ОСТАННІ НОВИНИ

Во ім`я Отця, і Сина, і Тараса Козака!

Новий погляд, 6 квітня

|

На богоугодну справу сподобився депутат Львівської обласної ради Тарас Козак. Екс-митник і екс-податківець, очевидячки, усвідомив, що Христос митарів не жалував. І прозрів Тарас Романович. Бо, знаєте, вибори грядуть, а без Божої ласки на благословенній Жовківщині тебе не те щоб у парламент – до сільради не виберуть.

 Отож і вирішив пан Козак задобрити Бога, а принагідно і виборців. Хоча може й навпаки. Причинно-наслідкові зв`язки у мізках Тараса Романовича аналізувати не будемо. Зупинимося на самому артефакті. Депутат Козак офірував молитовник. Аби не баламутити старших людей, визначив навіть цільову аудиторію – для школярів та студентів. Видно, молодь на Жовківщині – електорально непевний елемент. 

 

Читач, котрий не бачив на власні очі офірованого Тарасом Козаком видання, матиме підстави звинувачувати автора щонайменше у свинстві. Мовляв, сам, нендза, гляди, на тацю більше гривні в житті не дав, а побожних людей словоблудством лихим ганить. Грішні і безгрішні, не кидайте в мене камінь! Заявляю відповідально: молитовник дуже гарний. Традиційні і маловідомі молитви надихають на добрі роздуми. Все миле оку та серцю. Аж поки не перегорнеш останньої сторінки і не побачиш фізіономію Тараса Козака особисто. Певно, порахував благодійник, що слів молитовних замало буде школярам і студентам, то й додав від себе. “Справжній патріот України повинен гартуватися не лише фізично, а й духовно”, -– прорікає Тарас Козак. Одразу видно: чоловік мудрий і богобоязний. 

Реклама партнерів

Хоча, оповідали на Жовківщині, не всі тамтешні мешканці з належною християнською чемністю толерували щирий подарунок. Дехто кпинив з невинної спроби Тараса Романовича припасувати свій лик до молитовних слів. Дехто – украй нелюдяний і безсовісний – навіть обурювався нескромністю благодійника. Мовляв, не гоже на одній обкладинці зображати маленького Ісусика та великого Тарасика. Навіть з різних сторін тої обкладинки. Певно, таки трохи нескромно. Хоча чи не полягає скромність Тараса Романовича в тому, що зобразив Спасителя на першій сторінці обкладинки, а себе грішного – на останній? Та й людина віруюча нізащо на світі їх не сплутає. Навіть по одежині. Маленький Ісус у білій сорочечці. Великий Тарас у бронзовому светрі. Добротний такий светр, мушу сказати.
А ще покоробила прикрого автора цього пасквілю передмова до молитовника. Ну, по-перше, так і не вдалося з`ясувати її авторство. Ну, просто не передмова, а “Слово о полку Ігоревім”. Дві особові фрази (“У мене великий життєвий досвід, тому я хочу запевнити дітей…” і “Я хочу запропонувати вам, любі діти, віночок молитов…”) спершу наштовхнули на думку про авторство самого благодійника. Але останній абзац від цієї думки відштовхнув: “Молімося за тих, хто офірують цей молитовник вам…” Це вже геть нескромно. Навіть на Тараса Козака. Хіба знимки мало? Хоча…

Роман ОНИШКЕВИЧ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...