Ралі на вулиці Зеленій

Дівчата ледь встигли ступити на проїжджу частину, як назустріч вилетів мотоцикл – відступати було нікуди.

Про загибель своєї дитини Ольга Марківська (прізвище змінено з етичних міркувань) довідалася зовсім випадково. Чи то внутрішній голос їй підказував, що з дочкою щось негаразд, чи просто вирішила довідатися, що донька у той момент робить, пані Ольга нині не пам`ятає. Пригадує лише, що набрала номер мобільного дитини, але їй ніхто не відповідав.

Жінка знову зателефонувала. І тільки з другої спроби у слухавці почула голос невідомої людини, котра повідомила: власницю мобілки щойно збив мотоцикл, дівчина перебуває у вкрай критичному стані, і її везуть до лікарні. Згодом мати дізналася й інші подробиці дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинула її дитина.

Мотоцикл на зустрічній смузі

Трагедія трапилася минулого року у Львові. Галина Марківська, 21-річна студентка одного із львівських навчальних закладів, зі своїми знайомими поверталася додому. Близько 17.20 вони наблизилися до перехрестя вулиць Зелена — Вулецька. Дівчата побачили, як поруч на швидкості пронісся гурт байкерів. Зупинилися. А коли на світлофорі з`явилося зелене світло, зійшли з тротуару на проїжджу частину. Проте ледь дівчата встигли ступити кілька кроків, як назустріч їм вилетів мотоцикл. Його водій, як з`ясувалося згодом, вирішив об`їхати ряд авто, що стояли біля світлофора, скерував на зустрічну смугу та наблизився до пішоходів. Відступати назад Галина вже не мала часу.

— Я лише встигла почути, як мотоцикліст крикнув нам “стійте!”, — розповіла автоінспекторам подруга Марківської та свідок трагедії. — Далі події стали розвиватися з калейдоскопічною швидкістю: побачила кров на дорозі та те, як до подруги збігаються люди. Мені, можна сказати, дуже пощастило. Водій мене навіть не зачепив, хоча промчав біля мене за кілька сантиметрів.

За показами інших очевидців ДТП, удар двоколісної машини був дуже потужним — внаслідок нього дівчина підлетіла вгору й упала на кермо. Транспортний засіб втратив рівновагу, перекинувся і так, на боці, поволік нещасну ще метрів із 30 по асфальті. Згодом на місце приїхали автоінспектори та швидка.

Досвід — не гарантія від нещасть

Як свідчить практика, у багатьох випадках водії, покалічивши пішохода, намагаються чимдуж утекти з місця пригоди і залишити жертву напризволяще. До честі мотоцикліста, втікати він, схоже, й не збирався. Водій дочекався правоохоронців і дав свої покази.

43-річний Юрій Горбовий мав мрію — хотів стати членом одного з байкерських клубів. Два роки тому у свого знайомого за 600 доларів він придбав мотоцикл Ява-350. Однак з якихось причин не оформив документально договір купівлі-продажу. У той нещасний день разом з байкерами їздив до Унівського монастиря на освячення мотоциклів. Горбовий також розповів правоохоронцям, що раніше відбував покарання у кримінально-виправній установі, на мотоциклах їздить уже 22 роки і за цей період не скоїв жодного серйозного порушення правил дорожнього руху. А от останній випадок, на його переконання, стався через неуважність та через те, що дівчата так несподівано вибігли на дорогу.

Неуважність водія, варто підкреслити, призвела до надто трагічних наслідків. Потерпілу привезли до лікарні з дуже важкими травмами. Медики зафіксували у неї розрив печінки, селезінки, перелом основ черепа та ребер. І хоч як старалися лікарі, але врятувати дівчину їм не вдалося — вона померла через дві години після наїзду.

Сіль на рану

Для батьків смерть єдиної доньки обернулася справжнім горем. Покази правоохоронцям, судові засідання тільки підсилювали біль. Однак страждання Марківських цим не обмежувалися. За їхніми словами, людина, яка причетна до смерті Галини, завдала їм “ще одного несправедливого удару”. Буквально за десять днів до розгляду справи у суді водій вирішив компенсувати потерпілим моральну та матеріальну шкоду. Він відправив їм переказом… 250 доларів, про що сповістив телеграмою, та висловив своє співчуття.

“Нам ніщо не може замінити дитину, — сказав батько Галини. — Усвідомлення втрати дочки позбавило нас сенсу життя. А її смерть зруйнувала все, заради чого ми жили, на що надіялися. Ця трагедія цілком підірвала наш дух”.

Зауважимо, що як і батьки, так і суд, вчинок з боку мотоцикліста не сприйняли за шляхетний. “Широкий” жест підсудного, вочевидь, зміг “підкупити” лише прокурора. Бо державний обвинувачувач, на втіху адвоката підсудного, запропонував обрати як міру покарання для Юрія позбавлення волі на 4 роки. Так, ніби йдеться про крадіжку звичайнісінького мобільного телефону, а не про смерть дівчини.

Утім, Личаківський районний суд, зваживши всі обставини злочину, визнав Юрія Горбового винним за ст. 286 ч. 2 (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого) Кримінального кодексу і засудив його до 7 років позбавлення волі та зобов`язав стягнути з нього на користь Марківських 122 тисячі гривень за заподіяну моральну й матеріальну шкоду. Колегія суддів Апеляційного суду Львівської області залишила цей вирок без змін.