Львівська і Лопатинська громади є аутсайдерами у декомунізації, – ОВА

Львівська та Лопатинська громади не поспішають позбавлятись радянської символіки, зокрема пам’ятників армії СРСР, і таким чином є аутсайдерами декомунізації на Львівщині. Про це Львівському порталу повідомили у Львівській ОВА.

24 жовтня в обласній адміністрації засідала робоча група з питань декомунізації на Львівщині. Особливу увагу приділили Львівській громаді, на території якої досі стоїть кілька великих пам’ятників, що возвеличують окупанта.

Йдеться про Пагорб Слави у Львові, пам’ятник у селі Ситихів й інші монументи, барельєфи та меморіальні дошки в населених пунктах Львівської громади.

Разом із Лопатинською громадою, де досі стоять більше десятка об’єктів монументальної пропаганди, Львівська громада є найменш декомунізованою на Львівщині.

«Наша робоча група 23 жовтня виїхала на вулицю Пасічну у Львові, щоб детально оглянути об’єкти меморіального комплексу “Пагорб Слави”. До того, нагадаю, ми побували у селі Ситихів. Про всі ці об’єкти нам пишуть небайдужі жителі громади, і всі вони підлягають демонтажу, відповідно до чинного законодавства. Нагадаю, що Львівська громада, мабуть, єдина, яка не надала нам інвентаризації, і практично кожного рішення щодо демонтажу памʼятника громадськості доводиться домагатися окремо. Тому ми наполягаємо, щоб міська рада Львова таки взялася за декомунізацію комплексно і завершила її до кінця [2023] року», – сказав голова робочої групи з питань декомунізації, перший заступник голови ЛОВА Андрій Годик.

Зазначимо, меморіальний комплекс «Пагорб Слави» у Львові від 1994 року є частиною історико-архітектурного заповідника «Личаківський цвинтар». Тут поховані російські та радянські військовики, які загинули під час Другої світової війни. Загальна площа території становить 0,76 га, на якій розташовані три великі пропагандистські скульптури та десятки могил.

Територія Пагорба Слави станом на жовтень:

Останнє фото – могила НКВДиста Ніколая Кузнєцова, перепоховати останки якого росіяни хочуть щонайменше з 2020 року. Для цього вони надсилали у Львівську міськраду відповідні звернення, а після відмов навіть подавали до суду, втім мерія все одно вирішила не віддавати останки Кузнєцова. Цьогоріч уночі 24 липня прах НКВДиста намагались викрасти. Підкоп на могилі зробив львів’янин Руслан Літвінов, за що суд його оштрафував.

«Щороку на 9 травня я ходив на Пагорб Слави з метою протидії провокаціям проросійських елементів. І завжди був свідком, як до підніжжя пам’ятників радянським окупантів ставлять квіти Інна Іваночко та Олександр Косторний. Сьогодні ці люди сидять в українській в’язниці як агенти російських спецслужб. Але пам’ятники радянським окупантам досі стоять на Пагорбі слави», – зазначив член робочої групи, військовослужбовець Антон Петрівський.

Водночас у ЛОВА зауважують, що процедура демонтажу радянської символіки та перепоховань із Пагорба Слави у Львові справді потребує певного часу, оскільки для цього необхідно отримати дозволи від Міністерства культури.

Додамо, що навесні 2022 року з Пагорба Слави у Львові вже демонтували принаймні частину радянської символіки. Зокрема, звідти прибрали зірку, серпи та молоти, все це перенесли у музей Територія терору.

Нагадаємо, загалом на Львівщині досі стояли більше двох сотень радянських пам’ятників, стел і пам’ятних таблиць, які ще не декомунізували. У Львівській обласній військовій адміністрації зараз знову працює робоча група, яка вирішує подальшу долю таких об’єктів.

Усі пам’ятники, монументи й інші скульптури планують демонтувати та зробити музейними експонатами до кінця 2023 року.

Щодо братських могил солдатів радянської армії, де справді є захоронення, то в таких випадках проводять ексгумацію і перепоховання.

Активна декомунізація й «пам’ятникопад» на Львівщині з новою силою розпочався у середині лютого 2023 року. Станом на кінець жовтня на території області знесли вже більше 260 радянських пам’ятників та інших пропагандистських об’єктів. Залишилось ще пів сотні.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото: ЛОВА