Для того, аби планувати на 2023 рік операції з деокупації Криму, Збройним Силам України потрібно створити нові військові угруповання, які були б повністю забезпечені сучасними видами зброї. Про це йдеться у статті Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та першого заступника голови парламентського Комітету нацбезпеки й оборони Михайла Забродського, яку опублікував Укрінформ.
Автори наголошують, що Крим був і залишається основою для ліній комунікацій на південному стратегічному фланзі російської агресії. Територія півострова дозволяє РФ розміщувати значні угруповання військ та запасів матеріальних засобів. Зрештою, в Криму зосереджена головна база Чорноморського флоту і мережа аеродромів для нанесення авіаційних ударів практично на всю глибину території України.
Окремі аналітики схиляються до думки, що саме контроль над територією Криму є «центром тяжіння для російських сил у цій війні».
Відтак Залужний і Забродський кажуть, що цілком логічно планувати на 2023 рік операцію або серії операцій з поверненням Криму під контроль України.
Для такого планування Україна, перш за все, повинна мати необхідний комплект військ. При цьому йдеться не про ті частини та з’єднання ЗСУ, які вже зараз діють на 2500 км фронту, а про створення нових угруповань зі сучасними видами озброєння.
«Підготовка наступальної кампанії вимагає створення одного або декількох оперативних (оперативно-стратегічних) угруповань в складі від 10 до 20 загальновійськових бригад залежно від замислу й амбіцій українського командування. В ситуації, що складається, це може бути зроблено виключно шляхом заміни основних зразків озброєння вже існуючих бригад на сучасні, які надають партнери України», – йдеться у матеріалі.
Окремо автори виділяють необхідність отримання від іноземних партнерів додаткових ракет і боєприпасів, артилерійських систем, ракетних комплексів, засобів радіоелектронної боротьби та інших. Все це, підкреслюють Залужний і Забродський, потребуватиме консолідації зусиль всіх країн-партнерів України, тривалого часу і значних видатків.
«Все перелічене вище прямо залежить від наявних ресурсів та лише від них. І якщо з чисельністю персоналу ситуація, ймовірно, буде виглядати достатньо непогано для ЗСУ, то стосовно важкого озброєння і боєприпасів такого сказати ніяк не можна. Але за наявності політичної волі, завчасного і продуманого планування із використанням виробничої бази і запасів провідних країн світу, створення і оснащення належним чином такого роду угруповання у складі Збройних Сил України є абсолютно реальним», – резюмують автори.
Втім Валерій Залужний і Михайло Забродський акцентують на тому, що навіть при повному вигнанні російських сил з території Криму, кремль цілком може перекинути їх на свої території на східному узбережжі Чорного моря. Тому військова загроза для України нікуди не зникне, адже ворог й надалі зможе запускати ракети, залучати свою авіацію.
Так, досяжність засобів ураження російської армії становить до 2000 км, тоді дальність польоту ракет, якими володіють ЗСУ, становить лише 100 км.
«У перекладі на мову військової практики це означає, що ЗС України, в кращому випадку, можуть завдавати удари застарілими засобами ураження лише на глибину оперативного тилу противника. В той час як противник здатний безкарно завдавати точкових ударів по цілях на всю глибину території країни. Саме це має розглядатися як центр тяжіння ЗС РФ з військової точки зору. Доки така ситуація буде зберігатися, ця війна може тривати роками», – підкреслено у статті.
Саме тому Залужний і Забродський наголошують на важливості комплексного переоснащення артилерії, ракетних військ, тактичної авіації і Військово-морських сил та інших підрозділів ЗСУ. Тут важливу роль відіграють як іноземні партнери, так і сама Україна, яка в перспективі повинна відновити й налагодити власне проєктування і виробництво зразків високотехнологічного озброєння.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба