Авіакатастрофа на Харківщині: командира військової частини з Чугуєва взяли під варту

Печерський суд Києва взяв під варту відстороненого командира військової частини А-4104 у Чугуєві В’ячеслава Глазунова за підозрою у недбальстві та порушенні підготовки та правил польотів, що призвело до катастрофи літака Ан-26 і загибелі 26 курсантів на Харківщині. Про це повідомляє Hromadske із зали суду.

За даними слідства, В’ячеслав Глазунов затверджував планову таблицю польотів, яка передбачала навчальні польоти із зупинками для технічного обстеження, та дозволив проведення так званих конвеєрних польотів — коли літак після здійснення одного вильоту не зупиняється, а конвеєром виконує наступний. Це, на думку слідства, і призвело до того, що екіпаж дізнався про відмову лівого двигуна в повітрі й не зміг оперативно владнати проблему.

«Коли під час польоту з’являється технічна несправність літака, командир екіпажу зобов’язаний припинити зліт. І швидкість йому це дозволяла. В цьому випадку був цей конвеєр. Злітна смуга має певну довжину, і є лінія старту. І якби все було за правилами, спрацював би датчик — і командир екіпажу прийняв би рішення зупинитися. Оскільки був конвеєр, то посадка відбулася за цією лінією розгону. Тобто відстань стала набагато меншою. І коли на такій швидкості спрацював цей датчик, екіпаж мав достатню швидкість, щоб зупинитися, але не мав відстані, технічної можливості безпечно припинити політ ще на землі. Тому він був вимушений злітати. І це саме через те, що попередній політ відбувся способом конвеєра», — пояснив слідчий ДБР Іван Пузиревський.

Також, за даними слідства, порушенням є те, що на літак допустили 18 штурманів замість 10, що збільшило загальну кількість військовослужбовців. Прокурори наголошують, що на борту було лише 10 парашутів та 10 кисневих масок. Це також є свідченням того, що кількість людей на борту була перевищена.

Орім того слідчі наголошують на тому, що командир екіпажу Богдан Кишеня впродовж 11 місяців не практикував нічні польоти, а тому не мав бути допущеним на борт. Він мав проблеми з посадженням літака, це мусило б врахувати його керівництво.

Прокуратура просила взяти під варту Глазунова, а адвокат підозрюваного Сергій Рогозін просив залишити клопотання без задоволення, наголосивши, що його підзахисний не збирається переховуватися.

Також адвокат заявив, що в плановій таблиці польотів відсутня інформація про конвеєрні польоти. А прокурори, зі свого боку, сказали, що там вказано про зупинки, які мали робитися, але не здійснювалися.

Ще адвокат розповів про позитивну характеристику В’ячеслава Глазунова, зокрема про те, що він є учасником бойових дій, має нагороди від Міністерства оборони. Також Глазунов страждає на серцево-судинні захворювання.

Версія командира частини

Сам підозрюваний зазначив, що вага на борту не була перевищена, а щодо допуску Кишені рішення ухвалив не він. Також Глазунов наголосив, що польоти конвеєром не були систематичними, і що того дня він не був командиром зміни, а тому не міг це контролювати.

Також Глазунов стверджував, що в кожного з військових були парашути та кисневі маски, а технічна перевірка не дала б результатів, оскільки, за його словами, поламка сталася під час набрання швидкості.

«Цього дня я був старшим першої зміни, старшим другої зміни був мій заступник. Із 15:30 до 18:00 я був уже у своєму робочому кабінеті, працював із документами. Спостереження виконувала інша людина. Мене звинувачують у тому, що я давав команду на конвеєр? Я не давав команду на конвеєр. Її дає командир польотів. Так, старший зміни його контролює, може втрутитися і не допустити цього. Але я це зробити не міг, оскільки не був на місці в цей час», — сказав у суді Глазунов.

Також він уточнив, чому про допуск пілота рішення ухвалював не він.

«Щодо Кишені. Я не міг права його перевіряти, оскільки я не маю допуску, я маю допуск лише на літак Л-39. Безпосередньо його підготовкою займається керівник ескадрильї. Так, контрольний політ йому дав командир. І після контрольного польоту вирішив, що він готовий. Після цього Кишеня полетів сам, а потім — із курсантами. І це контролює мій заступник із льотної підготовки», — розповів військовий.

Раніше Львівський портал повідомляв, що 25 вересня на Харківщині розбився військовий літак із курсантами. Унаслідок авіакатастрофи з 27 осіб, що перебували на борту, загинуло 26 людей та вижила 1 особа.

Спершу вцілілих було двоє та у лікарні помер курсант зі Львова.

Згодом стало відомо, що у авіакатастрофі на Харківщині загинуло двоє юних курсантів з Львівщини.

«Все було як у комп’ютерній грі»: курсант, що вижив в авіакатастрофі, розповів про свій порятунок.

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба опублікував список загиблих військових у авіакатастрофі на Харківщині.

У вівторок, 6 жовтня, на майдані Свободи у Харкові проходить церемонія вшанування офіцерів та курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, які трагічно загинули унаслідок катастрофи військового літака Ан-26 під Чугуєвом. Серед них – мешканець Львівщини Ростислав Булій.

З іншим курсантом  Віталієм Вільховим попрощалися на Львівщині 30 вересня. 

Причиною авіакатастрофи на Харківщині стали технічні неполадки та людський фактор.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.