Депутати Львівської міськради на сесії 30 листопада вирішили не підтримувати петицію, у якій львів’яни пропонували демонтувати з площі Маланюка пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту. Про це повідомляє кореспондент Львівського порталу.
Під час розгляду петиції про демонтаж пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту у сесійній залі виникло жваве обговорення. Крім депутатів, свою думку з цього приводу висловив головний архітектор Антон Коломєйцев, почесний громадянин Львова Мирослав Маринович. Вони обоє виступили проти знесення скульптури.
«Я шаную думку львів’ян, яким не подобається робота скульптора Себастьяна Швайкерта. Але міська рада не може бути істиною останньої інстанції, коли йдеться про мистецькі дискусії, інакше Львів повернеться до радянської практики, яка нами, здавалося б, вже давно засуджена. І демонтажем цього пам’ятника міська рада засигналізувала б, що наше місто перебуває поза європейським культурним простором на радість нашим ворогам. Дуже прошу вас, шановні депутати, зніміть це питання з порядку денного взагалі, а якщо це неможливо, то проголосуйте проти демонтажу пам’ятника Моцарту», – відзначив публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович.
Тим часом депутати зауважували, що не готові підтримувати знесення пам’ятника сину Моцарта. Втім більшість із них була одностайною у думці, що встановлювати будь-які пам’ятники, скульптури чи пам’ятні знаки без публічного обговорення з мешканцями є неприпустимо.
Більше того, обранці громади наполягали на тимчасовому введенні мораторію, допоки у мерії не оновлять правила встановлення у Львові будь-яких пам’ятників і монументів.
Зрештою після тривалого обговорення петицію про демонтаж пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту підтримали лише 12 депутатів. Поіменне голосування доступне за цим посиланням.
Зазначимо, ініціатором демонтажу пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту із площі Маланюка стала львів’янка Наталія Криничанка – мисткиня, виконавиця авторських пісень. Вона вважає, що встановлена з порушеннями скульптура спотворює історичний та мистецький простір Львова, тому пропонувала її демонтувати.
Відповідну петицію вона зареєструвала 30 серпня, відразу після офіційного відкриття пам’ятника. Необхідну кількість голосів вона зібрала у середині жовтня.
Петицію сесія Львівської міськради мала розглянути ще 25 листопада, проте до цього питання депутати так і не дійшли. Скориставшись оголошеною перервою у пленарному засіданні у Львові зареєстрували альтернативну петицію з вимогою зберегти пам’ятник Моцарту. Необхідні 500 голосів вона зібрала за пів доби.
Нагадаємо, пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту, сину легендарного композитора, на площі Маланюка у Львові відкрили 26 серпня, оскільки цьогоріч минає 230 річниця з його уродин. Видатний піаніст, композитор і педагог прожив майже 30 років на Галичині, більшість часу – у Львові. Саме тут він зі вчителя музики став однією зі знакових культурних постатей краю.
Саму скульптуру створив відомий митець із Зальцбурга Себастьян Швайкерт і подарував її Львову. Місто не витрачало коштів на транспортування чи встановлення пам’ятника.
Тим часом встановлення пам’ятника викликало у Львові значну дискусію, адже частина львів’ян не сприйняла таке мистецьке бачення Франца Ксавера Моцарта. У соцмережах люди «охрестили» скульптуру «чупакаброю» і стверджували, що скульптура у такому вигляді є знущанням над містом.
Зі свого боку мистецтвознавці кажуть, що скульптура зробила свою місію, адже викликала зацікавлення серед громади. Але разом із тим зауважують, що не сприйняли львів’яни пам’ятник через недостатню неосвіченість і примітивне сприйняття мистецтва.
Сам автор скульптури також відреагував на гостру дискусію, що виникла серед львів’ян. Він зауважив: усвідомлює що Моцарт для містян виглядає чужинцем, але закликав їх дати скульптурі час, аби зрозуміти її.
Символізм встановленого пам’ятника: за задумом автора, в основі скульптури – сам Франц Ксавер Моцарт, зображений із завеликою бароковою перукою, яка символізує його зв’язок з легендарним батьком. Під перукою чітко проглядається портрет композитора у типовому образі композитора доби романтизму, що символізує зміну мистецьких епох.
Легка танцювальна поза та театральний диригентський жест означають зв’язок Моцарта-молодшого зі Львовом. Йдеться про час, коли він декілька років поспіль був капельмейстером, а пізніше – головним диригентом Цісарсько-королівського привілейованого міського театру, а також диригентом та засновником відомого у Львові Товариства св. Цецилії.
Пам’ятник фактично має суцільний чорний колір, хоча у презентованій раніше візуалізації половина мала золотисте забарвлення. Скульптура стоїть без постаменту, що уособлює рівність з усіма жителями Львова. На колінах Моцарт тримає ноти.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба