Моноліт», оскаржував його.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «Лідер Моноліт» зареєстроване за місцем скандальної багатоповерхівки – на вул. Личаківській, 259. Його засновником є бізнесмен, власник «Львівського холодокомбінату» Богдан Копитко.
Наприкінці 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд м. Львова не задовільнив апеляцію фірми, тому врешті зобов’язав її знести житловий будинок на вул. Личаківській, 259. Варто наголосити, що випадок є першим у Львові, коли Інспекція ДАБК отримала перемогу в суді з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта.
І ось у березні 2019 року 7-поверховий будинок таки почали зносити, щоправда, робив це не забудовник, а Львівська міська рада. Як проходив цей процес, дивіться тут. На проведення робіт із демонтажу багатоповерхівки мерія Львова виділила понад 3 мільйони гривень, які згодом мав би повернути забудовник. Зазначимо, у соцмережах деякі львів’яни неодноразово наголошували, що квартири у цьому будинку було б доцільніше віддати черговикам Львівської міськради, зокрема бійцям АТО. Втім зробити це було неможливо через законодавчі проґалини та незадовільний стан самої багатоповерхівки.
Після знесення самобуду на Личаківській мерія Львова активно заговорила про боротьбу з незаконним будівництвом та навіть створила список недобросовісних забудовників, у яких львів’янам не рекомендують купувати квартири.
«Гра престолів» у Львівській обласній раді: звільнення заступників Ганущина
Почалася «зрадонька» ще наприкінці травня, коли голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин заявив, що проти нього готує заколот його ж заступник Володимир Гірняк. Він пояснив, що в облраді є група людей, яка претендує на його крісло. До цього, за словами очільника ЛОР, причетний Володимир Гірняк. Останній з цього приводу запевнив, що здивований такою емоційною заявою голови облради. Згодом він заявив про факти хабарництва та політичний тиск у стінах облради з боку Олександра Ганущина.
Після того, як на сесії у вересні депутати поставили першому заступнику голови облради Андрію Білоусу та заступнику Володимиру Гірняку «незадовільно» за роботу, останній зауважив, що його шеф замість того, щоб представляти інтереси громади, на своїй посаді виконує функцію помічника нардепа Ярослава Дубневича.
Додамо, що Володимир Гірняк і Ярослав Дубневич (останньому приписують «покровительство» над Олександром Ганущиним) мірялися силами у 120 окрузі (Городоцький, Мостиський та частина Самбірського районів) на позачергових парламентських виборах, які відбулися 21 липня. Із великим відривом тодішнього заступника голови облради обійшов Ярослав Дубневич.
Питання щодо звільнення обох заступників голови ЛОР винесли на позачергове засідання сесії 24 вересня. Спершу відбулося таємне голосування за звільнення з посади заступника Львівської обласної ради Володимира Гірняка, але його визнали недійсним. За офіційною інформацією голосування було проведе з порушенням, а за неофіційною – результати голосування провалили звільнення. Відтак Олександр Ганущин переніс це питання на наступну сесію. Своєю чергою Володимир Гірняк написав заяву в поліцію через порушення при голосуванні за його відставку.
Вже 2 жовтня під час другої позачергової сесії Володимира Гірняка з другої спроби звільнили з посади заступника голови ЛОР. Такий «подарунок» йому зробили у день його народження, адже саме у цей день він святкував своє 42-річчя. Слідом за Володимиром Гірняком «полетіла голова» і Андрія Білоуса, якого також звільнили без припинення депутатських повноважень.
Знищення легендарної мозаїки на магазині «Океан»
Влітку у Львові виник скандал через руйнування мозаїки «Риби» відомого художника Володимира Патика на магазині «Океан», що на вул. В. Великого. Ще на початку року мерія Львова дозволила ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп» реконструювати будівлю цього магазину, а тодішній головний архітектор міста Юліан Чаплінський запевняв, що мозаїку збережуть. Однак уже в липні забудовник її повністю знищив, після чого виконавчий комітет міської ради скасував дозвіл на реконструкцію магазину «Океан».
Цей прикрий випадок обурив львів’ян, тож вони навіть створити петицію, у якій вимагали назвати імена посадовців, винних у знищенні мозаїки. Також через цей скандал у Львові створили реєстр історичних мозаїк, до якого увійшли 236 цінних творів мистецтва.
У вересні виконком Львівської міськради видав нову містобудівну документацію ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп», адже вона зобов’язалась власним коштом відновити втрачену мозаїку, а також дати місту приміщення площею близько 1000 кв м під школу мистецтв. У мерії неодноразово наголошували на «совісності» забудовника, який, зробивши прикру помилку, дасть ще приміщення для громади Львова. Але мало хто знає, що тут існує невеликий нюанс: у новій документації виконком встановив висоту будівлі на рівні 23 м, що на 3 м більше, ніж у попередніх містобудівних умовах і обмеженнях, які мерія скасувала. Тому забудовник не залишився обділеним.
У вересні легендарну мозаїку почали відбудовувати, завершити всі роботи обіцяли ще до кінця 2019 року. Однак до кінця осені фахівці встигли лише відновити стіну та нанести рельєф мозаїки, тому через погодні умови роботи перенесли на 2020 рік.
Львівський курсант – перший українець, який став кращим випускником Королівської академії Великобританії
Цьогоріч курсанту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Артемові Бараненку вдалось отримати особливу відзнаку – шаблю найкращого закордонного випускника Королівської академії сухопутних військ Великої Британії в Сандгерсті.
Щороку це звання присуджують курсанту, який продемонстрував найвищі результати у навчанні та під час іспитів. Артем став першим українцем, який удостоївся цієї високої відзнаки у стінах цього закладу.
Молодий військовий розповів Львівському порталу про тонкощі відбору до Королівської академії, особливості навчання, а також поділився враженнями від отримання такої відзнаки. Детальніше про це читайте у нашому матеріалі: «Історія львівського курсанта, який став кращим іноземним випускником Королівської академії сухопутних військ».
Відкриття Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні
Архітектурний конкурс на найкращий проєкт меморіалу Героям Небесної Сотні міська рада Львова оголосила ще у 2015 році. Загалом у ньому взяли участь 25 проєктів, проте перше місце здобула ідея групи, до якої входять Андрій Лесюк, Марія Яструбчак та Христина Пундак.
У концепції проєкту лягло створення мінімалістичного простору, що передає дух сучасності та увіковічнює пам’ять Героїв Небесної Сотні, котрі віддали своє життя під час Революції Гідності.
У квітні 2018 року на «Губернаторських валах» урочисто заклали пам’ятну капсулу на місці будівництва Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Власне першу чергу Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні на вул. Кривоноса відкрили напередодні Дня Незалежності України 23 серпня. Мова йде про площу зі стелою на верхній терасі. Стела уособлює барикади палаючого Майдану. Також побудовано три оглядові майданчики, встановлено 107 табличок із портретами Героїв Небесної Сотні, які гравіровані на нержавіючій сталі. На них вказано ім’я, дату народження та смерті, а також гасло кожного Героя, що розміщене під кожним портретом. На портреті є спеціальний отвір, де кожен може поставити квітку
Наступним етапом стане зведення моста через вулицю Кривоноса в бік парку «Губернаторські вали». Цей проєкт уже реалізовуватимуть за інвестиційні кошти. Для цього оголосять інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, у межіх якої й будуватимуть пішохідний міст пам’яті Героїв Небесної Сотні. На мості запропонували встановити накриття, вироблене зі спеціальної сталі. На даху цього накриття будуть вирізані імена героїв Небесної Сотні, крізь які у дощову погоду стікатиме вода, що символізуватиме «вічні сльози» за загиблими, а у сонячну погоду ці літери мають підсвічуватися природнім світлом.
Фатальний обвал житлового будинку у Дрогобичі
У ніч на 28 серпня у Дрогобичі сталася страшна трагедія, яка сколихнула не лише Львівщину, але усю Україну. Орієнтовно о 02:50 год. на вулиці Грушевського, 101 у Дрогобичі обвалилась частина чотириповерхового житлового будинку. Внаслідок цієї трагедії загинули вісім людей, ще семеро постраждали.
Усіх мешканців заваленого житлового будинку у Дрогобичі, а це – 64 родини, відразу відселили через ризик подальших руйнувань.
Загиблих внаслідок обвалу поховали 30 серпня. Через трагедію у Дрогобичі оголосили дводенну жалобу за загиблими внаслідок обвалу житлового будинку. Згодом Дні жалоби оголосили по всій території Львівської області.
За фактом обвалу поліція відкрила два кримінальні провадження. В одному з них проходять посадовці Дрогобицької міської ради та комунального підприємства. Згодом правоохоронці затримали двох працівників комунального підприємства, яких підозрюють у службовій недбалості, що призвела до обвалу житлового будинку у Дрогобичі. Суд обрав їм запобіжний захід.
22 жовтня стала відома причина обвалу будинку у Дрогобичі – фатальний обвал міг статися через руйнування середньої несучої стіни підвалу.
Так, мешканців зруйнованого будинку відселили, проте умови, у яких їм довелося жити, м’яко кажучи, були незадовільні. Львівська журналістка Вікторія Балицька показала, як доводилося мешкати цим людям у гуртожитку, адже їхнє житло перебуває під арештом і туди нікого не впускають.
За попередніми підрахунками, для закупівлі квартир мешканцям обваленого будинку на вул. Грушевського у Дрогобичі необхідно 45 мільйонів гривень. Лише 18 грудня на засіданні Кабінету міністрів України нарешті розглянули питання про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для мешканців 59 квартир.
Новий одіозний керівник нацполіції Львівщини
На початку вересня новим головою Нацполіції Львівщини став 38-річний колишній «беркутівець» Василь Віконський. До цього він очолював Нацполіцію Хмельниччини і замінив Валерія Середу, який був головним поліцейським Львівської області з кінця 2016 року.
Віконський працював у скандальному підрозділі «Беркут» в Івано-Франківській області. 21 січня 2014 року за наказом керівника поліції Франківщини поїхав у революційний Київ, очолив групу поліцейських спецназу. Але нібито 24 січня весь івано-франківський беркут за наказом відбув назад додому. У процесі перетворення міліції у поліцію атестаційна комісія визнала, що Віконський «підлягає звільненню» із правоохоронних органів за невідповідність займаній посаді. Однак через суд він довів, що має право працювати в оновленій поліції, і немалу роль в цьому відіграло те, що після повалення режиму Януковича Віконський брав участь в АТО, а згодом займався підготовкою бійців, які вирушали у зону ООС.
У Львові новопризначеного очільника поліції Львівщини відразу зустріли пікетом. Людей збурило не лише його минуле, а й статки. Крахом довіри до Василя Віконського став силовий розгін мітингувальників (21 вересня 2019 року – ред.), які блокували російські вагони із вугіллям на залізничній станції «Соснівка» у селі Сілець. Внаслідок розгону було затримано 28 учасників блокади російського вугілля.
Цей інцидент збурив не лише громадськість Львівщини, а й деяких представників місцевої влади. Так, Червоноградська міська рада звернулася до президента, парламенту й прокуратури із закликом звільнити Віконського із займаної посади. До з’ясування всіх обставин інциденту Львівська облрада вимагала відсторонити, а згодом й звільнити Віконського. Тодішній голова Львівської ОДА Маркіян Мальський також закликав Віконського піти з посади. Водночас за словами самого Василя Віконського, уся відповідальність вирішення конфлікту лежить на місцевій владі та керівництві вугільного підприємства.
Після цього під обласне управління поліції приносили шини і палили фаєри з вимогою вигнати Віконського зі Львова. Подібні акції навіть із «похованням Віконського» неодноразово повторювалися, а 15 листопада 2019 року активісти вимагали відставки одіозного поліціянта ще й у Києві.
Силовий розгін наніс невиправної шкоди іміджу поліції Львівщини, протистояння активістів та головного керівника поліції Львівщини Василя Віконського триває досі.
Повернення львівського моряка Андрія Оприска із російського полону
7 вересня відбувся довгоочікуваний обмін ув’язненими між Росією та Україною у форматі «35 на 35». На Батьківщину повернулись 24 моряки та інші українці, які знаходилися на території Росії.
Серед незаконно утримуваних полонених був і моторист-електрик МБАК «Вишгород» Андрій Оприско, який родом із села Надітичі Миколаївського району. 47-річний Андрій Оприско був старшим матросом на борту артилерійського катера «Нікополь».
Нагадаємо, що всіх українських моряків захопила Росія 25 листопада 2018 року у Керченській протоці. Тоді російські військові обстріляли і захопили українські катери «Бердянськ» та «Нікополь», а також буксир «Яни Капу» з екіпажами, які прямували з Одеси до Маріуполя. Троє українських моряків під час атаки росіян зазнали поранень. Окупаційні «суди» у Криму заарештували 24 українських військових, згодом їх перевезли до російського СІЗО «Лефортово». Полоненим українцям пред’явили звинувачення за ч.3 ст.322 КК Росії (незаконне перетинання кордону).
Скандальний готель у Парку культури
Протягом 2019 року у Львові було чимало будівельних скандалів, втім один із найбільших виник довкола зведення у буферній зоні ЮНЕСКО 72-метрового готелю. Мова йде про готель всесвітньо відомої мережі Hilton на місці колишнього музею історії військ Прикарпатського військового округу на вул. Лижв’ярській, 1.
Першим про цей об’єкт заговорив сам мер Андрій Садовий ще навесні, заявивши, що це буде «справжній витвір мистецтва». При цьому він уже зауважував, що із забудовником були «дебати щодо поверховості», але міська рада пішла «на певний ризик».
Такі будівельні плани неабияк обурили пам’яткоохоронців, активістів та просто небайдужих львів’ян, які переконані: 72-метровий готель суттєво вплине на панораму історичного Львова. Більше того, саме на цій території парку раніше знаходився цвинтар, на якому хоронили померлих від холери, тифу та віспи, тож на думку мешканців, будівництво може бути ще й небезпечним. Гарячі обговорення та дискусії щодо поверховості будівлі тривали більше ніж пів року, а сам Андрій Садовий наголошував на важливості консенсусу у цьому питанні.
Однак наприкінці листопада виконавчий комітет міськради Львова таки затвердив містобудівну документацію, необхідну для спорудження готелю на території Парку культури. Втім під час засідання посадовці мерії озвучували висоту у 34 м, однак у проєкті рішення далі були вказані 72 м. Цікаво, що з часу прийняття рішення пройшло вже більше місяця, а документ досі не опублікували на сайті мерії, тому ознайомитися із затвердженими вихідними даними для цього будівництва дотепер ніхто не може.
Цим скандальним будівництвом уже зацікавились правоохоронці, які вивчають, чи мала право Львівська міськрада продавати землі парку, а також яким чином майно на вул. Лижв’ярській, 1 перейшло у приватні руки. До слова, зводити за цією адресою багатофункціональний готельний комплекс буде створена у 2018 фірма «Парк спейс», 90% якої належить будівельній компанії Avalon Inc. Чи буде цей готель мережі Hilton, тепер достеменно невідомо.
Театральні війни
2019 рік запам’ятається львів’янам ще й війною у Національному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької. Актори на чолі з народним артистом і головним режисером 80-річним Федором Стригуном активно протестують проти одноосібної влади гендиректора-художнього керівника Андрія Мацяка, адже останній може в односторонньому порядку розривати контракти з митцями.
Так, власне, сталося й з першим актором Ярославом Кіргачем, якого звільнили наприкінці вересня. Тоді на захист колеги стали актори театру, після кожної вистави вони виходили на сцену із плакатами, таким чином висловлюючи свою незгоду з політикою дирекції. Згодом за такі протестні акції від керівництва артисти навіть отримали догани.
Згодом Федір Стригун заявив, що його звільняють після 55 років роботи у театрі Заньковецької. Під звільнення потрапила і його дружина, 84-річна народна артистка України Таїсія Литвиненко. Контракт із жодним із них керівництво продовжувати не планує, втім Таїсії Литвиненко таки запропонували перейти на 0,5 ставки.
Натомість гендиректор-художній керівника театру ім. Заньковецької Андрій Мацяк пояснював, що актори, у яких закінчується термін дії контракту, можуть знову подаватись на конкурс. Хоча водночас він зауважував, що театру потрібні нові, молоді та прогресивні кадри.
Варто зазначити, що одноосібне звільнення акторів у 2019-му спіткало не лише заньківчан. Така проблема виникла й деяких інших театрах Львова. Причиною цьому є недосконале законодавство України, зокрема закон 955/8, дав дирекціям театрів необмежену владу. Самі театрали називають цей закон закріпаченням актора.
Реінкарнація Міжнародного конкурсу оперних співаків імені Соломії Крушельницької
Значною подією в культурному житті не лише Львова, а й всієї України, стало відродження після 10-річної перерви Міжнародного конкурсу оперних співаків імені Соломії Крушельницької, засновником якого є Міністерство культури України. Відтак у межах програми діяльності Львівської національної опери «Український прорив» 12 листопада у театрі після багаторічної паузи цей конкурс стартував уп’яте.
За перемогу змагався 41 артист віком до 35 років з України, Вірменії, Польщі, Білорусі, Угорщини. Унікальність єдиного в Україні міжнародного конкурсу оперних співаків у Львові полягає в його широкому міжнародному контексті як учасників, так і складу журі. Однією з основних цілей було ще більше популяризувати ім’я нашої прими, а також відкрити нові молоді зірки оперної сцени.
Змагання відбувалися у три тури. Перший – у супроводі фортепіано, другий, куди потраплять лише 24 співаки, – у супроводі оркестру. У запропонованій для виконання програмі, окрім світової класики, обов’язковою є арія із опер українських композиторів: Д. Бортнянськогго, С. Гулака-Артемовського, М. Аркаса, М. Лисенка, К. Данькевича, А. Кос-Анатольського, В. Губаренка, Ю.Мейтуса.
Уже 22 листопада відбувся гала-концерт, під час якого стали відомі імена переможців. За результатами таємного голосування членів журі гран-прі міжнародного конкурсу, який склав 10 тисяч доларів, виграла співачка з хору Львівської опери Мар’яна Мазур. Окремо присуджували І премію (5 тисяч доларів): її отримали Роман Чабаранок та Руслана Коваль. ІІ премію (4 тисячі доларів) взяли Володимир Тишков та Дар’я Литовченко, ІІІ премію (3 тисячі доларів) – Святослав Винник та Юлія Алєксєєва, ІV премія (1 тисяча доларів) – Ігор Євдокименко та Вікторія Мельник.
Ще один учасник Степан Дробіт, який також опинився у десятці фіналістів, отримав запрошення виступити на сцені Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка та Сілезької опери у м. Битом (Польща).
Після феєричної перемоги Мар’яна Мазур заявила, що мріє реінкарнувати славу Соломії Крушельницької.
Вручення підозри Андрію Садовому
21 листопада прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили підозру у зловживанні владою міському голові Львова Андрію Садовому. Зокрема, мова йде про справу щодо земельної ділянки у Рясне-Руському, яка не належить Львову, але яку міська рада примудрилась продати.
Гучний скандал довкола земель Рясне-Руської сільської ради «вибухнув» ще у 2016 році. Світло на 140-мільйонну аферу чиновників Львівської міської ради вдалося пролити завдяки розслідуванню журналістів Львівського порталу.
Так, посадовці Ратуші примудрилися «продати» інвесторам під індустріальний парк понад 23 гектари землі, яка навіть не належить до юрисдикції міськради Львова.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила суд обрати для Андрія Садового запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 млн грн. Втім він обрав запобіжний захід у вигляді застави розміром понад 1 мільйон гривень. Після апеляції Садового суд змінив заставу на особисте зобов’язання.
Пасажирський бум в аеропорту «Львів»
Наприкінці листопада Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького вперше перетнув межу в два мільйони пасажирів за рік. Двомільйонним гостем аеропорту став 4-місячний хлопчик.
Приріст пасажиропотоку за 11 місяців 2019 року склав 39,5%, що є найкращим показником серед всіх аеропортів України.
Зазначимо, крім класичних авіакомпаній, аеропорт має налагоджену співпрацю зі шістьма лоукостами. Зокрема, цьогоріч до WizzAir, Ryanair, Pegasus та Ernest приєднався азербайджанський Buta Airways та український лоукостер SkyUp, який зробив аеропорт «Львів» своєю базою.
Незважаючи на грандіозний успіх львівського летовища, міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив про намір віддати його в концесію. Своє занепокоєння з цього приводу висловили депутати Львівської міської ради. Передачу аеропорту вони порівняли із державною зрадою, адже підозрюють, що за новим розпорядником може стояти «прямий вплив Росії».
Е-квиток: зрушення з мертвої точки
На електронний квиток львів’яни чекали ще з 2017 року, відколи Верховна Рада відповідний закон. З того часу посадовці Львівської міськради лише годували мешканців обіцянками і щораз називали нові дати, коли ж у Львові е-квиток запрацює на ділі.
І от 2019-й увійде в історію як рік, коли електронний квиток врешті-решт зрушив із мертвої точки: у тендері, який ЄБРР оголосив ще наприкінці 2018 року, визначили переможця. З-поміж шести компаній, які зголосились запроваджувати у громадському транспорті Львова е-квиток, перемогу здобув чесько-українсько консорціум фірм Mikroelektronika spol s r.o. та SoftServe – Municipal Technologies LLC. Ці дві компанії вводитимуть е-квиток майже за 11,6 млн євро.
Договір із переможцями тендеру мали підписати ще до кінця 2019 року, у ньому також пропишуть графік всіх робіт. В мерїі сподіваються, що в тестовому режимі автоматизована система оплати проїзду у громадському транспорті запрацює ще у 2020 році.
Варто зауважити, що електронний квиток діятиме у всьому громадському транспорті Львова, однак його впровадження планують розпочати з трамваїв і тролейбусів, а вже після цього – у маршрутках. За попередніми підрахунками, після введення е-квитка у Львові місячний безлімітний абонемент на проїзд коштуватиме близько 400-500 гривень. Після введення електронного квитка суттєві зміни будуть й у проїзді пільговиків. Детальніше про це читайте тут. Все, що треба знати про е-квиток, яким чином він працюватиме у Львові, читайте за цим посиланням.
До слова, автор вищезгаданого закону про е-квиток Ігор Васюник неодноразово наголошував, що у сфері перевезень громадським транспортом Львова обертається сотні мільйонів необлікованої готівки. За різними оцінками, в тіні перебуває 30-40% коштів. Тому за словами Васюника, реформування громадського транспорту Львова має розпочатися саме із впровадження електронного квитка, що дозволить зробити цю сферу більш прозорою та дасть можливість оптимізувати видатки. Також політик переконаний, що у Львові цілком реально впровадити безкоштовний транспорт, адже 110 міст світу повністю скасували оплату за проїзд в громадському транспорті.
Заборона грального бізнесу
Наприкінці 2019 року уряд заборонив в Україні гральні автомати під виглядом лотерей.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевнив, що тепер заклади з гральними автоматами не зможуть нелегально працювати, прикриваючись договорами передоручення на розповсюдження державних миттєвих лотерей.
У поліції відразу створили мобільні групи для боротьби з гральним бізнесом. І вже за перший день дії заборони на Львівщині правоохоронці «прикрили» 268 таких закладів. Водночас генпрокурор Руслан Рябошапка вже встиг заявити, що правоохоронці, які мають перешкоджати гральному бізнесу, навпаки «кришують» цей напрям.
Не минуло й пів року: несподіване звільнення Мальського
Одразу після перемоги Володимира Зеленського у другому турі президентських виборів, які пройшли цьогоріч 21 квітня, тодішній голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка заявив, що йде з посади. Відтоді почалися активні розмови стосовно того, хто ж стане очільником Львівщини. Президент України Володимир Зеленський навіть радився у Facebook з мешканцями нашої області щодо того, кого з-поміж трьох кандидатів обрати головою ЛОДА. Серед претендентів були: Маркіян Мальський, Денис Шмигаль та Максим Козицький.
26 червня Кабінет міністрів України підтримав призначення Маркіяна Мальського на посаду голови Львівської ОДА. А вже 6 липня під час робочої поїздки до Львова Володимир Зеленський офіційно представив його як очільника Львівщини. Через декілька днів після офіційного призначення новий голова ЛОДА заявив, що він «прийшов на посаду, щоби запам’ятатися ефективним керівником».
Перебуваючи на посаді голови ЛОДА, Мальський виступив з ініціативою створення електронної реєстрації для того, щоб вирішити проблему з чергами на кордоні. Пілотний проєкт планують впроваджувати у пункті пропуску «Краківець». Також очільнику ЛОДА довелося справлятися із ситуацією, як виникла довкола силового розгону блокувальників вагонів із російським вугіллям біля Червонограда, загрозою зриву опалювального сезону у Новому Роздолі та Новояворівську та страшним обвалом будинку у Дрогобичі.
Втім 24 грудня президент Володимир Зеленський під час засідання Ради розвитку громад та територій несподівано заявив, що звільняє голову Львівської ОДА Маркіяна Мальського з посади. Останній у цей же день в соціальних мережах повідомив, що повертається до адвокатської практики, наукової та дипломатичної діяльності. Зазначимо, що керував областю Мальський менше ніж пів року.
Вже 27 грудня Кабінет міністрів України погодив кандидатуру 38-річного бізнесмена Максима Козицького на посаду глави Львівської ОДА. Відзначимо, що він був одним із трьох кандидатів на цю посаду, яких у червні 2019 року висунув на обговорення Володимир Зеленський. Додамо, що Максим Козицький разом із батьком володіє бізнесом у сфері відновлювальної енергетики.
Львівський портал