Сьогодні, 28 січня, на території Золочівського навчального центру Національної гвардії України, розпочались військово-патріотичні заходи з нагоди відзначення 100-річчя подвигу Героїв Крут. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі ЛОДА.
Ліцеїсти, учні загальноосвітніх закладів Бродівського, Буського, Золочівського районів, керівництво області та району, учасники АТО та громадськість поклали квіти до меморіалу загиблих за незалежність України. Опісля, за участю військових капеланів, біля каплички військової частини відбулась молебень за загиблими Героями Крут.
«Це сторіччя подвигу сьогодні нам має вказувати на те, що тоді під Крутами не лише загинули українські сини, а на те, що декілька десятків юних, але нескорених захисників Батьківщини, змогли зупинити чотиритисячну російську армію. Ці юнаки мали сильний дух, вірили в свою ідею, вірили в Україну», – зазначила заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.
Продовженням заходу став перегляд інформаційних відеороликів «Бій під Крутами» та «Досягнення НГУ», а також огляд виставки зразків новітнього озброєння та техніки Національної гвардії України, показ виробів волонтерською спільнотою «Допомога захисникам».
Учасники оглянули територію навчального центру, а також взяли участь у військово-спортивній естафеті. Молодь змагалась із одягання та припасування спорядження, підтягування, перетягування канату та стрільбі.
На завершення заходу відбудеться урочиста хода військового оркестру, військовослужбовців та учасників дійства до пам’ятника Тарасові Шевченку.
Довідка:
Бій під Крутами — бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі[4].
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність[4].
Сучасників особливо вразило поховання 27 сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».
Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам’ятник.
Омелян Шевчук