Львівську землю ніхто не хоче?

І знову у Львові буде аукціон. Все-таки буде, а не мав бути, як попереднього разу. Чиновники з Львівської міської ради щиро переконані, що вчетверте він не «зірветься», позаяк вже надійшли заявки на одну із п’яти виставлених ділянок.

Є шанси продати 22 травня ще й другу ділянку, якою цікавилися потенційні покупці, проте решта три поки що залишаються поза увагою підприємців. Попередні три земельні аукціони у Львові провалилися, оскільки ніхто не зголосився взяти у них участь.

Низький попит на львівські ділянки пояснюють кількома причинами.

„По-перше, є така тенденція, що підприємці у перший рік після виборів не дуже охоче купують земельні ділянки. Так було і у 2002 році, і у 2004, — каже начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради Михайло Бокало. — По-друге, є проблема зі стартовою ціною на землю та мінімальною ціною продажу, яку визначає міська рада.” Разом з тим пан Бокало вважає, що ціна ділянок є адекватною ринковим цінам, і впевнений, що міській раді все ж вдасться їх продати.

За словами його заступника Ігоря Гуменчука, якщо зараз не продадуть ці ділянки, то управління все ж надішле пропозиції до міської ради, щоб переглянули їх ціну. „Є велика різниця між початковою ціною ділянки та мінімальною, — розповідає пан Гуменчук. – Але зменшувати ціну на всі ділянки ми не можемо. Тут треба розглядати кожний випадок окремо. Проте якщо ми їх продамо, то потреби зменшувати вартість землі не буде.”

Депутати вбачають проблему з аукціонами не лише у завищеній ціні. Ймовірно, що ділянки, виставлені на аукціон, є нецікавими для потенційного покупця, каже депутат міськради, член земельної комісії Олег Махніцький. В такому випадку, вважають депутати, вартує пошукати більш привабливі для підприємців ділянки, щоб виставити їх на продаж, або ж продавати землю іншими способами. „Зараз ми розробили положення про регулювання ринку землі, в якому передбачено не лише продаж землі з аукціонів, але й на конкурсних засадах. Аукціон – це не є достатньо ефективний спосіб продажу землі, бо одна ділянка може зацікавити покупців, а інші – ні. Тому дорогі і привабливі ділянки можна виставляти на аукціон, а інші продавати шляхом конкурсу”, – зазначив пан Махніцький в коментарі „Погляду”.

„Мене дивує бездіяльність управлінь міської ради, — каже депутат міськради, голова комісії фінансів та планування бюджету Андрій Стецьків. — Як можна постійно виставляти на аукціон одні й ті ж ділянки і з тою ж таки ціною, бачачи, що їх ніхто не хоче купувати? Чому не звернутися до міської ради з проханням переглянути ціну?” Олег Махніцький, натомість не вважає мінімальну ціну на землю зависокою, але каже, що процедура її перегляду можлива. „Ми можемо у випадку непродажу ділянок зменшити їх ціну. Але чи це буде добре для бюджету міста? — каже він. – Ця ціна ринкова, до того ж земля у місті буде постійно дорожчати.”

Тим часом перебої з продажем земельних ділянок призводять до ще однієї проблеми – невиконання бюджету розвитку, який наповнюється за рахунок продажу комунального майна та землі. „За перший квартал цього року ми наповнили бюджет (розвитку – Авт.) лише на 30 відсотків від запланованого, що є вкрай незадовільно”, — каже Андрій Стецьків.