Директор «Галбуду» займається рейдерством?

За кількістю скандалів, пов’язаних із розподілом корпоративних прав, Львів упевнено перебуває в числі міст-лідерів. На тижні запалала чергова іскра розбрату, яка має всі шанси перерости в тривалу пожежу.

Дії директора «Галбуду» Олексія Луціва щодо корпоративного перерозподілу власності на підприємстві є рейдерськими. Він захопив підприємство, перешкоджає акціонерам товариства вільно розпоряджатися своїми акціями та залякує людей. Це стверджують директор ТзОВ «Луцький магазин цінних паперів» Володимир Новацький та його адвокат Андрій Зубач. Аби поінформувати про це львівську громаду, у вівторок вони скликали спеціальну прес-конференцію у прес-клубі ринкових реформ.

Як стверджує Андрій Зубач, у результаті вдало здійсненої махінації, 80 відсотків акцій «Галбуду» невідомо чому опинилися в одних руках, тобто 75 відсотків належать Олексію Луціву, і ще 5 – членам правління. Натомість дві з половиною тисячі акціонерів отримали лише 20 відсотків. Внаслідок таких дій, вони втратили можливість керувати підприємством та контролювати його діяльність.

«Коли додатково випускають акції, то всі акціонери мають право їх придбати за номінальною ціною, – говорить директор ТзОВ «Луцький магазин цінних паперів» Володимир Новацький. – Але акціонерам «Галбуду» ніхто не запропонував купити ці акції і тому їхні частки стали ще дрібнішими. Люди втратили можливість контролювати діяльність підприємства, отримувати дивіденти чи продати акції по нормальній ціні, щоб отримати прибуток».

«Я є членом товариства і вимагаю дивідентів, – розповів акціонер ВАТ «Галбуд» Василь Воробець. – Я би спробував отримати їх з допомогою суду, але знаючи, що навіть у Верховній Раді немає ніякого порядку, невпевнений, що виграю процес. Наб’ю собі гулі на голові і не отримаю жодної копійки. Зараз в нас діє закон грошового мішка – хто має гроші, може купити все. А пану Луціву я бажаю жити на 440 гривень, як я живу на свою пенсію. А то вони собі оклади підняли, відпочивають на курортах, а нас, пенсіонерів, залишили ні з чим».

«За нашими даними, протягом семи років мілітарних акціонерів не запрошували на збори, що є грубим порушенням законодавства, – переконаний адвокат Андрій Зубач. – Незважаючи на це, підприємство залишається привабливим для інвесторів і, за даними декількох рейтингових агенств, 2006 року «Галбуд» отримало непогані прибутки. У зв’язку з цим, до ТзОВ «Луцький магазин цінних паперів» звернувся замовник, який хоче придбати частину акцій. Ось тут власне і розпочинаються майже детективні пристрасті.

Приїхавши до Львова, працівники ТзОВ «Луцький магазин цінних паперів» ще не встигли розпакувати валізи, як 20 грудня 2006 року в офісі з’явилися працівники управління державної служби по боротьбі з економічними злочинами УМВС України у Львівській області. Працівники міліції пояснили, що в них начебто є відомості про готування чи здійснення підприємством несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом. Позаяк в офісі нічого не було, окрім договору про оренду приміщення та копії ліцензії на право здійснення операції з цінними паперами, вони вилучили комп’ютер».

Адвокат Андрій Зубач стверджує, що відповідно до статті 11 Закону «Про міліцію», таке вилучення під час перевірки можливе лише за вмотивованим рішенням суду. Тепер міліціонери говорять, що вони проводили огляд місця події з метою виявлення слідів злочину, хоча огляд проводиться лише слідчим і після того, як порушено кримінальну справу. Працівники міліції не можуть визначити, що вони насправді проводили: перевірку суб’єкта підприємницької діяльності чи слідчу дію. Бо в першому випадку вони повинні мати дозвіл суду, а в другому – як мінімум постанову слідчого. Крім того, адвокатів не ознайомили з протоколом та не дали можливості директору записати до нього свої зауваження. «Але найголовнішим є те, що через тиждень після вилучення комп’ютера, Олексій Луців в інтерв’ю «Львівській газеті» оприлюднює інформацію, що містилася у комп’ютері, – продовжує адвокат.- Як вона потрапила до іншої компанії? Чому порушено таємницю слідства? Висновок лише один – це все замовлено і комп’ютер вилучили лише задля отримання інформації.

Як вважає адвокат, використовуючи своє службове становище, міліціонери сприяли керівництву фірми «Галбуд» у досягненні ним мети – повного контролю над захопленим підприємством та отримання інформації незаконним шляхом. Працівники міліції здійснили низку злочинів, тому ми подали скарги, зокрема, до Генеральної Прокуратури, комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Отримати об’єктивну правову оцінку дій міліції з боку керівництва УМВС Львівської області, ми не сподіваємося. Зі слів акціонерів нам стало відомо, що певним посадовим особам УМВС області керівництво «Галбуд» надавало пільги при придбанні квартири».

«На комп’ютері я зберігав інформацію, яка не мала ніякого відношення до «Галбуду», – говорить директор луцького підприємства. – Моє прохання надати якийсь документ про його вилучення міліціонери проігнорували. Тепер я не маю ні інформації, ні ноутбуку, навіть не знаю де його забрати. Протягом своєї діяльності я побував у Східній і Центральній Україні, але львівський «міліцейський безпредєл» мене вразив».

У коментарі «Погляду» член комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Святослав Олійник зазначив, що такі необгрунтовані вилучення носіїв інформації зазвичай здійснюють з метою блокування роботи певних підприємств.

“У суспільстві простежується тенденція, коли під виглядом розслідування кримінальних справ, які мають неабияку перспективу, міліціонери фактично втручаються у корпоративні конфлікти. Слідчі дії, які насправді не пов’язані з предметом розслідування, проводяться з метою оволодіти комерційною інформацією або заблокувати роботу підприємства. Цей випадок – класичний приклад того, коли розслідування використовується як засіб вирішення корпоративних конфліктів», – заявив народний депутат.

Марія СКИРА, “Новий погляд”