Через польський закон про Голокост потерпає музей Освенциму

Представники меморіалу та музею Аушвіц-Біркенау скаржаться на те, що стикаються з хвилею «ненависті, дезінформації та маніпуляції» у результаті суперечок, що точаться навколо закону про Голокост, прийнятого правлячою партією Польщі на початку цього року.

Кампанія з дезінформації та зловживань з боку польських націоналістів викликає стурбованість через тиск, що чиниться на офіційних гідів музею, що розташований на півдні Польщі після того, як було скоєно напад на будинок одного гіда-іноземця, а прихильники засудженого антисеміта під час візиту до табору у березні знімали на камеру те, як вони ображають свого екскурсовода, – інформує пише ZIK із посиланням на видання The Guardian.

Закон, що передбачає покарання для тих, хто покладає на Польщу або польський народ відповідальність за злочини нацистського режиму під час Другої світової війни, викликав обурення в Ізраїлі та інших країнах, на тлі побоювань, що він може бути використаний для обмеження відкритого обговорення історії війни у Польщі.

Це, своєю чергою, спричинило негативну реакцію з боку націоналістичних та проурядових засобів масової інформації у Польщі, багато з яких звинуватили музей, який завідує пам’ятним місцем, проводить історичні дослідження, готує та ліцензує офіційних гідів, – у навмисному применшенні долі приблизно 74 000 польських ув’язнених, що не були євреями, та зосередженні виключно на єврейських жертвах.

Брат директора музею опублікував емоційне повідомлення на Facebook у березні, засудивши «50 днів безперервної ненависті», що були спрямовані на його брата Петра Цивінського. «Протягом 12 років він працював в одному з найстрашніших місць у світі, в офісі з видом на шибеницю та крематорій», – написав він. «Десятки статей на сумнівних сайтах, сотні облікових записів у Twitter, тисячі подібних твітів, богохульства, карикатур, погроз, наклепів, доносів. Достатньо для того, щоб зробити вас хворими».

Павло Савицький, який відповідає за зв’язки з громадськістю музею, сказав: «Опосередкована шкода цієї суперечки полягає у тому, що Освенцим став об’єктом нападів. Ми мали людей, які казали, що польському прапору тут не місце, або стверджували, що тут не представлена пам’ять поляків, музей є антипольським – все це не відповідає дійсності, і ми повинні були відреагувати».

Музей дедалі більше дає відсіч необґрунтованим звинуваченням, що йому висувають, регулярно втручаючись у дискусії на Twitter і публікуючи довгий список хибних претензій, які були йому висунуті – починаючи від польських прапорів до звинувачень у тому, що колишні польські в’язні не були запрошені у січні на церемонію вшанування пам’яті визволення табору.

У лютому на польському інформаційному веб-сайті правого спрямування, був опублікований відкритий лист міністру культури Польщі. Його автор стверджував, що керівництво музею викликало поліцію після того, як він оскаржив висловлювання гіда, який, як він стверджував, відмовився визнати, що Аушвіц охороняли німці. Внутрішнє розслідування дійшло висновку, що весь цей інцидент був сфабрикований.

«Ми не займаємося політикою, – наголошує Савицький. – Проте з поваги до всіх жертв ми зобов’язані захищати пам’ять й історію цього місця, а також оберігати його від спроб маніпулювання ними».

Ключовим твердженням кампанії проти музею є те, що він проводить підготовку офіційних екскурсоводів, щоб просувати «іноземні версії подій», які, на думку багатьох націоналістів та урядових прихильників, за своєю суттю є ворожими.

У лютому чиновник, відповідальний за школи у регіоні, в якому розташований Освенцим, стверджував, що лише поляки мають працювати гідами у ньому і що вони мають бути ліцензовані Польським Інститутом національної пам’яті, державним органом, який багатьма сприймається, як інструмент, що використовується урядом, щоб нав’язати свої історичні версії подій.

«В Освенцимі панують іноземні, а не польські настрої. Настав час це зупинити», – написала Барбара Новак, яка до минулого року була місцевим радником Права та Справедливості.

У березні будинок італійського екскурсовода Освенцима у сусідньому місті Кракові піддався навалі вандалів, що спотворили його написами: «Польща для поляків» та графіті із зображеннями «Зірки Давида».

Це супроводжувалося візитом в Освенцим Петра Рибака, націоналістичного політика, засудженого за спалення фотографії ортодоксального єврея у Вроцлаві у 2015 році. На відео, завантаженому на YouTube, видно, як Рибак та група його прихильників, загорнутих у польські прапори, неодноразово атакують свого гіда, звинувачуючи його у тому, що він бреше про долю неєврейських поляків у таборі.

Критики зазначають, що негласний політичний союз між радикальними правими колами та націоналістичним урядом Польщі ускладнив життя музею, який підпорядковується міністерству культури Польщі.

Представник музею заявив, що випадок Рибака був окремим інцидентом та що він не знає про будь-які інші випадки. Проте ця версія подій піддалася критиці одним з екскурсоводів, який висловив занепокоєння тим, що влада музею нехтує тиском, який відчувають гіди, побоюючись породити подальші політичні суперечки.

«Керівництво остерігається уряду, а гіди занадто бояться втратити роботу, щоб виступити проти провокацій, які тут відбуваються», – сказав екскурсовод, який побажав залишитися анонімним.

В останні роки, ряд директорів музею у Польщі втратили роботу або були піддані тиску з боку правосторонніх веб-сайтів та правлячих політиків. Минулого року директор нового музею Другої Світової війти у Гданську, був звільнений з посади після тривалої та запеклій юридичної битви, а польський міністр культури нещодавно публічно поставив під сумнів позицію директора Музею історії польських євреїв у Варшаві.

Проте Владислав Т. Бартошевський, історик та експерт з польсько-єврейських відносин, батько якого був в’язнем Освенциму, а пізніше і головою Міжнародної Освенцимської ради, заявив, що вкрай малоймовірно, щоб уряд підтримав спробу позбавити Цивінського його посади.

«Я не маю жодним сумнівів у тому, що деякі члени уряду хотіли б усунути Цивінського з посади, і є такі, хто можуть спробувати зробити це», – сказав він. «Проте він має надто велику підтримку з усіх сторін – він близький до того, щоб бути недоторканним», – додав Бартошевський.

Переклад з англійської Оксани Вергелес