Сихівський міст - „Поступ“, 19 березня

Схоже, що ще напередодні Великодня у Львові нарешті постане будова року — Сихівський міст та транспортна розв`язка, чекати на які мешканцям міста довелося майже два десятки років.

Нагадаймо, спорудження шляхопроводу місцева влада запланувала ще 15-20 років тому, коли тільки починали розбудовувати мікрорайон. Добра ідея перетворилася у довгобуд. Натомість це місце стало традиційним скупченням машин, що рухалися через перехрестя від вулиць Зеленої та з Нового Львова. Особливо потерпали мешканці Сихова (до речі, нині тут проживає близько 120 тисяч осіб). Аж допоки торік за будівництво розв`язки не взялися Львівська залізниця та Міністерство транспорту.

Отож, від минулого місяця машини уже їздять новим мостом. А з квітня городяни, вочевидь, взагалі забудуть про корки на цьому перехресті. Новозбудована транспортна розв`язка сполучатиме Сихівський мікрорайон із центром, дозволить безперешкодно проїжджати ним від Нового Львова до вулиці Зеленої і навпаки. Загалом міст перетинатимуть 12 смуг (по 6 у кожен бік). Крім того, для більшої зручності одразу ж за з`їздом буде дорожнє кільце. І, звичайно ж, вздовж проїжджих частин буде облаштовано хідники.

Попри те, що тут залишилося виконати ще чималий шмат робіт, будівельники налаштовані рішуче: якщо тільки погода буде прихильною, то ще за тиждень до Пасхи, у Квітневу неділю, вони зможуть презентувати своє творіння городянам. До того часу вже повністю зроблять з`їзди з моста, отож транспортна розв`язка у цій ділянці міста (загальною площею близько 8 гектарів) буде цілком готова до використання.

Робота кипить і вдень, і вночі. На будові постійно працює близько 300 одиниць різноманітної спецтехніки (крани, бульдозери, трактори) та приблизно 600 осіб. До того ж, майже 450 із них — залізничники, а решта — робітники суміжних організацій: шляховики, дорожники, енергетики. Хтось працює у дві зміни, а хтось — навіть у три. А наступного тижня керівництво будови планує залучити до роботи ще хоча б 300 осіб, аби вчасно впоратися з роботою. Організація роботи тут хороша. Навіть цілодобово об`єкт охороняє по кілька людей, на випадок, якщо комусь заманеться поцупити будматеріали.

Нині уже приблизно на 25% зроблено дорожнє полотно, на 80% заготовлено усі залізобетонні конструкції, завезено понад 50% інертних матеріалів для асфальту (ще потрібно привести понад 5 тисяч тонн асфальту). До речі, зараз якраз везуть до Львова замовлені керівництвом Львівської залізниці у Білорусі 600 тонн спеціального асфальтного бітуму (смоли).

Та найважче, розповідають будівельники, було встановити чотири 180-метрові стіни, що розділятимуть дорогу розв`язки. А також — відсіяти земельне полотно, аби наростити виїзд на міст висотою до 8 метрів. Щоб спорудити його, довелося привезти сюди і висипати 96-97 тисяч метрів кубічних земельних порід (піску, жорстви).

Зараз роботу розпочали і львівські енергетики. Приблизно за тиждень-півтора транспортну розв`язку освітлюватимуть 100 лампочок (на мосту встановлять близько 35 одинарних та подвійних електроопор, ще 65 — на з`їздах). За 3-4 дні тут повністю проведуть каналізаційні системи (із запланованих 2,5 кілометра на нині вже проклали понад 1800 метрів).

В обласному управлінні ДАІ вже готують дорожні розмітки, знаки. До речі, лише чотири великі щити замовили у Польщі, решта — українського виробництва. Загалом на території цієї транспортної розв`язки буде встановлено 50-60 дорожніх знаків.

Уже наступного тижня планують перекрити рух на мості, аби покрити трасу на ньому завершальним пластом асфальту. До речі, як пояснюють будівельники, цього не зробили раніше суто з технічних застережень: такі роботи можна виконувати тільки за плюсової температури.

З основною роботою будівельники планують впоратися за тиждень-два. Аби ще мати у запасі час для марафету: висіяти на зелених смугах траву, пофарбувати розподільну стіну, оздобити сам міст.

Загалом залізничники цілком справедливо можуть називати себе батьками Сихівського мосту. Практично усім: грошима, матеріалами, технікою, робітниками — Сихівський міст забезпечила Львівська залізниця. Крім того, батьки ні на мить не залишають своє дитя без нагляду. За словами будівельників, не було такого дня, щоб на міст не навідався начальник Львівської залізниці, його заступники або начальники відділів. Щодня тут можна побачити, як хтось із них, вбраний у гумові чоботи, оглядає об`єкт. Так на запитання, чи часто приїжджають на будову керівники залізниці, робітники звикло жартують: „Краще запитати, чи часто вони звідси виїжджають?“

Натомість, як не дивно, керівництво міста зовсім не переймається процесом „народження“ чи не найбільшого та найважливішого об`єкта міста. Бо, наприклад, міський голова Любомир Буняк сюди й не потикався, як стверджують будівельники.

“Міська влада повністю усунулася від будівництва цього об`єкта, — говорить заступник начальника Львівської залізниці з колії Василь Фітас. — Вона частково лише присутня на цьому процесі — перебіг роботи контролюють інспектори міського та обласного управлінь капітального будівництва. А усі матеріали та кошти, які тут затрачають, забезпечує Львівська залізниця та Міністерство транспорту“.

Так на виконання першої черги будівництва затратили близько 30 мільйонів гривень. Під час проведення другої черги уже витрачено понад 10 мільйонів гривень. І ще потрібно буде приблизно стільки ж. До речі, нахваляння міської влади вкраяти із місцевого бюджету 2,5 мільйона гривень, аби й собі долучитися до спорудження моста, залишилися лише обіцянками.

“Донині депутати міськради не спромоглися ухвалити рішення про виділення цих грошей, — розповідає начальник відділу інженерних споруд Львівської залізниці Петро Костів, — досі місто так і не виділило на будівництво жодної копійки“.

Проте, хоч місцева влада і не долучається до будівництва такої важливої для мешканців Львова транспортної розв`язки, будівельники тішаться з того, що вона принаймні не заважає їм працювати. „Зрештою, — кажуть вони, — ми радіємо, що робимо для міста щось корисне.

Катерина ЗЕЛЬМАН