Вуличні дійства у Львові - „Поступ“, 29 квітня

|

Львів`яни завжди любили і вміли бавитися. Про найгучніші і найколоритніші вуличні імпрези розповідають львівські хроністи Бартоломей Зіморович та Денис Зубрицький.

1588 року у нашому місті відбувалися святочні дійства з нагоди коронації Сигізмунда ІІІ. По закінченні Служби Божої урочиста процесія зі Святими Тайнами пройшла навколо Ратуші у супроводі різних веселих музикантів, озброєних міщан та міських слуг. Стріляли з розмаїтої зброї та показували усілякі сцени на відзначення події. В урочистостях брали участь низові козаки під проводом отамана Запорізького війська Костянтина Ружинського. 1700 козаків саме повернулися з походу, де вони разом із королем Сигізмундом воювали проти австрійського князя Максиміліана. Місто частувало козаків вином, а вони, за своїм звичаєм, гучно стріляли аж до полудня. Увечері за наказом райців міські теслі збудували на Ратушевій вежі поміст, де грали сурмачі. На помості прикріпили ланцюгами велику залізну решітку, на якій цілу ніч горів вогонь. Полум`я було видно з усіх кутків Львова.

1611 року львівське поспільство, отримавши звістку, що король Сигізмунд здобув у Московії Смоленськ, втішалося сценічною виставою, яка відбувалася на Ринку під Ратушею. З самого ранку в катедрі склали подяку Господові, а після полудня на Ринку збудували склеєний з паперу і розмальований Смоленськ із брамами і вежами. Одні міщани вдавали оточених московитів, інші — поляків, котрі наступають. Усі стріляли, відбувся штурм, і нападники, вишикувавшись клином, висадили одну з брам фортеці. Переможці здобули твердиню, взяли залогу в полон і, несучи поперед себе трофеї, тричі провели переможених навколо площі, у той час як труби, барабани і вигуки радісно проголошували тріумф. Після цього переможені разом із переможцями засіли за столи пити вино.

1724 року львівський гродський староста Адам Сенявський видавав заміж доньку Софію, і з нагоди цієї події прославився незвичною пишною імпрезою. Площею Ринок до палацу архієпископів спорудили вишки із заквітчаними світильниками, на яких горіло 600 смолоскипів і 400 ліхтарів. З вікон будинку, де гуляли гості, чотирма ринвами впродовж цілої години слуги лили з діжок дороге угорське вино. Заскочені такою несподіванкою львів`яни підставляли під ринви мидниці і капелюхи, а найбільш спраглі дорогого напою лягали просто на бруківку з відкритими ротами.

З кінця XVIII століття львів`яни особливо полюбляли яскраві ілюмінації. 1784 року з нагоди інавгурації нового університету у місті відбувалися театралізовані вистави, а ввечері подію відзначали гучними залпами, ілюмінацією та урочистим бенкетом у губернатора. 1853 року на честь прибуття до Львова ерцгерцога Карла Людвіга на вулиці його ж імені (тепер це початок проспекту Свободи) влаштували помпезний феєрверк та факельні походи львів`ян. А 1855 року сам імператор Франц Йосиф відвідав Львів. Увечері з балкона кав`ярні на Високому Замку, п`ючи каву, цісар спостерігав за ілюмінацією, влаштованою містом на його честь.

Ілько ЛЕМКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...