В ЛКП «Львівавтодор» кажуть, що стара бруківка з-під Органного залу нікуди не зникла. Майже всю її використали повторно для замощення пішохідної зони. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі комунального підприємства.
Нещодавно у «Львівавтодорі» прозвітували, що завершили замощення пішохідної зони біля Органного залу, що на вул. Степана Бандери, 8.
На місці аварійної підпірної стінки тут влаштували земляний відкос і всю цю територію, яка охоплює й подвір’я Органного залу, переробляють у громадський простір. Його продовженням має стати сусідня невеличка вуличка Професорська, яку також зроблять пішохідною.
Ось так виглядала візуалізація цього проєкту станом на початок 2022 року:
Тепер в ЛКП розповідають, що станом на кінець березня біля Органного залу влаштували водопровідну мережу, всю дощову інфраструктуру, мережу для вуличного освітлення, а саму територію повністю замостили мозаїкою (830 м кв), гранітною (870 м кв) й тротуарною (100 м кв) плитками.
Втім принаймні частина львів’ян не надто схвально відреагувала на проведену реконструкцію. У соцмережах вони обурювались якістю замощеної бруківки, яка є нерівною, місцями із вм’ятинами й горбами, що створює незручності при ходьбі.
Крім того, зараз майстри використали нову кладку, через що покриття стало не суцільним, адже бруківку замостили широко одну від одної. Відтак деякі львів’яни запідозрили, що таким чином на бруківці зекономили.
Бруківка перед Органним залом станом на 2015 рік:
А оскільки тепер поміж нової мозаїки подекуди вмонтували цілі смуги з граніту, містяни стали цікавитись подальшою долею старої чорної та темно-червоної бруківки, яка була тут донедавна.
Так виглядала ця частина простору станом на 2020 рік, скриншот із Google maps
Львівський портал звернувся до ЛКП «Львівавтодор» із проханням прокоментувати ситуацію. На підприємстві запевнили, що всю стару бруківку з території довкола Органного залу майже у повному обсязі застосували повторно.
Не використали 53 м кв бруківки, її на зберігання вивезли на вул. Пластову. Саме тут на території очисних споруд «Львівводоканал» зберігали всю бруківку, раніше демонтовану з вул. Бандери під час реконструкції.
«Транзитна доріжка по центру виконана з гранітної плитки для зручності пересування маломобільних людей. Що стосується чорної мозаїки та темно-червоної, то при замощенні пішохідної зони їх поміняли місцями. Темно-червона мозаїка, якою до реконструкції було замощено простір біля Органного залу, є меншого розміру від чорної мозаїки, тому її уклали по краях транзитної пішохідної зони», – пояснили у «Львівавтодорі».
Частину чорної бруківки, яка до початку робіт була на ділянці від вул. Професорської до Органного залу, використали при замощенні зони навпроти нього.
Також на підприємстві додали, що ту чорну бруківку, яка раніше була на ділянці від вул. Бандери до вул. Професорської, демонтували ще під час реконструкції вул. Бандери і в подальшому використали для замощення переходів на цій вулиці.
Доріжку до Органного залу з боку площі Шашкевича також замостили по-новому:
Ось як вона виглядала раніше:
Зазначимо, що у 2018 році перед самим Органним залом облаштували невеличкий громадський простір. Проєкт розробили Роман Крушельницький та Антон Коломєйцев, який зараз є головним архітектором Львова. Клумбу з деревами засипали щебнем, встановили лавки, смітники й вуличне освітлення. Всі роботи обійшлись у 360 тисяч грн, їх профінансувала німецька організація Engagement Global.
Так виглядала ця територія у 2015 році:
Так виглядає ця зона тепер:
Додамо, що чорна базальтова бруківка є своєрідною візитівкою Львова. В часи Австрійської імперії її добували у кар’єрах Альп. Тривалий час вони вже закриті, тому такого матеріалу для дорожного покриття вже не знайти.
Перед початком масштабної реконструкції вул. Степана Бандери восени 2020 року львів’яни вимагали зберегти тут автентичну базальтову бруківку, однак після ремонту її тут значно поменшало. Хоча у мерії запевняли, що замощення бруківкою залишиться на рівні 70-80%.
Ще наприкінці 2017 року активісти звинуватили міського голову Львова Андрія Садового та його поплічників у розкраданні старовинної бруківки. Згодом за цю справу взялась прокуратура, а в мерії своєю чергою запевняли, що всю бруківку, яку демонтують у Львові під час ремонтів доріг, обов’язково обліковують і передають на зберігання.
Згодом львів’яни реєстрували петицію до міської ради з вимогою заборонити демонтаж історичної бруківки у Львові. Однак це залишилось на рівні пропозиції.
Прецедент виник також і влітку 2020 року, коли на території приватного будинку у Винниках виявили гору старовинної бруківки. Власник казав, що купив її на OLX. Справою тоді зацікавились правоохоронці.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Фото: Львівавтодор, Микола Кіт, соцмережі
Наталя Дуляба