Експерти розвінчали міфи щодо біопоховання та будівництва крематорію у Львові

Команда КУ Інститут міста вивчила найпоширеніші міфи щодо біопоховання та ставлення мешканців Львова до будівництва крематорію у місті та поділилась результатами дослідження. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської мерії.

«Останнім часом у Львові на порядок денний постала тема побудови крематорію. Інститут міста дослідив, чи справді це потрібно місту та які міфи побутують серед мешканців щодо цього.

Міф 1. Кремація – заміна традиційному похованню

Кремація визначається як альтернативна форма до традиційного поховання. Волевиявлення на кремацію є добровільним. Відтак біопоховання трактується як «вид поховання з матеріалів, які розкладаються протягом 5-ти років, а місце розташування не містить намогильних споруд, а облаштовується інформаційною табличкою». Тобто прах померлого зберігається у колумбаріях з підписом, і всі охочі мають змогу його відвідати.

У світі наявні й інші альтернативні форми біопоховання, але кремація є найбільш поширеною формою біопоховання: у Європі діє близько 14 тис. крематоріїв, в Україні – 3 крематорії (Київ, Одеса, Харків), а 4 у Дніпрі – на стадії проектування.

Міф 2. У Львові не досліджений попит на біопоховання та крематорій

Ще 2019 року команда Інституту міста спільно з «Соціоінформ» провели репрезентативне дослідження, опитавши 1 200 осіб, віком від 18 років. Гранична теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2,9%.

У опитуванні досліджувалось 3 блоки запитань:

ставлення до біопоховання загалом;
ставлення до будівництва крематорію у Львові;
рівень готовності мешканців скористатись послугою «кремація тіла».

Згідно з основними результатами опитування, бачимо:

Понад половина мешканців (51,1%) позитивно ставляться до впровадження біопоховання (показник вищий серед чоловіків (56,1%), ніж серед жінок (46,9%)
51% підтримує побудову крематорію у Львові (55% чоловіків та 47% жінок)
44%, серед визначених, скористались би альтернативним видом поховань. З них, 27,3% – точно б скористались, а 17,1% – скоріше б скористались.

Зважаючи на високий рівень релігійності львів’ян, ці показники є вагомою підставою вважати, що мешканці готові до будівництва крематорію у місті.

Міф 3. Побудова крематорію породжує корупцію

Для муніципалітету організація нового кладовища та його утримання є одним з найбільш проблемних питань. З огляду на звіт Держстату, Львівська область (41 од.) посідає 3 місце, поступившись Закарпатській (61 од.), Київській (52 од.), Харківській (45 од.) областям, щодо потреби у забезпеченні нових місць для поховань. Тож можливість збудувати крематорій вирішує питання із збереженням земельних ділянок, а також дозволяє залучати інвестиції ззовні.

Наприклад, у країнах Європи поширена практика створення крематоріїв публічно-приватної форми власності, як приклад партнерства між муніципалітетом та бізнесом. Так, у місті Марібор (Словенія) частка співфінансування крематорію муніципалітетом становить 60%, у місті Софія (Болгарія) – 20%, а у Бухаресті (Румунія) крематорій взагалі функціонує як асоціація приватників.

Міф 4. Кремація тіла дорожча, ніж традиційне поховання

Найменший набір послуг традиційного поховання у Львові коштує ~8−9 тис. грн, водночас комплексна послуга кремації у Києві коштує близько 4 тис. грн, з яких сама кремація вартує 445 грн. Наприклад, вартість біопоховання у Дніпрі, з транспортними витратами до Харкова, становить від 7 до 9 тис. грн.

Статистичні дані від Держстату демонструють, що за рік часу у Львівській області середня ціна за поховання зросла на 27% (з 5,5 до 7 тис. грн), що передусім пов’язано із запитом на нові місця. А ось у Одеській області ціна знизилась аж на 42% (з 8 763 до 5 049 грн.). Цікаво, що результати соціологічного опитування демонструють: чим менший рівень доходу у людини, тим більшою мірою вона підтримує традиційне поховання.

Міф 5. Церква проти кремації, як альтернативного виду поховання

Інститут міста проаналізував думки священників, які представляють різні конфесії та декларують публічно позицію з релігійного письма. Біблійне письмо не забороняє альтернативних форм поховання, проте зауважує кілька важливих моментів:

1) перевагу традиційному похованню надається через бажання вшанування тіла;

2) людина може сама обирати спосіб свого поховання;

3) як зазначають певні священнослужителі, людина повинна бути похована на кладовищі (колумбаріях), але не у громадських місцях.

Зауважимо, що дослідження підтверджує процес секуляризації населення: конфесійна приналежність львів’ян не впливає на їхнє ставлення до біопоховання: різниця між тими, хто відвідує православну і тими, хто відвідує греко-католицьку церкву становить майже 4% (50,6% проти 46,7%).

Насправді рішення щодо побудови крематорію приймається залежно від генеральних планів забудов

Місцева влада самостійно приймає рішення щодо локації для побудови крематорію. Наприклад, у Дніпрі його розташування знаходиться майже в 1,4 тис. метрів від житлових зон. Рівень екологічності крематорію буде залежати від фільтрів, які встановлює підрядник на об’єкті. У середньому ціна побудови нового крематорію становить від 2 до 3 млн євро.

Зауважимо важливий підрахунок: якщо площа ділянки, відведеної під місця традиційного поховання, визначається з розрахунку 0,24 га/1000 осіб, що проживають у міській місцевості, то для організації поховання урн з прахом померлого ця норма становить 0,02 га / 1000 осіб», – йдеться у дослідженні КУ Інститут міста.

Як повідомляв Львівський портал, крематорій у Львові збираються збудувати відразу біля Голосківського цвинтаря. Для цього у мерії планують виділити 2 га землі. Процедури з земельним питанням ще тривають, втім виділити ділянку у Ратуші планували вже у травні. Після цього потрібно виготовити проєкт майбутнього крематорію, на що у бюджеті-2020 заклали 1 млн грн.

Нещодавно міськрада Львова вирішила оголосити всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращий проєкт крематорію. Крім цього мерія планує придбати дві сучасні багаторівневі кремаційні печі. Втім 28 квітня під час сесії Львівської міськради не змогли дати старт процесу придбання двох печей для крематорію.

Додамо, що питання необхідності крематорію у місті піднімали самі львів’яни – влітку минулого року вони реєстрували відповідну петицію. Але для того, аби підтримати ідею такого будівництва, депутатам Львівської міськради забракло голосів.

Згідно з останнім соцопитуванням, більше ніж половина мешканців хоче крематорій у Львові. Кремація померлих є суттєво дешевшою, ніж традиційне поховання. Детальніше про ідею спалювання померлих у Львові та думки фахівців із цього приводу читайте тут.

Нагадаємо, місця для традиційних поховань у Львові щодня меншає, тому це питання постало особливо гостро у час пандемії коронавірусу. Львівський портал дослідив закордонний досвід поховання померлих від цієї інфекції у матеріалі «Жертви коронавірусу. Як у світі ховають померлих і чи готова до цього Україна».