Сміттєпереробний комплекс, який мають зводити у Львові на вул. Пластовій, 13, знову застряг у судовій тяганині. У середу, 8 липня, Восьмий апеляційний адміністративний суд повернув у суд першої інстанції на розгляд справу щодо скасування містобудівних умов та обмежень. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міськради.
Так, своїм рішенням Восьмий апеляційний адміністративний суд повернув на розгляд суду першої інстанції справу про визнання протиправним рішення виконавчого комітету ЛМР щодо видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво сміттєпереробного комплексу на вул. Пластовій, 13.
Зазначимо, що це рішення виконкому Львівської міськради за 2018 рік оскаржують у суді мешканці мікрорайонів Знесіння та Кривчиці, які активно протестують проти будівництва сміттєпереробного заводу на Пластовій. Виданими містобудівнивними умовами та обмеженнями мерія фактично запустила активні роботи на об’єкті: ЛКП «Зелене місто» мало розробити проєкт і отримати в Інспекції ДАБК м. Львова дозвіл на початок будівельних робіт.
У січні цього року Львівський окружний адміністративний суд таки зупинив дію виданої містобудівної документації на сміттєвий завод, проте вже у квітні закрив справу у зв’язку з відсутністю порушень прав позивача в порядку адміністративного судочинства. Тепер справу щодо сміттєпереробного заводу повернули на повторний розгляд.
Своєю чергою в ЛКП «Зелене місто» кажуть, що нове рішення суду не забороняє продовжити підготовчі роботи на вул. Пластовій, 13 та тендерні процедури.
«Ми й надалі будемо доводити всім законність і доцільність будівництва сміттєпереробного комплексу, адже він точно потрібен місту», – заявляють на підприємстві.
Водночас у Львівській міськраді наполягають на тому, що містобудівну документацію на сміттєпереробний комплекс виконком видав без жодних порушень. Відповідно, мерія відстоюватиме законність будівництва цього об’єкта.
«Ми вважаємо, що наші містобудівні умови та обмеження видані абсолютно законно. Вимоги позивача про проведення експертизи на відповідність ДБН та іншим вимогам на цьому етапі є безпідставними. Оскільки відповідно до закону про регулювання містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження – це пляма забудови земельної ділянки, висота об’єкта та відстані до сусідніх об’єктів. Відповідно, оспорювати цей документ немає жодних підстав. Крім того, відбулись усі необхідні передумови для прийняття виконавчим комітетом містобудівних умов та обмежень. Теперішнє рішення суду не визначало законні вони чи не законні. Воно визначало, у якому порядку мала слухатись позовна заява позивача, тобто громадських активістів. Суд першої інстанції вважав, що не в адміністративному порядку, суд апеляційної інстанції – що повинен слухати далі окружний адміністративний суд», – пояснила директорка юридичного департаменту Львівської міськради Гелена Пайонкевич.
Нагадаємо, проєкт сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій, 13 вже пройшов комплексну державну будівельну експертизу, а також отримав висновок Мінекології, яке підтвердило безпечність майбутнього комплексу.
Ще влітку 2018 року у Києві мерія підписала угоду на отримання 35 млн євро кредиту від ЄБРР на будівництво сміттєпереробного заводу у Львові та на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища.
Зводити сміттєвий комплекс на вул. Пластовій спочатку зголосилися 12 компаній, згодом цей список зменшився вже до 5 фірм. Потім свої технічні пропозиції щодо будівництва надіслали чотири учасники тендеру. Тендер, який оголосили влітку 2018 року, досі триває.
Як писав Льіввський портал, міський голова Львова Андрій Садовий щоразу називає різні дати старту будівництва сміттєпереробного заводу: спочатку його мали розпочати з 2019 року, потім мер відтермінував цей процес до осені 2019-го. А нещодавно в ЛКП «Зелене місто» назвали вже іншу дату початку будівництва сміттєвого комплексу.
Детальніше про сміттєвий завод читайте у нашому матеріалі «Екологічне лихо чи прорив? Яким буде новий сміттепереробний завод і станція компостування у Львові».
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба