Різним махінаторам на українському ринку пального живеться досить комфортно. Особливо ж вони активізувалися після того, як упродовж першого півріччя ціни на нафтопродукти відчутно зросли. Навіть Держстандарт визнає, що нині кожен третій літр бензину і кожен другий дизпалива на вітчизняних заправках не відповідає стандартам якості. Попри це «бодяжництво» фактично залишається безкарним. Тому водіям самим необхідно пильно дбати про те, аби не нарватися на підробку. Універсального рецепту, звичайно, немає. Але бувалі автомобілісти знають симптоми, які викликає сурогатне пальне, і кілька основних правил, які дозволяють звести до мінімуму ймовірність зустрічі з «бодягою».
Чим ризикуємо?
Отже, спочатку про те, які шкідливі домішки найчастіше зустрічаються у неякісному пальному і чим вони загрожують автомобільному двигуну.
Тетраетилсвинець. Додавання розчину ТЕС дозволяє збільшити октанове число бензину, але при цьому підвищується токсичність вихлопу і змінюється температура згоряння пального, утворюються нашарування на поршні, клапанах, стінках циліндра. В Україні застосування етильованих бензинів взагалі заборонено законодавством, але «бодяжників» це мало хвилює. Як і те, що таке пальне упродовж кількох годин здатне знищити каталізатор очищення відпрацьованих газів.
Ароматичні вуглеводні. Замість дорогого і не всім доступного ТЕС у бензин нерідко щедро заливають бензол, толуол та інші бензольні сполуки. Усі вони є сильними розчинниками, тому роз’їдають практично всі полімерні та гумові деталі двигуна і призводять до активної корозії.
Нафталін. Добре допомагає від молі. Але з його допомогою можна підвищити й октанове число в бензині. Щоправда, дорогою ціною для автомобіліста. При згорянні нафталіну утворюється значна кількість нагару, забиваючи шланги, бензонасос і форсунки інжектора.
Ацетон. Ще один компонент, який дозволяє наростити октанове число в домашніх умовах.2 літриацетону досить, щоб із тонни А-92 зробити тонну 95-го. А долити ще трішки, то може й 98-й вийти. Алхімікам начхати, що суміш бензину з ацетоном викликає ту ж таки корозію, роз’їдає сальники і прокладки.
Спирт. Бензини зі спиртовими додатками – уже не новинка. Але для їх виробництва потрібен дуже добре обезводнений спирт і дорогі присадки, які б утримували пальне від розкладу. В кустарних умовах, як правило, нема ні того, ні іншого. В результаті компоненти такого пального не змішуються в циліндрі, фактично в бензобаку виникають окремі шари суміші, як рівнями перекладений пляцок. Двигун відповідно кашляє, захлинається і виходить з ладу.
Сірка. Сірку досипати у пальне на нафтобазі чи заправці неможливо. Надмір сірки у нафтопродукті – це так би мовити «бодяга» у заводському виконанні. І це не тільки екологічна проблема, як багато хто переконаний. Сірка невтомно забруднює форсунки й камеру згоряння, відповідно потужність двигуна падає, розхід палива зростає, деякі деталі паливної системи зношуються утричі швидше, аніж якби машина їздила на низькосірчистому пальному .
Гас замість дизеля. Популярним способом зробити з літнього пального зимове є додавання туди гасу. Після такої процедури навіть літнє ДП не замерзає при низьких температурах. Побічний ефект полягає в тому, що коли з гасом керосином переборщити, він змиває масляну плівку з блоку циліндрів, а це прямий шлях до капремонту двигуна.
Для автомобіля напитися «паленого» пального – це підписати собі якщо й не вирок, то лікарняний листок точно. Це не означає, що машина вклякне на місці. Хоч буває й таке. Зазвичай же, некондиційне пальне – повільна отрута. Але навіть одна заливка «бодяги» у бак вкорочує життя «залізного коня». Це як сумнозвісна крапля нікотину. Якщо пощастить, то у вас просто завчасно полетять свічки чи поршневі кільця, не пощастить – машину доведеться відправляти на автосервіс.
І ще такий нюанс. Якщо заправляєш машину якісним нафтопродуктом, то від її придбання до першого серйозного ремонту можна наїздити 300-400 тис. км, якщо ж заливати у двигун низькосортне пальне, він почне кашляти вже після першої сотні тисяч км пробігу. Ну й, очевидно, що чим дорожчий автомобіль, тим дорожче коштуватиме і його ремонт. З огляду на це, новим імпортним авто особливо не рекомендується потрапляти на вудку паливних «бодяжників».
Як запобігти?
Пальне – це товар, який в руки не візьмеш і не помацаєш, і не скуштуєш на смак, як на базарі. Але все ж таки можна сформулювати кілька правил сумлінного водія, котрий дбає за своє авто і не готовий годувати його абичим. Зрештою, така сумлінність переростає в ощадність, бо допомагає не переплачувати зайве за підробку, а потім ще й за ремонт.
Правило перше. Покладайся на себе. Держава тобі у цій справі не порадник. Уряд виставляє себе борцем за дешеві нафтопродукти, але якщо за низькою ціною на заправці продається відвертий сурогат, то це йому байдуже. А твоєму авто не байдуже.
Правило друге. Не соромся вимагати в оператора на АЗС документи на пальне, яким він торгує. Небажання їх демонструвати – це чіткий сигнал, що слід змінити заправку.
Правило третє. Скупий платить двічі. Поганий бензин за високою ціною буває, але добрий за низькою – ніколи. Тому економ розумно. Адже вартість бензину – це лише одна зі складових затрат на утримання автомобіля. І не факт, що скоротивши видатки за цією статтею, ти виграєш у цілому. Зазвичай, виходить навпаки. Менший пробіг, коштовніший ремонт, а пошарпані нерви обійдуться дорожче.
Правило четверте. Обери свою АЗС-мережу, бажано з-поміж великих брендових. Там ризик отруїти двигун значно нижчий. Люди, які поклали роки й мільйони на побудову іміджу та сервісу, десять разів подумають, перш ніж ставити під удар свою репутацію. А дрібним гравцям і втрачати значно менше. Тим більше, що частина з них саме для того й була створена, аби збувати некондиційне пальне.
Правило п’яте. Перевага – імпорту. Любити національного виробника – похвально й патріотично. Але любов має бути взаємною. На жаль, українське пальне за своїми експлуатаційними характеристиками поступається закордонному, виготовленому за стандартами Євро-4 і Євро-5. Урешті-решт, ввізне пальне складніше закупити, документацію на нього складніше підтасувати, тому наші «алхіміки» неохоче беруться за його підробку. Навіщо, коли заколотити «бодягу» на українському нафтопродукті набагато простіше.
Правило останнє. Хворобі легше запобігти, ніж її лікувати. А найкращий рецепт не хворіти – це вести здоровий спосіб життя і споживати здорову їжу. Ти ж не хочеш годувати свою сім’ю соком з порошку і ковбасою з паперу. Але ж автомобіль для доброго водія – теж майже член родини. А отже потребує не менше турботи й уваги.
Авто.portal.lviv.ua