На в’їзді до Львова, на вулиці Городоцькій будують автостанцію «Західна», куди збираються перенести кінцеві зупинки автобусів Городоцького, Мостиського, Самбірського,Старосамбірського, Турківського напрямків. Дозвіл на зведення «тимчасової автостанції» без жодних тендерів отримала близька до міського голови структура, яка контролює понад третину пасажирських перевезень у Львові. Натомість, конкурс, який оголосили на будівництво повноцінного автовокзалу на вулиці Збиральній, із загадкових причин заморозили. Пасажири і перевізники обурені, адже нова автостанція нагадує трохи поліпшену сільську зупинку, непристосовану до прийому 500 рейсів щодня. Непродуманість дій міської влади загрожує транспортним колапсом західній частині міста, адже міські маршрутки просто не здатні розвозити ту кількість людей, які прибувають до Львова з боку вулиці Городоцької.
«Справедливий» поділ транспортних потоків
У Львові знову ділять транспортні потоки, нехтуючи комфортом пасажирів і діючи на шкоду неугодним перевізникам. В «європейському», «відкритому для світу» місті бажання вигоди затьмарює здоровий глузд, а ризики транспортного колапсу взагалі не бентежать тих, чия робота – служити народові і тих, кому вони служать насправді.
Міський голова Львова Андрій Садовий, що раніше тільки декларував намір скоротити маршрути заміських перевізників до межі міста, схоже, взявся до справи не на жарт. Наслідком такої активності стала автостанція «Західна» на вулиці Городоцькій. Здавалося б, взяв та й зробив. Але, як це часто трапляється зі всім, до чого причетна львівська мерія, у справі із «Західною» автостанцією все далеко не так просто, як у згаданому вище крилатому вислові.
Чому? Тому що такої автостанції як «Західна» взагалі не повинно було бути.
Натомість повинні були збудувати автостанцію на вулиці Збиральній, практично, через дорогу. Вона і мали стати частиною плану, який передбачав поступове виселення зі Львова приміських та міжміських маршруток. Зокрема, сюди збиралися скерувати автобуси Городоцького, Мостиського, Самбірського, Турківського напрямків, які нині відправляються від Приміського вокзалу та автостанції «Двірцева».
Мета у міської влади на перший погляд зрозуміла і шляхетна: вивести міжміські маршрутки зі Львова, звільнити дороги від транспорту, покращити екологію, зменшити затори.
Насправді ж, ніякого зменшення кількості транспорту і покращення екології чи зменшення заторів на вул. Городоцькій не буде. Щоб перевезти пасажирів, які приїхали до вказаної вулиці приміськими і міжміськими автобусами, необхідно збільшити кількість міських автобусів. Електротранспорту там також немає. АС-8, яку використовують для міжміських маршрутів сьогодні, – це важливий транспортно-логістичний вузол, де сконцентровані різні види транспорту – автобусний, залізничний і, щонайважливіше, міський електротранспорт, міські автобуси та таксі. А кінець вул. Городоцької – це транспортний тупик. Про комфорт пасажирів і звичайний здоровий глузд взагалі ніхто не думав. Прорахувати зміни транспортних потоків і можливі наслідки таких рішень в мерії клопоту собі не завдавали.
Отож, керуючись «благими» намірами, 30 липня цього року управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій департаменту економічної політики Львівської міської ради оголосило конкурс на визначення інвестора для будівництва двох автобусних станцій у Львові. Йдеться про станцію для відправлення автобусів у Городоцькому, Мостиському і Самбірському напрямках на перехресті вулиць Городоцької та Збиральної і станцію для відправлення автобусів у напрямку до Ходорова та Бібрки на перехресті вулиць Зеленої і Пасічної. Інвестор мав би за власні кошти збудувати обидві станції, але першу залишив би у своїй власності, а другу передав би у комунальну власність Львова.
Інвестора обрали теж «прозоро»
Як інформувала прес-служба Львівської міської ради, на конкурс зголосилися два інвестори. Один з них – ФОП Ігор Кошик, – уже мав досвід втілення подібних проектів. Інший кандидат, ТОВ “УкрІнвестБуд”, такого досвіду немає. Додамо, що сучасну і комфортну автостанцію у Мостиськах збудував саме перший підприємець.
Конкурс оголосили, прийом пропозицій розпочали, інвестори зголосились. Здавалося б, все просто – обирайте найкращий для міста проект, починайте будівництво… Але якби у Львові все вирішувалося просто, то це був би не Львів, а Гельсінкі чи Копенгаген, столиці країн з найнижчим рівнем корупції і найвищим рівнем комфорту для мешканців. У нашому ж місті ті, хто приймає рішення, керуються не комфортом людей, а міркуваннями «що я з того буду мати?», «яка моя доля?».
Тому, за місяць після оголошення конкурсу виконком Львівської міської ради без жодних конкурсів, тендерів, розгляду пропозицій ухвалює рішення про будівництво… тимчасової автостанції “Західна” на вулиці Городоцькій,359. Майже навпроти запланованої станції на Збиральній. Цікавий збіг. А головне, навіщо?
Ухвалюючи рішення, виконавчий комітет запевняв, що тимчасову автостанцію можна звести за 2-3 місяці. Вона почне працювати вже і негайно, а тим часом будуватимуть повноцінний автовокзал. Проте, минуло уже сім місяців, а до будівництва сучасної автостанції і не приступали. Збудували так звану автостанцію, яку втиснули десь між складів, гуртівень і автомийок. «Західна» нагадує трохи поліпшену версію автобусної зупинки в селі на сотню дворів, біля якої може здійснити посадку-висадку від сили два-три автобуси.
Якщо уявити собі, що мерія виконає свої наміри і таки перенесе приміські маршрути на цю так звану автостанцію, транспортний колапс – це надто м’який вислів, щоб описати, що відбуватиметься на вулиці Городоцькій. Для кращого розуміння ситуації уявіть собі, що автобуси Старосамбірського напрямку прибувають до Львова з інтервалом в 7 хвилин. Городоцького – ледь не кожні п’ять хвилин. Не кажучи про маршрутки з сіл в межах 20-30 км. Тобто, фактично, кожні півтори–дві хвилини до Львова з боку Городоцької в’їжджає автобус, у якому в середньому 20-30 пасажирів. А йому ж треба не лише висадити людей, а й здійснити посадку нових пасажирів, зі Львова. Це реально на клаптику землі, придатному для будівництва кіоску?
Вочевидь, відповіді на це питання автори ідеї не знають.
Втім, на цьому перелік дивовиж не закінчується. Справа в тому, що дозвіл бувати автостанцію «Західна» від львівського виконкому без жодних конкурсів і тендерів отримало ТОВ «Бізнесресурс». За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, кінцевим бенефіціарними власником ТОВ «Бізнесресурс» є львів’янин Ростислав Хома. Водночас, кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Укрінвестбуд», того самого, що хотіло будувати автостанцію на Збиральній, є … також Ростислав Хома і людина, яку звуть Тарас Хома. Дивовижно, правда? Ось так, чарівним помахом руки, що підписала рішення виконкому, нас, як казав класик, знову розвели «як котят».
Що ж трапилося з автостанцією на Збиральній і конкурсом, який мав завершитися ще 10 вересня минулого року? А нічого. Про нього просто забули, зробили вигляд, що ніякого конкурсу не було.
«На конкурс подали кілька проектів, але переможця так і не оголосили. Тим часом структура людини, яка була моїм конкурентом, почала будівництво АС «Західної». У Львівській міській раді ніхто нічого не пояснив. Ми до них зверталися з різними пропозиціями, а вони лише плечима знизують. Чому так сталося, я не знаю. Який сенс будувати тимчасову автостанцію, я також пояснити не можу», – розповідає Петро Кошик, один з учасників конкурсу на будівництво автостанції.
За нашою інформацією, він планував вкласти в проект близько десятка мільйонів гривень і збудувати дійсно повноцінний автовокзал, схожий до того, що є у Мостиськах або ж на площі Двірцевій у Львові. Шанси на перемогу у Петра Кошика були досить високі. Тим паче. що опонент не має досвіду таких проектів. Натомість, місто отримало подобу собачої будки з пишномовною вивіскою «АС «Західна». І саме сюди у львівській мерії мають намір скерувати всю масу автобусів, які перевозять пасажирів у Самбірському, Старосамбірському, Турківському, Мостиському та Городоцькому напрямках. Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове, – так, мабуть, думають у кабінетах на площі Ринок.
Виявляється, перевізник і інвестор з однаковим прізвищем. Співпадіння?
Що ж це за загадковий пан Хома, який є настільки могутнім, щоб впливати на рішення, які приймаються у львівській мерії? За даними з відкритих джерел, інший Хома, цього разу Володимир, родич згаданого вище Хоми, причетний до двох з чотирьох приватних перевізників, які обслуговують маршрути у Львові.
За інформацією порталу «Наші гроші», в першу чергу йдеться про ПАТ «ЛАТП-14630». Посилаючись на дані Держагентства SMIDA станом на III квартал 2014 року, портал повідомляє, що найбільшими акціонерами товариства є два підприємства – ТОВ «БЦ «Український капітал» (61%) та ТОВ «ХоСаРо» (19%). У дрібних акціонерів залишилось лише 20% акцій АТП. Засновниками обох підприємств, і БЦ «Український капітал», і «ХоСаРо», яким належить 80% «ЛАТП-14630», є три людини – Володимир Мазур, Андрій Рокош та Тарас Хома. Ці ж люди є співзасновниками ТОВ «Укрінвестбуд» – підприємства, яке останнім часом активно працює на ринку будівництва каналізаційних мереж у Львові. Того самого, що претендувало на будівництво автостанції на Збиральній.
Інший перевізник – ТОВ «Міра і К». Директором є Микола Шкурган, який до 2010 року обіймав посаду начальника львівського міського управління транспорту та зв’язку. Засновниками підприємства ТОВ «Міра і К» є вже загадане ТОВ «ХоСаРо», якому належить 69% компанії, а також Іван Велійка, голова Асоціації перевізників Львівщини. Як стверджує портал «Н.Г.», ще у 2012 році серед засновників ТОВ «Міра і К», окрім самого Івана Велійки з дружиною, були дружина і донька Романа Лободи – попередника Велійки на посту керівника Асоціації перевізників Львівщини.
Керівником фірми «ХоСаРо» в реєстрах значиться Хома Володимир Євгенович. За нашими даними, ця структура тримає близько 30% транспортних перевезень у Львові. За інформацією львівських ЗМІ, при заснуванні «ХоСаРо» партнером Хоми був сам одіозний Олег Сало, – останній губернатор Львівщини часів Януковича. Він же – керівник львівської міліції під час Помаранчевої революції, звинувачений у провокаціях проти активної революційної організації «Пора». Людина, що перебувала в міжнародному розшуку. Також до бізнесу причетний і Тарас Солтис, який свого часу відсидів у СІЗО за розкрадання в особливо великих розмірах. Саме це товариство і вирішило розширити свій бізнес, отримуючи гроші не лише з міський маршрутів, а й з обласних перевізників.
Наміри львівської мерії перенести кінцеві зупинки приміських та міжміських маршрутів на околиці міста Львова пасажири і перевізники зустріли акціями протесту під стінами Львівської облради. Зрозуміти їх можна: чергова «реформа» загрожує таким транспортним колапсом, порівняно з яким січень 2012 року, а саме період запровадження скандальної транспортної схеми у місті Львові, ідейним натхненником якої особисто був міський голова, видасться дитячим святом.
Одна автостанція не в змозі прийняти та відправити потік автобусів, який стікається до Львова
П’ятсот автобусів. Саме така кількість приміського і міжміського транспорту прибуває щодня до Львова з Городоцького, Самбірського, Старосамбірського, Мостиського, Турківського напрямків. І така ж кількість транспорту виїжджає, – розповідає керівник Самбірського АТП Іван Романяк. Він переконаний, що автостанція «Західна» не зможе обслуговувати таку кількість транспорту.
«Автостанція на Двірцевій має все необхідне для комфорту пасажирів і перевізників. Перед Двірцевою збудована транспортна розв’язка, яка розділяє потік автобусів, що в’їжджають і виїжджають. Пасажирам також зручно, бо вони можуть на Двірцевй пересісти на міські автобуси і електротранспорт. Я прихильник того, що всі зміни потрібно запроваджувати, лише керуючись комфортом пасажирів. На автостанції «Західній» неможливо забезпечити умови ні для пасажирів, ні для перевізників. До того ж, людям доведеться з речами пересідати в міські маршрутки, які для багажу не пристосовані», – зазначив він.
До того ж, керівник підприємства прогнозує, що так звана автостанція, яку будують без жодних транспортних розв’язок і на малій території, спричинить і значні транспортні затори.
На думку Івана Романяка, міській владі краще було б подбати про автостанції на вулицях Личаківській чи Шевченка, – пасажирів Золочівського і Яворівського напрямку відправляють буквально «від бордюра».
Як уже було згадано, маршрутки прибувають до Львова чи не кожних півтори-дві хвилини. Це мінімум 20-30 пасажирів у кожному автобусі. Звідти певна кількість львів’ян щоранку їде на роботу до центру міста, і щовечора повертається.
Цікаво, чи даючи карт-бланш структурі Хоми на відкриття станційного бізнесу, у мерії спробували оцінити розміри транспортного потоку і ту кількість людей, яку доведеться щодня перевозити з Городоцької в центр? Як давно чиновники мерії були на Приміському вокзалі, куди щоранку прибувають пасажири згаданого напрямку? Вони усвідомлюють, яка це кількість людей і які наслідки матиме їх скупчення на в’їзді в місто. І в які акції протесту та невдоволення вони можуть перерости? Ситуація в країні і так наелектризована до межі, а у Львові, схоже, вирішили, що цього замало і потрібно влаштувати ще й транспортну революцію.
Аби зайвий раз не збурювати людей, на сесії 26 січня Львівська облрада проголосувала проти виселення приміських маршруток зі Львова. Відповідно до рішення, зупинки приміських та міжміських (у межах Львівщини) маршруток не потрібно виносити на околиці. Також рада доручила Львівській ОДА до 1 травня розробити Концепцію розвитку пасажирських перевезень у області. Втім, якою вона буди і чи з’явиться взагалі – інформації наразі немає.
Водночас так звана автостанція «Західна», до речі, мала б отримати сертифікат про атестацію, але його не можуть видати, бо не внесені зміни у відповідні нормативні акти.
Самі ж перевізники кажуть, що їх на цю автостанцію переводять ледь не силоміць: в конкурсних умовах на маршрути хочуть прописати «Західну» кінцевою зупинкою у Львові.
Не задоволені таким рішенням і мешканці гірських районів Львівщини, які користуються автобусами старосамбірського та турківського напрямків. Депутати місцевих рад як представники своїх виборців звернулися до керівництва області з проханням не переносити відправлення автобусів з АС-8 (площа Двірцева) на початок вул. Городоцької. Відповідне звернення з аргументами про недоречність такого рішення до голови Львівської облради скерувала міська рада Самбора. Також до керівництва області звернулися депутати Самбірської районної ради, Львівської облради (Володимир Шведа), аналогічне прохання скерували і народні обранці, зокрема, Андрій Лопушанський. Надійшло також колективне звернення від Асоціації сільських і селищних рад Сколівського району. Керівництву області, а також міста Львова не варто ігнорувати одностайну думку людей, які дбають не лише про власний комфорт, а й про ситуацію у обласному центрі.
Ми попросили прокоментувати ситуацію ТзОВ “Гал-Всесвіт”, яке уже багато років успішно займається пасажирськими перевезеннями на Львівщині, за межами області, міжнародними рейсами.
Директор підприємства Орест Жехович зауважив: «Ми не заперечуємо, що при ідеальному стані транспортної інфраструктури міста, останнє може собі дозволити змінювати відправлення деяких рейсів з існуючої автостанції на новозбудовану. Але на новозбудовану автостанцію, яка відповідала б європейським вимогам і забезпечувала б зручність пасажирам, а не насильно перемістити місце прибуття і відправлення пасажирів Самбірського, Старо-Самбірського, Турківського і Мостиського напрямків з комфортабельного автовокзалу, зручного для цих пасажирів і з точки зору якості обслуговування, і з логістичної, до, вибачте за порівняння, курятника, де немає жодних умов ні для пасажирів, ні для водіїв автобусів, недостатня площа території, є труднощі з розворотом великогабаритних автобусів, тощо».
На думку підприємця, якщо б місто справді прагнуло якнайшвидше винести кінцеві зупинки приміських і міжміських автобусів подалі на околицю, то чому, наприклад, дозволено дванадцяти автобусам Львівського АТП-14630 вільно доїжджати з Жовківського напрямку аж до центральної частини міста, неподалік від Оперного театру, оминаючи комфортабельний європейського рівня автовокзал «Північний» на вул. Б.Хмельницького.
«Все свідчить про застосування подвійних стандартів в організації перевезень пасажирів», – додав він.
Орест Жехович також не розуміє, чому у Львові так поспішають збудувати будь-що на вулиці Городоцькій і перенести туди відправлення автобусів з чинної автостанції
«Може варто будувати перш за все автостанції там, де їх зовсім немає: на вул. Личаківській, вул.Зеленій-Луганській, вул. Шевченка? Виходить, пасажирів Жидачівського, Ходорівського, Золочівського, Перемишлянського, Яворівського напрямків, які під відкритим небом на тротуарах в будь-яку погоду очікують автобуси, взагалі не помічають», – слушно зауважив він.
«В цивілізованому світі існує практика будувати тротуари і хідники на місці витоптаних стежок, і тільки в Радянському Союзі, ну і у Львові (дотепер напевне), прийнято будувати стежки там, де заманеться, а потім приставити жандарма з нагайкою, щоб заганяв пішоходів на ці стежки. Ми вважаємо ринок перевезень власне ринком, де, як у цивілізованому світі, пропозиція формується в залежності від попиту, а не як у Радянському Союзі, коли на ринку був лише один товар, на який не могло не бути попиту, і попит був похідною від пропозиції. В нашому випадку, пасажирам зручно доїжджати до пл. Двірцевої. Але ж ні, їх везуть тільки до початку вул. Городоцької. Пасажирам зручно відправлятись з сучасного автовокзалу «Двірцевий», а їх будуть відправляти фактично від бордюру. Одним словом – все не для людей! Буде збудована сучасна автостанція на вул. Городоцькій, – тоді і можна буде щось пояснити пасажирам», – резюмував підприємець.
Іван Мельник для Львівського порталу