ОСТАННІ НОВИНИ

Львівський органний зал запрошує на фортепіанний концерт відкривати невідому українську класику

Соломія Головіна

|

У п’ятницю, 20 грудня, у Львівському органному залі відбудеться прем’єра фортепіанних творів Якова Степового, українського композитора початку ХХ століття. Ноти спеціально для цього виступу піаністу Дмитру Микитину люб’язно надав всесвітньовідомий бас-баритон Павло Гунька з власних архівів у Британії. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі залу.

 

Львівський органний зал запрошує відкривати невідому українську класику – 20 грудня там відбудеться концерт «Яків СТеповий. Фортепіано. Ukrinian Live». Концерт відбудеться в рамках проєкту з відродження української класики Ukrainian Live. Вже близько року Львівський органний зал спільно з громадською організацією Collegium Management проводить концерти музики українських композиторів (серед них тур 13 містами України Ukrainian Live Tour, концерт під відкритим небом у с. Годовиця, де творив Георг Пінзель, концерти в рамках ЛюдкевичФесту та ін.).

Яків Степовий (справжнє прізвище Якименко) – український композитор, педагог і музичний критик, який жив і працював у Харкові та Києві. Він майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, викладач Київської консерваторії, засновник Державного вокального квартету, завідувач секції національної музики у Всеукраїнському комітеті мистецтв. Степовий помер у 1921 році від тифу (йому було лише 38 років). Його творчість – коштовний зразок національної композиторської школи. Довгі роки вона несправедливо перебувала на периферії музичного життя України. Але на щастя, проникливу музику Степового почув інший українець.

Павло Гунька – британський оперний співак українського походження, бас-баритон, який виступав у кращих оперних театрах Європи та Америки. Любов до української пісні прищепив йому батько, який був вивезений з України до Німеччини у Другу світову війну. Павло Гунька заснував проект «Українські мистецькі пісні» (Ukrainian Art Songs Project), метою якого є пошуки та вивчення нот пісень та їх перевидання, виконання та студійний запис.

Піаніст Дмитро Микитин познайомився з Павлом Гунькою декілька років тому, коли той приїздив в Україну та давав майстер-класи студентам Львівської консерваторії. Дмитро на той момент був концертмейстером камерного класу М. Логойди, студенти якої активно брали участь у цій події. Проєкт Ukrainian Art Song Project дуже надихнув Дмитра, адже піаніст з першого курсу горів бажанням працювати над українською музикою.

«Пізніше я зв’язався з Павлом через скайп, ми тепло поговорили, він дав цінні поради щодо того, з чого можна почати, і як рухатися на шляху до моєї мрії, щоб українська музика звучала на рівні з європейською», – розповів Дмитро Микитин.

Через деякий час Павло Гунька розповів Дмитрові про ноти, які колись вивіз до Британії його батько, – цілий том фортепіанних творів Якова Степового. «Він передав їх через знайомих, і я мав нагоду і приємність познайомитися з цією чудовою музикою особисто», – каже піаніст.

На концерті в Органному залу звучатиме близько половини творів зі збірки. Зокрема, багато прелюдів, соната, Рондо, Сюїта на теми українських народних пісень. «Степовий – майстер, у нього багато красивих фортепіанних мініатюр на одну-дві сторінки, вони особливі. В них, можливо, немає якогось широкого спектру емоцій, але є багато барв у межах однієї атмосфери. Це камерна музика, інтимна, медитативна. Однозначно приємна, і для виконавця, і для слухача. Інколи це жартівливі замальовки, іноді елегійні кантилени. А Рондо G-Dur – улюблений твір, який я збережу та занесу до свого концертного репертуару на декілька наступних років», – поділився Дмитро Микитин.

Концерт відбуватиметься в напівтемряві, щоб створити відповідну атмосферу: чим менше слухач буде відволікатися на навколишні предмети, тим глибше зможе проникнутися цією музикою. «Вона апелює до глибинних відчуттів спокою, любові, легкого смутку, подекуди тривоги. Але ці емоції дуже культурно, інтелігентно приглушені у музиці Степового, вони потребують значної майстерності в передачі барв та відтінків на сцені. І тим не менш, це дуже жива і зрозуміла музика, яка не втрачає своєї актуальності в ХХІ ст, а можливо навіть більше – здобуває новий рівень визнання та увійде в репертуар сучасних виконавців», – каже піаніст.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *