Днями минає рік із моменту призначення на посаду голови Львівської обласної державної адміністрації Олександра Степановича Сендеги. Цей рік характерний для нашої області помітними економічними та соціальними здобутками, однак залишається й чимало невирішених проблем. Про найактуальніші питання сьогодення голова ЛОДА розповів “Львівській газеті”.
– Олександре Степановичу, якщо підсумовувати цей рік – як вдалося реалізувати основні моменти, на які ви, в першу чергу, звернули увагу після призначення на високу посаду?
– Призначення, ви пам’ятаєте, було досить несподіваним. Звичайно, на початку можна було зосередити свою діяльність на великій кількості простих питань і по них звітувати, однак я вибрав основні напрямки роботи, які є досить складними у реалізації, але зрозумілими для кожного. Для себе і своєї команди я поставив основне завдання – працювати на результат. Результат, який змогли б відчути й оцінити мешканці.
Формуючи стратегію роботи облдержадміністрації, я наголошував на кількох факторах. Головний – це консолідація. Нашим завданням було об’єднати якомога більше людей: представників політичних сил, керівників підприємств, управлінців різних рівнів навколо однієї мети – зробити життя людей більш заможнім і комфортним.
Ми запровадили нові форми роботи. Серед таких, для прикладу, впровадження рейтингової оцінки роботи керівників райдержадміністрацій. Щомісячні рейтинги відображають ефективність роботи районного керівництва в економіці, сільському господарстві, в галузі освіти, культури, соціальній сфері тощо.
Другий момент – ми проводимо диференційовані зустрічі з головами райдержадміністрацій, міськими головами, спільно працюємо над вирішенням поточних проблем. Окремо працюэмо з керівництвом міста Львова, оскільки це – обласний центр, тут проживає третина населення та зосереджена майже половина обсягів виробництва.
Але найголовніші зусилля спрямували на реалізацію великих проектів. Лише минулого року нам вдалося відкрити Сихівський шляхопровід, відновити Жовкву та Турку, збудувати двадцять нових шкіл, завершити другу чергу онкоцентру та кардіоцентру, газифікувати десятки населених пунктів області тощо.
Налагоджено поточну роботу з центром, залучаємо кошти міністерств і відомств, що дозволило залучитив область суттєві фінансові ресурси. За рік виділено додатково понад 70 мільйонів. І ці кошти працюють тут, на нашій території.
Щодо об’єднуючого фактора, то ми налагодили діалог із усіма політичними партіями, їхніми лідерами. Нехай це будуть крайні ліві чи крайні праві, але ми сідаємо за “круглі столи” і доходимо консенсусу.
– Пріоритетними для влади за цей рік були розвиток економіки, вирішення наболілих соціальних проблем, а також суттєве сприяння освіті. Нині влада звітує не відносними показниками та відсотками, а новобудовами, створеними робочими місцями, цільовою допомогою конкретним групам потребуючих, нововідкритими та відремонтованими школами, комп’ютерними класами. Наскільки добре позиціонує Львівщина в загальноукраїнському контексті?
– Щодо економічних показників: за обсягами виробництва продукції впродовж 4-5 років подвоїли виробництво. В нас стабільна тенденція: починаючи з 1998 року, спостерігаємо приріст за обсягами виробництва. А за останні два-три роки маємо не менше 10% приросту. Минулого року Україна загалом за обсягами приросту мала 15%, Львівщина – приблизно 14%.
Щодо середньої заробітної плати. Два роки тому посідали 18-19-те місце серед регіонів України. За підсумками минулого року, досягнули 13-го місця, а за окремі періоди– 11-12. Тобто це теж свідчить про позитивну тенденцію, але для її реалізації ще потрібно докладати чимало зусиль.
По заліченню іноземних інвестицій Львівщина входить в трійку найкращих, а за темпами приросту ми займаємо 1-2 місце по Україні.
І тільки в сільському господарстві в нас відбувся спад, але цей показник був найменшим у державі, всього близько 3%, хоч середній в Україні – це, мабуть, усі 10%.
Ну і низка інших показників: житлово-комунальне господарство, розрахунки за енергоносії – ми завжди в верхній частині таблиці тих показників, які є основними для оцінки результатів регіону.
– Вам часто доводиться спілкуватися з найвищими посадовцями держави – президентом, прем’єр-міністром, членами уряду. Наскільки вони розуміють специфіку нашого регіону? Чи підтримують ваші ініціативи? Чи реагують на потреби області?
– Я дуже задоволений підтримкою усіх керівників держави, починаючи від президента, бо саме завдяки їм нам удалося реалізувати декілька серйозних об’єктів – це той же Сихівський шляхопровід, за яким і слідкував і давав доручення президент, це і регіональний онкоцентр . Саме Леонід Данилович Кучма підчас Скнилівської трагедії, відвідуючи область і потерпілих, дав слово, що він бере вирішення цього питання під свій патронат і допоможе його добудувати. Минулого року ми здали першу чергу, де освоєно 40 млн. грн. Звичайно, будівництво окремих підрозділів онкоцентру продовжується, але основна робота вже зроблена.
Прем’єр-міністр, відвідуючи минулого року область, видав окреме доручення, над яким ми працювали спільно – це 26 пунктів, із них 95% вже виконано: шахтарське питання, проблеми виділення інвестицій із державного бюджету минулого року, низка інших серйозних пунктів, які потрапили в це окреме доручення. Ми започаткували практику підписання угод і проведення спільних колегій із міністерствами та відомствами. На даний час проведено 8 таких спільних колегій і підписано відповідні угоди. Найбільш суттєві домовленості досягнуті з міністерством транспорту України. Саме “Укрзалізниця”, Львівська залізниця вклали кошти в розбудову Сихівського шляхопроводу та будівництво онкоцентру. Також надзвичайно важливою є угода з НАК “Нафтогаз України”. Минулого року НАК “Нафтогаз України” допоміг нам ввести першу, вирішальну, чергу регіонального онкоцентру, вклавши близько 10 млн. грн. Продовження ця угода отримала цьогоріч. Ми домовилися, що НАК “Нафтогаз України” через свої підприємства допомагатиме нам у багатьох проблемних питаннях, зокрема щодо газифікації населених пунктів. До речі, цього року ми плануємо спільно ввести в експлуатацію і газифікувати понад 80-90 населених пунктів – це 10% пунктів, які газифіковано за весь період газифікації. Також цьогоріч маємо намір ввести в експлуатацію нові школи та капітально відремонтувати й реконструювати 20 шкіл.
І ще такий важливий напрямок, як реконструкція автомобільних доріг, за що нас постійно критикують. З давніх-давен львівські дороги були в поганому стані. Ми були тупіковою областю, яку недофінансували ще з радянських часів. Тому за один рік нам, звичайно, не вдасться кардинально змінити ситуацію. Але ми намагаємось робити все можливе для того, щоб змінити ставали все відчутнішими.
Суттєвий крок буде зроблено цього року, зокрема в червні ми завершимо першу ділянку дороги “Стрий-Верхнє Синьовидне”. Це 30 км нової траси після “реабілітації”, це буде дорога європейської категорії. До 1 жовтня плануємо відкрити для користування дорогу від Стрия до перевалу, до кордону Закарпатської області. Це – серйозна ділянка роботи, яка за останні роки нас найбільше хвилювала. Загалом, цього року ми отримаємо на 30% більше фінансування, ніж минулоріч. До Дня незалежності плануємо навести лад на всіх дорогах.
І ще характерний приклад – відселення людей із Жовківського замку. Буквально за півроку збудували і здали в користування будинок. Мешканці надзвичайно задоволені: з одного боку, із непристосованих приміщень люди переселися в сучасні квартири, а з іншого – пам’ятка історії та архітектури тепер стала окрасою нашого краю.
– Ви прийшли керувати областю в момент політичного протистояння, пов’язаного з відставкою вашого попередника Мирона Янківа. Чи вдалося досягти порозуміння хоча б в основних питаннях із головними суб’єктами політичного життя області?
– Загалом у державі ми формуємо відкрите демократичне суспільство. На жаль, під час будівництва завжди є тертя, помилки. Але в цілому ми рухаємося вперед. Я в цьому глибоко переконаний, і всі кроки, які я вчиняв і на які скеровував команду – це діалог. Хіба може бути в якоїсь політичної сили завдання інше, ніж покращання життя людей? Щоб люди, які живуть на цій території, жили краще, комфортніше, в достатку? Кожна політична сила про це говорить. І ми цього хочемо. От і треба працювати спільно. Ми завжди відкриті перед громадою, перед ЗМІ, завжди готові відповідати на всі запитання, готові ділитися своїми стратегічними планами. Саме сьогодні активно працюємо над виробленням стратегії розвитку області до 2016 року, працюємо спільно з громадою. Ми публікуємо наші плани, отримуємо пропозиції, міркування. І дискутуємо, виробляючи документ, який був би зрозумілим для кожного мешканця і для кожного, хто причетний до справи розбудови суспільства. Я переконаний, усі основні протистояння – позаду. Розумію, що ми живемо в передвиборний період. У кожному разі, ми налаштовані, щоби всі сторони працювали конструктивно і з повагою один до одного. Нікому не вдасться нас зрушити з точки, яка називається конструктивізм. Ми завжди в діалозі, кожного вислуховуємо. Основна наша політика – вирішення клопотів і турбот кожного мешканця.
– Чи заважає виконавчій владі тимчасова недієздатність Львівської обласної ради? Уже кілька місяців депутати не можуть зібратися на сесію. Чи впливатиме якимось чином виконавча влада на те, щоб належно запрацювала законодавча гілка влади?
– Для нас дуже важливо, щоб усі гілки влади працювали ефективно, досконало виконуючи свої повноваження. Тому, звичайно, ми зацікавлені у дієздатності обласної ради. Конструктивізм і взаєморозуміння дають найкращі результати та повагу людей. Це непроста річ – зібрати раду, де 80 депутатів, кожен з яких відстоює свої інтереси, територію, має власні міркування, але важливим елементом цієї спільної роботи є вміння знайти консенсус. У нинішніх опонуваннях, протиріччях знайти його не просто, але треба знаходити, зважаючи на всі сторони. Це і є феномен управління. Ця гілка влади мала би працювати конструктивно та ефективно. З іншого боку, я маю певні повноваження, функції, і, незважаючи на умови, що склалися, намагаюся зробити роботу виконавчої структури влади якомога ефективнішою. Наскільки це мені вдалося – судити, знову ж, не мені, а громаді.
– У державі різко зросли ціни на пальне, нині стрімко зростають ціни чи не на всі групи товарів широкого споживання, у тому числі на продукти та предмети першої необхідності. Чи реагуватиме якимось чином обласна влада на цю тенденцію? Чи можливе загалом втручання влади в цінову політику за ринкових умов?
– Треба бути об’єктивним – з одного боку, ми живемо в ринкових умовах, а коли йдеться про ринок, то завжди попит диктує пропозицію і, відповідно, ціну. Події, які сталися не лише в Україні, а й у світі, мають певне об’єктивне підґрунтя. Скажімо, Україна не є сьогодні винятком, але, разом із тим, сьогодні в нас не зовсім сформований ринок. Зокрема, ринок нафтопродуктів. Ми залежні від дуже вузького кола постачальників нафтопродуктів чи самої нафти, тому за таких перехідних умов слід враховувати, наскільки об’єктивно реагує ринок на ті чи інші події в державі або в світі. Розуміючи, що ціна на нафтопродукти впливає на інші галузі, ми створили комісію, яку очолює перший заступник голови облдержадміністрації. До її складу ввійшли фахівці-економісти, які аналізують встановлення тієї чи іншої ціни. Звичайно, наші важелі впливу не є такими ефективними, як ті, що сьогодні демонструє український уряд. З одного боку, це адміністративні кроки, а з іншого – знову ж таки діалог, домовленості між урядом і тими, хто займається нафтовим бізнесом. І вже нині ціни на нафтопродукти знижуються. Звичайно, хотілося б, щоб вони знизилися до того рівня, на якому були досі. Наскільки це вдасться – покаже час, бо є й об’єктивні, і суб’єктивні причини. Уряд вдало продемонстрував, що включати потрібно не тільки адміністративні важелі, а й діалог і домовленість.
– Менше місяця залишилося до офіційного старту в Україні президентської передвиборної кампанії. Довибори та перевибори останніх місяців у різних регіонах України продемонстрували, що боротьба між опонентами далеко перейшла межу суто політичного протистояння. Загострюється і політична ситуація на Львівщині. Наскільки готова влада забезпечити конституційне право українського народу обрати президента на чесних і прозорих виборах?
– У нашій державі вдосконалюють законодавче поле. Місцеві органи влади менш причетні до тих чи інших впливів, вони мають тільки певні повноваження щодо організації виборчого процесу. І це, як на мене, правильно. Вибори – справа громадськості, і контролювати їх повинна насамперед сама громадськість. Для нас основне завдання – створити умови, які б дали можливість кожному громадянину України скористатися своїм конституційним правом цеі є, головне завдання, яке миставимо перед собою.
Розмовляв Олесь Старовойт
![У Львові прочитають лекцію про Павла Тичину від творців Ти [Романтика]](http://portal.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/03/429889301_786347609646332_4874305252106789731_n-228x150.jpg)
