Сьогодні, 20 травня, депутати Львівської міської ради погодили кредитний договір на 22 мільйони євро (майже 740 мільйонів гривень, – ред.) від ЄБРР для потреб комунальних підприємств Львівської МТГ. Окрім того міські обранці підтримали кредит від держбанків ще на 390 млн грн для погашення заборгованості за виконані будівництва великих інфраструктурних об’єктів, передає кореспондент Львівського порталу.
Якщо Львів візьме гроші ЄБРР, то у 2022 році місту доведеться віддати понад 1 мільярд гривень на погашення кредиторської заборгованості. Це майже третина цьогорічного бюджету розвитку Львова.
За словами директора департаменту фінансової політики ЛМР Олега Іщука, у наступному році з бюджету Львова доведеться передбачити понад одного мільярда гривень, аби погасити позику.
«Якщо Львів ратифікуєте договір з ЄБРР, то в наступному році ми мусимо виділити 1 мільярд 100 мільйонів гривень на сплату. 165 млн – відсотки, 265 млн – виплата по гарантіях комунальним підприємствам і 674 млн – тіло кредиту», – зазначив він.
Водночас директорка департаменту економічного розвитку ЛМР Ірина Кулинич повідомила, що кредитний договір на 22 мільйони євро під 2,1% річних уже підписано. За цей кредит проголосували 49 депутатів Львівської міської ради.
«Ми вчора підписали кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку. Договір на 22 млн євро. ЄБРР надає кредит в сумі 10 млн євро і, відповідно Європейський фонд сталого розвитку вперше надає кредит 12 млн грн. Відсоткова ставка зменшена із 3 до 2,1%. Це є дуже добрі умови. Ми зможемо підтримати найбільші наші комунальні підприємства, які є учасниками кредитних проєктів з Європейським банком реконструкції і розвитку», – сказала Ірина Кулинич.
У пресслужбі Львівської міської ради Львівському порталу уточнили, що європейський кредит беруть на термін 2,5 роки. Відтак за запозичення коштів ЄБРР доведеться заплатити 1 млн 155 тисяч євро, якщо його візьмуть і погасять вчасно.
У мерії також зазначають, що мета запозичення – залучення коштів для розвитку та підтримки комунальних підприємств, ЛКП «Львівелектротранс», ЛКП «Львівавтодор», ЛМКП «Львівводоканал», ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Зелене місто».
ЄБРР надає кредит 10 млн євро ключовим провайдерам комунальних послуг і готовий надати ще 12 млн євро залежно від потреб міста, яке є давнім клієнтом Банку. ЄС підтримує цей кредит гарантією від першої втрати через Європейський фонд сталого розвитку (EFSD), призначенням якого є підтримка інвестицій у сталий розвиток у країнах сусідства ЄС.
Окрім того, Львівська міська рада схвалила отримання двох позик на загальну суму 390 млн грн, які скерують до бюджету розвитку на погашення заборгованості за виконані ремонти та будівництва великих інфраструктурних об’єктів. Відповідну ухвалу підтримало 44 депутати.
Позики у держбанках хочуть взяти через брак коштів у бюджеті розвитку. Щоправда їх ще має погодити міністерство фінансів. Лише після цього ухвала міської ради набуде чинності і місто зможе підписати угоди із державними банками.
За словами керівниці департаменту економічного розвитку, мова про два кредити у державних банках: «Укргазбанку» на 220 млн грн та «Укрексімбанку» на 170 млн грн.
Термін дії позики – п’ять років. В рамках угоди «Укргазбанк» надасть місту кредит під 11,3% річних, а «Укрексімбанк» – під 11,58% річних. Але не виключено, що вартість обслуговування позик зросте до 17% річних.
За попередніми підрахунками за банківській кредит Львів переплатить ще 234 млн грн.
Як писав Львівський портал, мерію Львова звинуватили у несправедливому розподілі коштів на ремонти у населених пунктах, до увійшли до складу Львівської МТГ.
До слова, що Львів вже набрав кредитів на понад 5,1 млрд грн. Ще є близько 2,7 млрд грн облігацій, на випуск яких Львівська міська рада вже дала згоду, а також лізингові закупівлі.
За кредитні кошти місто не лише ремонтує дороги, а й купує громадський транспорт, будує нове депо для комунального АТП-1, сміттєпереробний комплекс на Пластовій, вводять електронний квиток. За позику у банку в мерії також хочуть відновити електроопори на деяких вулицях, які є в занедбаному стані, а тепер – ще й платити зарплату працівникам ЛКП. За попередніми підрахунками, віддавати всі борги Львів буде до 2041 року.
Цікаво, що попри колосальне запозичення кредитів Львовом у 2020 році робота сімох керівників ЛКП обійшлася місту у 7,1 млн грн. При цьому кожен із них заробив більше, ніж сам Андрій Садовий, а платня окремих директорів підприємств перевищила зарплату мера у півтора-два рази. Детальніше читайте у матеріалі Львівського порталу: «Мільйонер із нетрів».
Не менші статки у топ-посадовців Львівської міськради. Торік робота міського голови та п’ятьох його заступників коштувала Львову майже 5,4 млн грн. Детальніше читайте тут: «На заробітки в Ратушу».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський