8-9 листопада 2006 року у Львові проходитиме перша робоча зустріч в рамках проекту з обміну досвідом соціальних новацій та впровадження паліативної допомоги у Молдові, Румунії та Україні. Головною метою зустрічі є обговорення нормативно-правових документів, що забезпечують роботу відділень паліативної допомоги, хоспісів у країнах-учасницях проекту. Повідомляє сайт ЛОДА.
На жаль, на сьогоднішній день питання організації хоспісів для важкохворих, як з онкологічними та іншими хворобами не є пріоритетним в Україні. За різними даними в Україні діє від 7 – 10 хоспісів (з максимальною кількістю 30-40 ліжок), які фінансуються за кошт держави, а також невелика кількість центрів сестринського догляду, що утримується громадськими організаціями та релігійними громадами. Втім за даними експертів, мінімальна потреба в хоспісних ліжках складає приблизно 100-120 на півтора мільйона населення.
На сьогодні у Львові існує єдиний державний заклад для невиліковних онкологічних хворих – Львівська міська лікарня “Хоспіс”, розрахована на 30 стаціонарних ліжок, при реальних значно більших потребах. Специфіка західного регіону України, де суттєво зросли міграційні процеси, значна частина населення, перебуваючи на заробітках, не має змоги доглядати власних рідних, гостро ставить проблему розширення кількості хоспісних ліжок у Львові та регіоні, втім, навіть наявний центр потребує додаткового фінансування (на одне ліжко з державного бюджету виділяється 3 гривні на ліжко і стільки ж на лікування).
З 1 грудня 2004 року тут почав функціонувати відділ паліативного лікування на 11 ліжок, 5 з яких фінансує міська влада, а 6 – за рахунок благодійних внесків. Однак наявна кількість місць є явно недостатньою і потребує розширення, для чого і запропонований даний проект.
Здобутий досвід працівників Шпиталю з організації медико-соціальних центрів опіки, зокрема домашньої, у період з 2000 по 2005 роки, а також збільшення кількості центрів в Україні, що використовують дану модель ( на сьогодні діє 13 таких центрів) сприяв тому, що організація стала навчальною базою для підготовки працівників таких центрів. Систематично використовується кімната для семінарів, обладнана відео та аудіоапаратурою мультимедійними засобами та медичним обладнанням. Навчальні програми побудовані у співпраці зі Львівським Державним Медичним Університетом, Українським Лікарським Товариством, Українським Католицьким Університетом. Проведення теоретичних і практичних занять проводиться із залученням висококваліфікованих спеціалістів з-за кордону – Інгебург Барден ( Карітас Німеччини), Паскаль Ловіконі (Карітас Франції).
