ОСТАННІ НОВИНИ

У «ОПОРІ» застерігають, що повне зняття недоторканності нардепів може бути небезпечним

Соломія Головіна

|

Повне скасування недоторканності депутатів може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту у країнах з вразливою демократією та масштабними корупційними практиками.  На жаль, Україна досі належить до таких країн, а тому Верховна Рада України зобов’язана попередити ризики тиску на депутатів або їх переслідування з політичних мотивів. Про це мовиться у заяві Громадської мережі «ОПОРА».

 

У зв’язку із публічно оголошеними намірами розглянути питання скасування депутатської недоторканності у перший день роботи Верховної Ради України IX скликання новообраних народних депутатів України закликали відповідально та шляхом вивчення міжнародних стандартів підходити до розв’язання цього питання.

Як зазначається, у своєму висновку 2015 року Венеціанська Комісія зазначила, що стан верховенства права в Україні не дозволяє повністю скасувати депутатську недоторканність. Відтак Україні рекомендували використати альтернативні механізми, здатні одночасно запобігти втручанню в діяльність парламенту і в той же час сприяти боротьбі з корупцією.

«ОПОРА» закликає  Верховну Раду України напрацювати варіанти обмеження депутатської недоторканності, а не йти ризикованим шляхом  її повного скасування.

«Недоторканність має різні прояви та може бути знята частково, але необхідно гарантувати парламентарю повне право на прийняття рішення без остраху стати об’єктом політично вмотивованого переслідування. Натомість, при вчиненні кримінального злочину може бути спрощена процедура проведення слідчих дій та вручення підозри, щоб недоторканність не стала передумовою для безкарності. Не менш важливим є забезпечення можливості для новообраних депутатів самостійно вивчити проблематику і свідомо визначитися щодо ризиків повного скасування недоторканності. Закликаємо народних депутатів ІХ скликання сконцентруватися на глибинних трансформаціях, передбачених Дорожньою картою щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Цю карту реформ підготувала Місія Європейського парламенту з оцінки потреб на початку 2016-го року, і вона є комплексною відповіддю на проблеми в діяльності парламенту», – наголошується у заяві.

При цьому у «ОПОРІ» зазначають, що рішення, прийняті на основі лише популярності передвиборчих обіцянок, потенційно здатні суттєво послабити інституційну спроможність парламенту та незалежність його депутатів.

Як повідомляв Львівський портал, сьогодні, 29 серпня, новообрані нардепи під час першого засідання Верховної Ради IX скликання склали присягу.

У порядку денному першої сесії парламенту – 27 питань. Нардепи оберуть голову Верховної Ради, голів, заступників і секретарів у комітетах, а також призначать нового прем’єр-міністра, міністра оборони, міністра закордонних справ.

Детальніше про те, хто стане головами комітетів Верховної Ради України, читайте тут.

Як відомо, позачергові вибори до Верховної Ради України відбулися 21 липня. Відтак у новий парламент пройшли 5 партій: «Слуга народу» Володимира Зеленського, «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука та Юрія Бойка, «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «Європейська солідарність» Петра Порошенка та «Голос» Святослава Вакарчука.

Монобільшість у Верховній Раді отримала «Слуга народу» – 254 мандати. Партія Зеленського отримала найбільшу в історії України підтримку виборців і вперше взяла більше половини місць у Раді.

Під час позачергових парламентських виборів у Верховну Раду від Львівщини хотіли потрапити 168 людей. Детальніше про те, хто виборював право стати нардепом, читайте за посиланням.

Нагадаємо, нещодавні дослідження показали, що половина українців не знає свого нардепа-мажоритарника.

Реклама партнерів
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...