Ева Гата: „Роблю, що хочу”

Наталя ДУДКО, "Ратуша"

|

Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, хто ти” — досить відома варіація не менш відомого древнього вислову. Перший твір автора закономірно спонукає до зіставлень і порівнянь, до пошуку впливів і аналогій. Виникає запитання: що читає автор?

Авторці книжки “Очищення, або Роблю, що хочу” Еві Гаті (творчий псевдонім Ольги Коссак) подобаються твори Віри Вовк, але найбільше вона любить читати філософську літературу, а також Пауло Коельо. Особливості її першого роману підтверджують закономірність запитання про коло читання автора. Книжка Еви Гати насичена філософськими роздумами, формулами й порадами. У ній викладачка кафедри прикладної математики університету імені Івана Франка Ольга Коссак виклала важливі, на її думку, речі, які дають змогу людині бути щасливою. А також — спосіб, як цього можна досягти. Саме так вона й формулює потребу в цій книжці: “Мені хотілося написати, щоб люди були щасливими”.

Літературний редактор книжки письменниця Марія Кривенко говорить про світлу надідею, яка є в “Очищенні, або Роблю, що хочу” і рекомендує читати твір не шматками, як естетську літературу, а прочитати від початку до кінця і тоді скласти своє враження. У такій пораді є сенс, оскільки роман Еви Гати — “із секретом”: що далі, то читати його цікавіше. Цей позитив одночасно є й негативом, адже авторка в такий спосіб випробовує читача на міцність і вірність, особливо в першій історії, яка перенасичена дидактизмом. Звідси — закономірна порада: мабуть, є сенс начитатися доброї художньої літератури, “легшої” у викладі, ніж філософська, і пропустити важливі ідеї, які є в романі, через трохи іншу призму. Не йдеться про наслідування, йдеться про одну з особливостей творення, про яку якось сказав Віктор Неборак: “Теперішній мій допінг — мистецтво: хороший чужий вірш чи книжка, хороша музика. Це відіграє роль не так допінгу, як імпульсу”.

Сім оповідань, з яких складається роман, перегукуються своїми ідеями, настроями, героями. І аж ніяк не кожен із персонажів проходить шлях від очищення (яке, за концепцією авторки, є необхідною передумовою щастя) до “роблю, що хочу” (йдеться про віднайдення свого призначення, про Сковородову “сродну працю”).

Літературний псевдонім Ольга Коссак обирала невипадково: людина, на її думку, має бути вільною, і уособленням свободи є кішка — тварина, яка ходить, як собі знає. Тому друге ім’я пані Ольги має дві складові: Ева — жінка і Гата — кішка (у перекладі з грецької). Книжка вийшла у видавництві “БаК”, художнє оформлення — Маркіяна Коссака.

“Коли є потреба в знаннях, відповіді приходять нізвідки, але для цього треба запитувати. Все потрапляє до нас вчасно, і тому треба бути дуже уважним, щоб не проґавити”. Книжка Еви Гати має шанс стати для когось джерелом знань у пошуку відповідей на свої запитання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...