У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонують обкласти податком на додану вартість послуги, які надають українцям інтернаціональні ІТ-корпорації. Розмір податку складає 20%. Про це повідомляє «Громадське».
Відповідний законопроєкт зареєстрував голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.
Автор зазначає, що транснаціональні ІТ-компанії, такі як Google, Facebook та інші, давно працюють в Україні за допомогою інтернету та надають українцям свої послуги. Однак, оскільки такі компанії не зареєстровані в Україні офіційно та не мають постійних представництв, то їхні послуги не оподатковуються.
«Надання компаніями нерезидентами електронних послуг для фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта господарювання, не дозволяє ефективно реалізувати правила оподаткування ПДВ. Це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників. Тим самим, порушуються базові принципи рівності та нейтральності оподаткування платника податків», – пояснює Гетманцев.
Автор законопроєкту наводить приклад Росії, де напередодні запровадили ПДВ на послуги ІТ-компаній та зобов’язали Google, Apple, Netflix та інші компанії зареєструватися у податкових органах РФ.
«За офіційними даними до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у 2017 році – 9,4 млдр руб, у 2018 – 12 млдр руб, у І кварталі 2019 – 12 млдр руб (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році», – зазначає голова податкового комітету Верховної Ради, пропонуючи застосувати ці ж податкові правила і в Україні.
Як зазначає «БізнесЦензор», у законопроєкті уточнено перелік електронних послуг. Зокрема, ними вважатимуться:
- Постачання зображень або текстів, фотографій, електронних книжок та журналів;
- Постачання аудіо, відео, ігор, азартні ігри, та послуги з участі в таких іграх;
- Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
- Доступ до хмарних технологій;
- Постачання (на основі ліцензії) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;
- Надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Сюди не відносяться: послуги, які були замовлені через інтернет, але доставлені не за допомогою мережі, ПЗ на фізичних носіях, консультації по електронній пошті та надання доступу до мережі.
Місцем надання послуг нерезидентами через інтернет вважатиметься інформація про місцезнаходження фізичної особи, яка отримала послугу, зокрема:
1.код країни на SIM картці, використаній отримувачем електронної послуги;
2.місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач послуги;
3.місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою;
4.місцезнаходженням банку чи іншої фінустанови, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата послуги;
5.відомості про місце проживання отримувача електронної послуги.
Зазначимо, що у разі ухвалення законопроєкту, платні послуги ІТ-компаній можуть подорожчати для українців на 20%. Наразі законопроєкт ще не пройшов першого читання. Для того, аби зміни набули чинності за нього депутати мають проголосувати більшістю голосів двічі, а згодом документ має схвалити президент.
Соломія Головіна