ОСТАННІ НОВИНИ

Ґлен Ґрант: «Український уряд не має логіки мислення ані на національному рівні, ані на рівні Міністерства оборони та Генштабу»

Андрій Котенський

|

Британський полковник, оборонний експерт Ґлен Ґрант про плачевний стан у лавах сучасної української армії, війну України із Росією та те, як Україні реально побудувати спроможне військо та перемогти Путіна:

«Путін мусить зруйнувати Україну в тому вигляді, в якому вона зараз існує. Залишити її такою для нього – це знищити себе самого та власні амбіції. Йому потрібно виграти через свої воєнні злочини: масові вбивства, катування на Донбасі та в Криму та збиття Боїнга МН17. Це все приведе його прямо до Гааги (Міжнародного кримінального суду – ред.), як воєнного злочинця. Він мусить виграти, бо Україна процвітає, як нація, а для нього це поразка. Він мусить виграти, тому що правда зруйнує і його, і Росію

Він зв’язав українську армію і знекровлює її як морально, так і відносно боєприпасів. Він хоче добитися почуття безпомічності. Він грається в політичні ігри з Заходом навколо Мінську та миротворців, що позбавляє інших країн видимості справжньої гри.

Сепаратисти – це просто гарматне м’ясо. Їхнє завдання «купувати час», поки Росія готується. Вони – також частина російської стратегії.

Вище військове командування України діє так, ніби вони вірять, що перемагають, тому що вони зафіксувалися на своєму успіху у дуже обмеженій тактичній війні. Вони разом з Міністерством оборони пропускають головне, бо недостатньо швидко готуються до стратегічної та оперативної війни, яка, ймовірно, буде за межами Донбасу, і яка не дасть часу на мобілізацію великих резервних сил. Через це країна програє в більшій грі, і поки вона стає тактично сильнішою в статичній війні, Росія загалом рухається швидше і набуває стратегічних переваг.

Українська армія стає кращою кожного дня, але загалом вона не найкраща в Європі через деякі критичні організаційні недоліки… Люди плутають дивовижну хоробрість і незначні тактичні успіхи з оперативними та стратегічними здатностями. Оперативна здатність – це спроможність доставляти сили будь-куди та вигравати битви. Україна досі не має такої можливості. Стратегічна здатність означає наявність чіткої національної мети, а потім заради досягнення цієї мети – створення засобів провадження операцій там, де вони необхідні. Український уряд не має цієї логіки мислення ані на національному рівні, ані на рівні Міністерства оборони та Генштабу. Військові не можуть проводити активні операції на оперативному рівні, тому що вони не мають відповідної структури, і вони, звісно, не практикують подібного.

Об’єднана штаб-квартира Міністерства оборони  якомога скоріше повинна бути перетворена у належний військовий штаб з найкращим Стратегічним Командиром. Це є в новому, але досі не підписаному, законі про оборону. І це не повинно чекати підписання, аби починати втілюватися. Оперативний командир мусить мати письмовий президентський дозвіл на ведення війни…

Ключова необхідна системна зміна – в керівництві. Радянський менталітет передбачає контроль і покарання. Це має бути заміщено дорученням, мотивацією та винагородою. Система, заснована на силі, — це похмілля, залишене «совєтами», і воно не пасує новій сучасній Україні. Це вбиває армію. Офіцерів, які покладаються на владу та контроль, потрібно усунути, тому що вони ніколи не матимуть духовної спритності та мудрості, аби тренувати війська для швидкої мобільної битви або, щоб вести її.

На сьогодні, армія має дефіцит офіцерів. Молоді хлопці без досвіду та з сумнівною освітою беруть командування ротами або навіть вище (стають заступниками командирів батальйонів, начальниками штабів батальйонів, тощо). Система набору, просування та навчання, що мала би задовольнити реальну потребу у лідерах, не змінилася. У той же час, високоякісним офіцерам дозволяють залишати службу, не  заохочуючи їх залишитися. Один радник навіть згадав приклад, коли офіцер став командиром батальйону на другий рік після випуску (з училища), без бойового досвіду. Це кримінальний злочин і хтось повинен потрапити до в’язниці за цей вчинок.

Для керування військами потрібно набирати найкращих командирів, ким би вони не були. Приберіть командирів бригад та батальйонів, які не мають бойового духу, або були причетні до неетичної чи кримінальної поведінки. Проведіть перевірку особового складу і приберіть або різко зменшіть кількість будь-яких штабів, підрозділів та військовослужбовців, які не беруть участі в бойових діях, готуються до бою чи відпочивають після бою. Особовий склад, що не використовується, з’їдає кошти. Витрачайте гроші деінде. Вам потрібна кожна копійка. Будьте безжалісними, коли скорочуєте сміття.

Генштаб вбиває організацію української армії та, можливо, майбутнє нації. Вони досі не змінилися та не покращилися настільки кардинально, наскільки повинні були від початку війни – замініть їх молодими офіцерами та активнішою цивільною молоддю. Вони мали свій шанс і втратили. Будьте безжалісними у цих речах, адже виживання української нації залежить від них.

Час витрачається даремно, а час – це найважливіший національний ресурс у цій чи будь-якій іншій війні… Дії, які повинні займати три-чотири дні, забирають місяці, якщо вони взагалі відбуваються. Але, більше того, політичне бажання відзначити та похвалити військових за їхні видатні результати закриває очі на ті величезні і життєво необхідні кроки, які все ще потрібні Україні».

Kyiv Post. Переклад Громадського радіо

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...