ОСТАННІ НОВИНИ

Полювання на "зайців"

"Новий погляд", 27 липня

|

З початку липня у трамваях та тролейбусах Львова контроль за квитковим проїздом здійснюють спільно контролери ЛКП “Львівелектротранс” та охоронці агенції безпеки “Тайфун”. Мета таких заходів, звичайно, благородна – зменшення кількості “зайців” у міському електротранспорті. Журналіст “Погляду” вирішив приєднатися до одного з таких тандемів і на власні очі побачити, наскільки виправданим є такий крок.

Четвер. Ранок. 7.00. Управління “Львівелектротрансу” по вул. Академіка Сахарова, 2. У кімнаті служби контролю перебуває близько півтора десятка людей. Половина з них – високі чоловіки різного віку в камуфляжній формі з написом “Тайфун”. Інша половина, як правило, жінки старшого середнього віку, контролери отримують рознарядку по маршрутах. Настрій, як в одних, так і у других, незважаючи на ранній ранок, хороший. Контролери, отримавши маршрутний лист із зазначеннями прізвища працівника “Тайфуна”, підходять кожен до свого, наче запрошують їх до танцю.

7.30. Вирушаємо разом із контролером Павліною Дедою, сорока семи років, та “тайфунівцем” Миколою безпосередньо на трамвайні зупинки. “Зайці”, які користуються фальшивими посвідченнями, ніколи не дають їх контролерові в руки, – розповідає дорогою пані Павліна. – Бояться. Колись найбільше серед фальшивок було міліцейських посвідчень. Зараз – пов`язаних із вислугою літ”. У трамваї №5 нам вдається натрапити на саме такого порушника. Чоловік сорока п`яти років на вигляд, одягнутий у старий спортивний атласний костюм темно-коричневого кольору, з кількаденною щетиною на обличчі та заспаними очима, намагається показати нам пільговий квиток, розповідаючи про те, що він – студент. Проте “студентського”, звісно ж, ми так і не дочекалися. Кілька натяків на штраф у 30 грн і з`ясувалося, що чоловік з пільговим квитком і не працює, і не пенсіонер. Стало очевидно, що він – або безпритульний, або п`яничка. “Тайфунівець” Микола, було, хотів щось вимагати, але, побачивши, що контролер вже залишила у спокої чоловіка, йде за нею.

“По таких пасажирах видно, що він – бідолаха і нічого з нього не візьмеш, – говорить пані Павліна. – Якщо ж бачу, що пасажир добре одягнутий, має можливість купити білет, але відмовляється платити штраф, то, звісно, з такими розмова набагато довша”. “Ми виходимо з ситуації, – говорить “тайфунівець” Микола. – Якщо безбілетники починають грубіянити, ображати, то ми з ними не панькаємося і виводимо на найближчій зупинці”. Попри це, зізнається контролер пані Павліна, коли “зайці” бачать кремезних “тайфунівців” у формі, з дубинкою на поясі, то бажання грубіянити в них одразу зникає.

Найцікавіший випадок трапився о 9.20 в трамваї №6. Чоловік, зростом близько 185 см, міцної статури, в білій футболці, синіх джинсах, босоніжках, з пакетом у руках, стояв поряд із нами кілька зупинок, коли трамвай їхав із кінцевої на вул. Липинського. Як тільки контролер почала перевіряти білети, він заметушився і почав діставати з кишені свій квиточок, аби закомпостирувати. “Під час перевірки квитків компостирувати їх не можна, – зазначив “тайфунівець” Микола і поклав руку на компостер, не давши змоги цього зробити. Це привернуло увагу контролера Павліни. Звісно, наш “заєць”, який з вигляду нагадував далеко не безневинне звірятко, відмовився платити штраф. На наступній зупинці ми змушені були вивести його з трамваю. Проте чолов`яга не розгубився. Запалив цигарку, розслаблено зігнув ліву ногу. “Я не буду платити штраф, – спокійно почав чоловік. – Ви і не дали мені закомпостирувати квиток”. Кілька хвилин, доводячи одне одному свою правоту, безбілетник не видав ані найменшого занепокоєння. Далі чоловік розповів, що приїхав із Буська. Мовляв, гроші позичив. На штраф грошей немає, а додому поїде за кошти, які знову планує позичити. Не налякали безбілетника навіть погрози контролера відвезти “зайця” у відділок. Що цікаво, що чоловік навіть не намагався втекти. Штрафу з нього вибити так і не вдалося ані контролеру, ані “тайфунівцю”. “Якщо людина вперлася, то якби ви її не змушували, що би не говорили, вона все одно не заплатить штраф, – бідкається пані Павліна. – Звісно, можна було б повести її у міліцію, написати заяву, але, як правило, на це йде від пів до півтори години, і, в кінцевому результаті, міліція майже нічим не може зарадити”. Насправді, як зізнаються і самі “тайфунівці”, так й інші контролери, застосувати силу до безквиткових пасажирів з метою того, аби вони сплатили штраф, не можуть. Це можна робити лише тоді, коли самі пасажири першими проявлять агресію.

З 11 до 11.30 у всіх контролерів та “тайфунців” обід. Після обіду, як правило, “зайців” не дуже багато. Одна жінка, побачивши контролера, на Привокзальній сама підійшла і попросила, щоб їй не виписували штраф, бо їде з ринку і не залишилось грошей. У тому ж трамваї №6 п`ятеро юних спортсменів їхали без квитків – контролер змусила їхнього тренера заплатити один штраф на всіх. Проте не обійшлося і без колоритного штрафника, до речі, в тому ж трамваї №6. Чоловік на вигляд 60-65 років, у чорній футболці та чорних штанах, у руках тримав сумку з тканини і втомлено поглядав у вікно.  Від нього пахло спиртним. Побачивши контроль, спробував вийти із вагона, але “тайфунівець” стримав його за руку. Як і передбачалося, ані посвідчення, ані квитка в пасажира не було. Довелося вийти з ним на наступній зупинці.  

– Слухайте, може, давайте якось так, без штрафу… – говорить, наче серйозно, “безбілетник” до “тайфунівця”. Той, сміючись:

– Тоді мене з роботи виженуть.

Чоловік, трохи послухавши лекцію про десятикратний штраф, якщо не сплатить зараз повний, намагався втекти, але Микола з “Тайфуну” знову перекрив йому шлях.

– Ну, будьте нормальними! – почав дещо голосно говорити чоловік. – Я не маю грошей!

– А гроші на горілку мали? – запитує контролер.

– Та треба було щось випити, – легка задоволена усмішка з`явилася на обличчі “зайця”. – Я їду з роботи. – Витягує зі сумки плоскогубці. – Візьміть їх.

– Нам не треба ваших плоскогубців, – відповідає “тайфунівець”.

– Я живу на Виговського, – продовжує чоловік. – Зараз вам гроші принесу, – ніби виправдовується.

– Залиште тоді якийсь свій документ або сумку. Інакше ми вас у міліцію заведемо, – попереджає контролер.

Чоловік зі всієї сили кидає сумку об землю.

– Нє! То моя робоча “ножовка”! Я нею пашу!

Домовились, що повіримо на слово і відпустимо додому за грошима. Об 11.30 мали зустрітися на зупинці, біля костелу на Привокзальній, але чоловік так і не прийшов. “Є люди, котрі дійсно не мають грошей на проїзд, – говорить пані Павліна. – Пам`ятаю, колись на Городоцькій впіймала молоду дівчину в короткому червоному пальто без квитка. Виявилося, що моя землячка. Відпустила. Та пообіцяла каву, коли побачить. Через два роки після того випадку вона впізнала мене на відпочинку в Лазурному. Слова дотримала – купила каву. Тепер ми товаришуємо”.

На загал, шукаючи “зайців” із контролером та охоронцем агенції “Тайфун” протягом однієї зміни від 7.30 до 15.00 години, ми виявили аж дванадцять безквиткових пасажирів. Щоправда, сподівання на те, нібито люди у формі та з дубинкою допомагають контролерові добиватися сплатити штраф, у день нашого експерименту не дуже себе виправдали. З усіх “зайців” оштрафувати вдалося лише трьох… Та й про те, що надходження від штрафів за безквитковий проїзд за допомогою працівників “Тайфуну” збільшились, самі працівники “Львівелектротрансу” говорять з натяжкою. “Можливо, це пов`язано з тим, що в нас щороку літо – це, по суті, “мертвий” сезон, – говорить виконувач обов`язків служби контролю ЛКП “Львівелектротранс” Олег Григорчук. – Немає студентів, багато львів`ян відпочивають”.

Однак, як вдалося нам спостерігати, якщо люди категорично налаштовані не платити за проїзд,  навіть “Тайфун” не зможе з них, так би мовити, “вибити” ці гроші. Однак, за інформацією прес-служби Львівської міської ради, за кілька тижнів співпраці з “Тайфуном” надходження від надання послуг ЛКП “Львівелектротранс” збільшились в межах 10-15%. Попередньо в управлінні транспорту повідомляли, що “Тайфун” ловитиме “зайців” протягом липня, а потім у міській раді визначатимуть, чи доцільно продовжувати цю співпрацю. Та й послуги “тайфунівців”  коштують “Львівелектротрансу” не мало, не багато – 50 тисяч гривень на місяць.  За словами в. о. начальника служби контролю “Львівелектротрансу” Олега Григорчука, ефект від цієї співпраці таки є, тому  “Тайфун” діятиме, швидше за все, і в серпні.

Андрій БУЧКО

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *