У Києві представили вступну художню концепцію основної експозиції другої черги Національного музею Голодомору-геноциду. Незабаром розпочнеться робота над дизайн-проєктом. Про це повідомляє Gazeta.ua.
Вступну концепцію створили українські науковці, історики, музейники й фахівці з інших суміжних галузей. Візуальну частину підготували дизайнери із польської компанії Nizio Design International та британської Haley Sharpe Design.
Експозицію відкриватиме розповідь про економічний потенціал України на початку XX століття, розповіла виконуюча обов’язки генерального директора музею Леся Гасиджак.
«Ми, як музей, почали свою роботу з накопичення наративу, джерельної бази – всього того, що ми хочемо, аби було представлено в експозиції. Але для того, щоб оформити все сучасно і цікаво – було залучено дві міжнародні дизайнерські компанії, які на основі договору створили художню концепцію експозиції. Але ще раз наголошую – цей проєкт є українським», – сказала Гасиджак.
Проєкт профінансували українські меценати, яких об’єднав Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору. Усього витратили 800 тис. доларів.
«Це буде абсолютно комплексна, сучасна експозиція. У ній представлені експонати й обладнання, які будуть задіяні. Буде багато мультимедіа й мистецьких рішень для того, щоб передати певну емоцію. Будуть документи. Концепція не є детальним проєктом другої черги, але дає уявлення про те, яким буде музей. Попереду ще дуже багато роботи. Але зараз розуміємо, куди рухаємося», – додала директорка.
Площа будівлі другої черги становитиме 15 тис. кв. м. На продовження будівництва музею також виділив кошти уряд Канади – 15 млн канадських доларів.
Вступну художню концепцію високо оцінили незалежні експерти. Експозиція займатиме майже 4 тис. кв. м. Наступним етапом у проєктуванні експозиції буде дизайн- та робочий проєкти сказав голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору Іван Васюник.
«Експозиція є осердям кожного музею. Це буде унікальний проєкт – перший в Україні новітній сучасний музей світового рівня. Я переконаний, що відкриття цього музею після перемоги буде також важливою подією. Це не класична експозиція, а наративна. Тобто її оформлять за відсутності чи обмеженої кількості експонатів. Тому значну увагу приділено створенню емоцій, екранізацій тощо», – зазначив Васюник.
Перша черга Національного музею Голодомору-геноциду (Меморіал жертв Голодомору) зведена у 2007-2008 роках. Після Революції Гідності Громадський комітет вшанування памʼяті жертв Голодомору запропонував державі відновити будівництво на засадах державно-громадського партнерства. Зведення другої черги розпочали у 2017 році. Завершення робіт довелося відтермінувати спершу через пандемію, а згодом – через повномасштабне вторгнення Росії.
«Ще рік і декілька місяців буде тривати проектування експозиції, після цього. Завершальним етапом стане монтування експозиції. Музей стане місцем не тільки памʼяті й сумних спогадів. Ідеєю експозиції є показати незламність української нації, нації, яка пройшла через геноцид, вижила й відновила свою Незалежність. Відстояла її під час революцій і тепер виборює своє право бути вільною у цій жорстокій війні з росією. Наша нація – незнищенна», – додав Васюник.
У заході взяли участь члени Наглядової ради Фонду музею Голодомору, благодійники й громадські діячі. Зокрема, третій президент України Віктор Ющенко. За його каденції й розпочалося будівництво першої черги музею.
«Уся ця концепція присвячена тому, із якою глибиною й шириною ми будемо згадувати найбільш чутливі сторінки нашої історії. Я пригадую голосування, коли вперше в парламент внесли закон про Голодомор-геноцид. У нас набралося 227 голосів із потрібних 226. А сьогодні більше 43 країн визнали Голодомор – геноцидом українського народу. Тішуся тим, що концептуально ми завершили полеміки й вийшли на візію, як це краще показати. Зараз починається прикладна частина – як ті стіни, розбудовані на схилі, наповнити змістом», – сказав Віктор Ющенко.
На відбудову музею було виділено 1,1 млрд грн. На сьогодні уже виконали роботи на 900 млн грн, каже громадський діяч і член наглядової ради Степан Кубів.
«Після початку повномасштабного вторгнення ми переключилися на допомогу фронту й військовим. Тому підтримка уряду Канади є вагомою», – наголосив Кубів.
Узяв слово і благодійник Музею Микола Кміть.
«Я ввійшов до Наглядової ради, тому що підтримую цей проект як проект справді світового рівня. Це підтверджує Вступна художня концепція. Саме тому певен, що і надалі українські підприємці продовжать підтримувати своїми благодійними внесками наступні етапи проектування експозиції. Бо якщо, не дай Бог, Україна не завершила б проект Музею Голодомору за найвищими стандартами, то це найбільше сподобалось би нашому одвічному ворогу», – наголосив Голова Ради АТ «Трускавецька», благодійник Музею Микола Кміть.
Глава Української Греко-Католицької церкви й член наглядової ради блаженніший Святослав розповів, що до збору коштів долучилися також парафіяни. Люди жертвували на створення проєкту експозиції другої черги. Цей музей є всенародною справою, сказав він.
«Ми є спадкоємцями великої ідеї і справи праведного митрополита Андрея Шептицького. Він із нашим єпископатом 1930-х років був потужним голосом від імені жертв Голодомору до світової громадськості. Тому відчуваємо,що вшанування памʼяті жертв геноциду є святим обовʼязком кожного українця, де б він не мешкав. Наша церква якраз і обʼєднує світову українську громаду. Від імені нашої церкви я беру участь у наглядовій раді фонду. Ми опрацьовували цю концепцію й хотіли, щоб всі громадяни мали можливість долучитися до цього проєкту. Збирали кошти на наших парафіях і платформі “Зерна правди”. Таким чином навіть ті люди, які хотіли пожертвувати останню гривню, допомогли у створенні цієї концепції», – пояснив глава УГКЦ.
Довідка
Національний музей Голодомору-геноциду утворено за наказом Кабінету міністрів 8 липня 2009 року. Його відкрили у серпні 2009 року.
Музей є центром вшанування пам’яті про мільйони українців, знищених комуністичним тоталітарним режимом під час Голодомору.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Олег Дерев'янко