Панорама Вітвіцького у Львові - „Поступ“, 28 травня

|

Після Другої світової війни Львів утратив чи не назавжди одну з головних своїх атракцій — пластичну панораму міста роботи Януша Вітвіцького. Об`ємна панорама Львова 1775 року масштабом 1:200 (займає приблизно кімнату площею 15 квадратних метрів), яку ми ніби оглядаємо з висоти 350 метрів, була справою всього життя львівського архітектора. З прискіпливою скрупульозністю тут передано навіть найдрібніші архітектурні елементи тогочасних будівель. Наприклад, портрети подружжя Боїмів на стіні родової каплиці розміром 8*6 міліметрів було написано за допомогою збільшувального скла.

Вітвіцький розпочав роботу над своїм шедевром на початку тридцятих, кульмінація праці припала на часи німецької окупації, і до кінця війни панораму загалом було завершено. Майстерню архітектора, яка була розташована на третьому поверсі знаменитого будинку Пір року, що на Вірменській, 23, у різні часи відвідували високопосадовці СРСР і німецького Райху. Одні захоплювалися та пишалися „древним городом Руси“, інші „вічно німецьким містом Lemberg“. У першому совєтському путівнику Львова, виданому 1945 року, є згадка про панораму, яку тоді могли оглянути відвідувачі.

1946 рік став для Вітвіцького трагічним. Після рішення архітектора виїхати до Польщі, його найбагатшу в усій Польщі й Україні збірку наукових матеріалів, книг, репродукцій і креслень, що стосувалися забудови давнього Львова, примусово вилучили працівники Академії наук Української РСР і відвезли до Києва. Переговори з новою владою про купівлю Україною панорами завершилися нічим, після чого лише сам Хрущов особисто дозволив Вітвіцькому вивезти своє творіння до Польщі. За три дні до запланованого виїзду архітектора вбили за нез`ясованих обставин. Дружина Вітвіцького, запакувавши середньовічний Львів у шість великих скринь, переїхала до Варшави.

Лише 1994 року після півстолітнього поневіряння підвалами та запасниками чудова панорама Львова знову побачила світ у Вроцлавському музеї, де перебуває й дотепер. Львів`яни ж завдяки братові покійного Януша Вітвіцького Міхалові можуть сьогодні на першому поверсі відновленого Палацу Бандінеллі, що на площі Ринок, 2, оглянути лише світлини знаменитої панорами, позаяк перевезти сам макет до Львова практично неможливо.

Відвідувачі виставки світлин помітили, що на дуже детальній панорамі, де не забуто про жоден найменший будиночок Львова середини ХVIII століття, відсутні Домініканський собор і Успенська церква з вежею Корнякта. У вісімдесяті роки було викрадено п`ять найкращих моделей панорами. Моделі Ратуші, Катедри та синагоги Золота Роза відновили сучасні польські художники коштом родини Вітвіцьких, а Домінікани та Волоська церква, очевидно, чекають своєї черги.

Обсервуючи світлини виставки, розумієш, що Львів через зневажливе ставлення совєтської влади до культурних надбань втратив одну зі своїх художніх перлин, позаяк ідею повернення панорами Вітвіцького до Львова, на жаль, можна вважати майже нереальною. Нашій міській владі все ж варто докласти всіх можливих зусиль, аби профінансувати виготовлення хоча би реальної або віртуальної копії, яку би можна було виставити в Історичному музеї або в Ратуші.

Ілько ЛЕМКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...