“Дивує утаємниченість цієї справи, до фальсифікації якої причетні деякі депутати минулої каденції, чиновники Держкомзему у Львівській області й дешеві холуї, які готові продати за хабарі не лише земні нерукотворні скарби, але й Україну”. З таким звинуваченням виступила 22 березня на сесії Львівської міської ради депутат Віра Лясковська.
Суть “утаємниченої” справи полягає в наступному. Ще 22 листопада 2011 року Галицьким районним судом (суддя А.Курилець), у справі за позовом ТзОВ “Паркготель” до Львівської міської ради, була прийнята постанова про скасування ухвали ЛМР №3033 “Про затвердження меж ДКП “Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького” в частині включення до меж парку ділянки загальною площею 1,72 га, в тім числі 0,67 га для будівництва і обслуговування готельного комплексу. Суд натомість постановив виключити з меж парку ділянку площею 1,72 га та передати її ТзОВ “Паркготель” для будівництва та благоустрою. Говорячи простою мовою, парк позбувся гектара і 5-ти соток землі.
Віра Лясковська переконана, що таке рішення суду було зумовлене двома причинами. По-перше, представлені в судовій справі документи було сфальсифіковано певними особами у стінах міської ради. По-друге, депутат наголошує на нефахових або УМИСНЕ НЕФАХОВИХ (виділення наше. – ред.) діях представників міськради в суді, які мали б опонувати представникам ТзОВ “Паркготель”. При цьому пані Лясковська дивується, чому юристи з Ратуші не вимагали долучити до справи низку документів, які б могли спростувати позицію бізнесменів. Це при тому, що згадані документи є в архіві міськради і в управліннях Департаменту архітектури та містобудування.
Зрештою, є ще й ухвала Львівської міської ради №3688 від 2 червня 2010 р. “Про погодження ТзОВ “Паркготель” місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Лижв`ярській, 1″. У ній чорним по білому прописано два пункти: “1. Вилучити за згодою з користування Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького земельну ділянку площею 0,67 га на вул. Лижв`ярській, 1 та зарахувати до земель міста. 2. Погодити товариству з обмеженою відповідальністю “Паркготель” місце розташування земельної ділянки та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,67 га на вул. Лижв`ярській, 1 в оренду терміном на 10 років для будівництва і обслуговування готельного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови”. Про жодні 1,72 гектари, звісно, не йдеться.
Особливо важливо, підкреслює депутат, що вся документація на будівництво готелю в Парку культури виготовлена працівниками міської ради без наявності самого дозволу на таке будівництво. Тобто ситуація за версією, викладеною В. Лясковською, зводиться до наступного. Існує фірма, котра планує будувати готель на землі, яка мала би належати Парку культури. І в здійсненні цієї мети їй в різні способи допомагають впливові люди з площі Ринок, 1. Як наслідок, страждає громада, яку позбавляють частини мальовничого парку.
Враховуючи специфічність ситуації та доволі жорсткі звинувачення, можна спрогнозувати, що конфлікт не обмежиться зверненням Віри Лясковської до мера Андрія Садового з вимогою створити комісію для розслідування викладених вище фактів та апелювати до рішення Галицького райсуду. “Погляд” прогнозує гучний і затяжний конфлікт, під час якого можуть виплисти доволі цікаві прізвища з числа міського керівництва.
До речі, це вже не перший скандал, який виник у Львові у зв`язку з діяльністю ТзОВ “Паркготель”. Три роки тому громадськість Львова воювала з підприємцями, які початково хотіли вигнати свій готель на 20 поверхів. Про деталі цього конфлікту, про те, чому німецьким дослідникам так і не дали вивчити і вивезти з Парку культури загиблих у Другій світовій війні та про інші підводні камені цієї справи, читайте в наступних номерах “Погляду”.
Роман ОНИШКЕВИЧ
«Новий погляд», 23 березня