Фестиваль “Флюгери Львова” прокидався з “півнями” та засинав із джазом - „Львівська газета“, 5 травня

|

Фестиваль “Флюгери Львова” тривав два дні, і за цей час ті, хто побував у дворику ратуші, могли знайти для себе щось цікаве. Навіть дітлахи не почувалися зайвими на святі міста завдяки виставі “Улюблені вірші” за відомою збіркою видавництва “А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га”. 20 дитячих віршиків становлять один день із життя героїв вистави. І хоча дитячий світ міститься в дитячій кімнаті, під час вистави ніхто не нудьгував, адже музика, поезія, танці та спів створили динамічне й веселе видовище, під час якого малечу навіть доводилося стримувати від виходу на сцену.

Проте під останній вірш вистави – “Слимаки” – авторства Сергія Жадана марширували не лише актори, але й глядачі. Добре вивірений час дійства – 40 хвилин – був максимально зручний як для дітей, так і для батьків, які впродовж нього насолоджувалися спокоєм і пивом. А можливість для дітей побавитися в декораціях вистави лише продовжила спокій одних і радість інших. До речі, виглядало на те, що ця книга насправді є найпопулярнішою. У кожному разі, діти впізнавали героїв вистави.

А ввечері групи з усієї України, такі як “Ойра” з Харкова, “Гурт Мандрівних Дяків Вертеп” із Дніпропетровська, “Сучасний ворон” із Запоріжжя демонстрували власне бачення фольклору.

Ранок другого дня фестивалю “Флюгери Львова” також почався вдало: приємно прокидатися у дворику за горнятком доброї кави під музику “Мертвого Півня”, який, зібравши прихильників о 9 ранку, таким способом відзначив своє 15-річчя. Тільки справжні шанувальники цієї групи мали сили піднятися вранці після фолькового концерту напередодні. Однак їх не бракувало! За віком – дуже різні. Були серед них ті, з ким “півні” починали, а були й зовсім юні, які під музику з першого альбому “Ето” могли пити не пиво, а хіба що мамине молоко. Під час концерту можна було послухати і міркування письменника Віктора Неборака. Що стосується улюбленої групи, то вона виступала у розширеному складі, залучивши й Любка Футорського, і харківський квартет “Ойра”, що зробило звучання об’ємнішим.

Під час вечора джазу краківська команда Tolhaje просто зачарувала, тоді як джаз від “Сьомого звуку” та Dzyga Jazz Quintet залишив надзвичайно приємне враження. Звичайно, це можна пояснити й тим, що до своїх ми вже звикли, і що ефект магічного вокалу Марисі Юрчишин підсилювала пізня година та нічне небо в квадратику подвір’я Ратуші. Взагалі, ефект надзвичайної органічності цієї, інспірованої бескидським фольклором, лемківськими та бойківськими піснями, музики і самого осердя міста пояснюється, мабуть, тим, що урбаністичний і гірський ландшафт об’єднує рух догори, вертикаль, а звук відбивався від стін Ратуші, майже як від гір.

Tolhaje – молода команда, заснована лише 2000 року (назва походить від бескидських розбійників, які протрималися в лісистих горах польсько-угорського прикордоння від XV аж до середини XIX століття). Проте за ці роки вона вже встигла стати лауреатом кількох польських фестивалів і презентувати Польщу на великих європейських майданчиках, зокрема на ХІІІ фестивалі Європейської радіоспілки (EBU).

Перед краківською командою виступали гості з Чехії – група C&K vocal. Те, що вони роблять, важко назвати джазом, проте важко й не зауважити, наскільки “фестивальним” є гурт, наскільки вони “підходять” для вуличної сцени. C&K vocal грають від 1969 року, їхня музика не є гостро модною, але є безпрограшним варіантом для міського свята, для людей різних поколінь.

Ущент заповнене подвір’я Ратуші продемонструвало, що попит на концерти, які організовує фестиваль “Флюгери Львова”, значно перевищує пропозицію. Лише під час джазового сейшну – а було вже близько опівночі – по подвір’ї можна було більш-менш вільно пересуватися. І це при тому, що у Львові водночас тривало декілька концертів, зокрема й рокових. Завдяки співпраці з фінансовим партнером, найбільшим банком Західної України – АТ “Кредит Банк (Україна)” – вхід був вільним, проте у подвір’ї Ратуші можна було би втілювати розповсюджену практику – організовувати джазові концерти в таких середовищах – і на комерційній основі.

Оксана Форостина, Наталя Онисько, Катерина Сліпченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *