Президент України Володимир Зеленський підписав прийнятий парламентом законопроєкт №7662 про «удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду», попри те, що цю редакцію критикували громадські експерти і вона суперечить оновленому висновку Венеційської комісії. Про це повідомляє Європейська правда.
Згідно з карткою законопроєкту на сайті Верховної Ради, 20 грудня його повернули з підписом від президента.
13 грудня парламентська більшість підтримала проєкт закону №7662 про «удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду», але без правки про кількість членів ДГЕ, спрямованої на ефективність незалежного відбору суддів.
Раніше експерти у сфери судової реформи попереджали, що це може зробити КС підконтрольним владі, та просили парламент не ухвалювати закон у такому вигляді, а після прийняття закликали Зеленського ветувати його.
19 грудня Венеційська комісія опублікувала оновлений висновок щодо законопроєкту в №7662, рекомендувавши змінити його у тій редакції, за яку висловлюються громадські експерти у сфері судової реформи.
У висновку вказують, що в Дорадчу групу експертів (ДГЕ), яка перевірятиме кандидатів у КСУ, необхідно включити ще одного, сьомого, члена з-поміж незалежних міжнародних експертів. Крім того, рішення ДГЕ мають бути обов’язковими до виконання, тобто кандидат, який не пройшов перевірку, не може за жодних обставин бути призначеним суддею КСУ.
Ухвалений Верховною Радою законопроєкт наразі передбачає шестеро членів ДГЕ, з яких троє є незалежними експертами, а решта призначаються президентом, Верховною Радою і З’їздом суддів, при чому без голосу останніх жодне рішення ухвалити неможливо. Громадські експерти зауважують, що 7-й незалежний експерт дозволив би нівелювати політичний вплив на комісію.
Законопроєкт щодо КСУ – один з тих, від яких залежить подальший рух України до членства у ЄС.
Нагадаємо, 23 червня Україна офіційно стала кандидатом у члени ЄС.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна планує до кінця 2022 року виконати всі сім умов Європейської комісії при наданні статусу кандидата та перейти до переговорного процесу щодо членства в ЄС.
При цьому Україна має амбітну мету – стати повноправним членом Європейського Союзу вона хоче через два роки, тобто до 2025 року.
Водночас представниця Єврокомісії пояснювала, що переговори про вступ до ЄС де-факто є не перемовинами, а процесом адаптації країни-кандидата до європейських правил, у якому кожен крок на наступний етап потребує згоди усіх країн-членів. Сам процес вона описує як «марафон з великою кількістю блокпостів», відтак застерігала українців від очікувань, що усе може відбуватися швидко.
За останніми соцопитуваннями, проведеними у жовтні, вступ України до Євросоюзу підтримують 86% громадян.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Ольга Денисяка