У Львові збирають підписи за знесення пам’ятника сину Моцарта

У Львові створили петицію до Львівської міськради з вимогою демонтувати нещодавно встановлений на площі Маланюка пам’ятник сину Моцарта. За неповні три дні вдалося зібрати четверту частину із необхідної кількості підписів. Про це повідомляє Львівський портал.

В понеділок, 30 серпня, в Єдиній системі місцевих петицій зареєстрували електронну петицію до Львівської міськради з вимогою демонтувати пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту, який встановили на площі Маланюка 26 серпня.

Ініціатором такої ідеї стала львів’янка Наталія Криничанка – мисткиня, виконавиця авторських пісень. Вона вважає, що пам’ятник сину Моцарта спотворює історичний та мистецький простір Львова, тому пропонує його демонтувати.

«Якщо взяти до уваги окремо пам’ятник, я особисто дуже вдячна автору за те, що він проявив свій геній та відчув реальний Львів. Оце все, що ми бачимо, що він створив, – це його рефлексія на реальний Львів. Так, з тою головою, яка зараз вибухне, з тими двома лівими ногами, які символізують дві ліві руки нашої влади, які не можуть пояснити, чому вони роблять ті чи інші речі, прикриваючись якимось гаслами. .. Скульптура має право на життя як мистецький витвір. Але питання у доцільності, доречності і відповідності до простору львівського, мистецького і територіального, де він стоїть і взагалі до особистості Моцарта. На жаль, це не той Моцарт, який був наш», – так пояснила авторка петиції свою ініціативу у блозі на Твоєму місті.

Цікаво, що за неповні три дні петиція зібрала 121 підпис з 500 необхідних для того, щоб її розглянула Львівська міська рада. Голосування триватиме до кінця жовтня, тому вочевидь цю ініціативу таки розглядатиме сесія.

Передісторія

Встановити у Львові пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту, сину Вольфганга Амадея Моцарта, вирішили з нагоди 230-річчя з його уродин. Видатний піаніст, композитор і педагог прожив майже 30 років на Галичині, більшість часу – у Львові. Саме тут він зі вчителя музики став однією зі знакових культурних постатей краю.

Ініціатором встановлення пам’ятника виступила ГО «Львів.Моц.Арт.3» (організатор фестивалю LvivMozArt), зокрема диригентка Оксана Линів, разом із Міжнародною фундацією «Моцартеум» у Зальцбурзі (Австрія) та науковим товариством Mozartiana Galicia.

Саму скульптуру створив відомий митець із Зальцбурга Себастьян Швайкерт і подарував її Львову. За попередніми даними, місто не витрачало коштів на транспортування чи встановлення пам’ятника.

Водночас цю подію пишно припідносили як «прецедент», адже ця скульптура є третім сучасним витвором мистецтва у світі, присвяченим Францу Ксаверу Моцарту. Також Оксана Линів стверджувала, що встановлення такого пам’ятника принесе Львову неабиякий імідж.

Мистецьке прочитання пам’ятника і реакція львів’ян

За задумом автора, в основі скульптури – сам Франц Ксавер Моцарт, зображений із завеликою бароковою перукою, яка символізує його зв’язок з легендарним батьком. Під перукою чітко проглядається портрет композитора у типовому образі композитора доби романтизму, що символізує зміну мистецьких епох.

Легка танцювальна поза та театральний диригентський жест означають зв’язок Моцарта-молодшого зі Львовом. Йдеться про час, коли він декілька років поспіль був капельмейстером, а пізніше – головним диригентом Цісарсько-королівського привілейованого міського театру, а також диригентом та засновником відомого у Львові Товариства св. Цецилії.

Пам’ятник фактично має суцільний чорний колір, хоча у презентованій раніше візуалізації половина мала золотисте забарвлення. Скульптура стоїть без постаменту, що уособлює рівність з усіма жителями Львова. На колінах Моцарт тримає ноти.

Урочиста церемонія відкриття на площі Маланюка, що в центрі Львова, відбулася 26 серпня під музичний супровід оркестру та промови самого автора скульптури, керівництва міста та ініціаторки проєкту.

Тим часом встановлення пам’ятника викликало у Львові значну дискусію, адже частина львів’ян не сприйняла таке мистецьке бачення Франца Ксавера Моцарта. У соцмережах люди «охрестили» пам’ятник «чупакаброю» і стверджували, що скульптура у такому вигляді є знущанням над містом.

Зі свого боку мистецтвознавці кажуть, що скульптура зробила свою місію, адже викликала зацікавлення серед громади. Але разом із тим зауважують, що не сприйняли львів’яни пам’ятник через свою неосвіченість і примітивне сприйняття мистецтва.

«Люди не знають цінностей джедаїв. Вони не дуже вчилися. Вони бачать якусь таку форму глини, і зразу починають про ці базові асоціації писати. Але це означає одне – люди неосвічені. Не знають, що таке мистецтво. Не читають книжок, не читають альбомів. Вони звикли, що дерево має виглядати як дерево», – прокоментував «Суспільному» мистецтвознавець Богдан Шумилович.

Довідково: Франц Ксавер Вольфґанґ Моцарт – молодший син композитора Вольфганга Амадея Моцарта, піаніст, диригент, композитор і педагог. Більша частина його життя пов’язана із Галичиною та Львовом, де він зумів пройти шлях від приватного вчителя музики до найбільш помітної постаті у культурному житті краю.

Франц Ксавер прожив на українських теренах близько тридцяти років. Він був прекрасним концертуючим піаністом, талановитим педагогом і композитором. Його творчому перу належить понад 30 опусів: низка фортепіанних, вокальних, ансамблевих та симфонічних композицій.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото: ЛМР, Facebook Наталії Криничанки, Суспільне Львів