Григорій Суркіс: "Двічі в одну річку не ввійти - тому в політику не піду"

Андрій ПАКОШ, “Україна і час”

|

Після доленосного рішення УЄФА “віддати” чемпіонат Європи 2012 року Україні та Польщі емоції вирували через край. Але минуло два тижні, ейфорія трохи випарувалася, і всі зрозуміли, що попереду величезний шмат роботи.

Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс, який доклав максимум зусиль для загальної перемоги, героєм себе не вважає і готовий за рахунок Євро-2012 організувати для України своєрідну “п`ятирічку ренесансу”.

Я справді вплинув на результат голосування

— Григорію Михайловичу, повернімося на кілька тижнів назад: коли Мішель Платіні відкривав конверт, які відчуття вас переповнювали?

— Почуття великої надії. На те, що Україна неодмінно отримає історичний шанс.

— До відкриття конверту вам було відомо, що заявка України з Польщею перемогла?

— Звідки я міг це знати? Зважаючи на ту жорстку процедуру, яка прописана УЄФА, ніхто про таке не відав. Я хіба що відчував, що ми близькі до перемоги, намагався “прочитати” результат в очах членів рахункової комісії. Серце тьохкало, як у дитинстві, коли стояв на воротах і готувався взяти пенальті…

— Якими були перші враження про перемогу?

— Відсвяткував її подумки. Спочатку подякував Богові, потім Мішелю Платіні, який відкрив конверт, і всім колегам-членам виконкому, що віддали нам свої голоси. А потім раптом зрозумів: сил та емоцій для святкування просто не залишилося. До того ж я прекрасно усвідомлював, що перемога у тендері — лише перший крок, і завтра треба братися до важкої роботи. А ще хотілося виспатися, чого я не міг зробити протягом місяця до вирішального дня у Кардіффі.

— Відразу після успіху ваші суперники не зовсім коректно відгукнулися про перемогу, натякаючи на якусь корупцію. Що можете сказати у відповідь?

— Ми справді почули дивні коментарі угорсько-хорватської команди про те, що, мовляв, нашу перемогу забезпечила мафія… Думаю, у наших суперників просто здали нерви. Бо хіба можна серйозно ставитися до таких заяв? Гляньте на список наших делегацій, у ньому присутні два президенти Віктор Ющенко та Лех Качинський, перший президент України Леонід Кравчук, видатні спортсмени Віталій Кличко, Сергій Бубка, Андрій Шевченко, Олег Блохін, Єжи Дудек, Ірена Шевінська, Ґжеґож Лято… Треба завжди вміти гідно програвати. Мені дуже шкода, що наші конкуренти на якусь мить, очевидно, забули це спортивне правило.

— Чи бачили ви матеріал в італійській пресі, в якому натякають на те, що ви вплинули на результат голосування?

— Звичайно, що вплинув, і я пишаюся цим. Мені справді вдалося переконати членів виконкому УЄФА прийняти позитивне для наших країн рішення. Ця робота тривала упродовж трьох років і, на щастя, завершилася результативно.

— Своєю чергою росіяни кажуть, що таке рішення УЄФА було радше політичним. Що скажете на ці закиди?

— Погоджуюсь із таким трактуванням, маючи на увазі те, що йдеться про послідовну політику виконкому УЄФА щодо просування масового футболу на Схід. Водночас я б дуже хотів, щоби збірна Росії пробилася до фінальної частини Євро-2012. Адже на стадіонах братньої України, переконаний, їй буде забезпечено потужну підтримку.

Годинники за європейським часом

— Емоції минулися, тепер треба працювати. Чи аналізували ви ситуацію і що будете робити перш за все? Хто ввійде до комітету, який контролюватиме підготовку до Євро-2012?

— План спільної роботи з польськими колегами перебуває на стадії розробки. В обох країнах уже створено оргкомітети, визначено відповідальних осіб від органів виконавчої влади. Українська федерація буде акумулювати громадську активність у центрі та регіонах. Ми створюємо мережу регіональних корпунктів, які збиратимуть інформацію про місцеві ініціативи, спрямовані на реалізацію проекту, відстежуватимуть виконання конкретних зобов`язань, гарантованих українською стороною перед УЄФА. До цієї роботи у статусі волонтерів залучають журналістів, аналітиків, спеціалістів інших професій. Окрім того, ми активно вивчатимемо досвід зарубіжних колег, яким вже пощастило проводити аналогічні змагання у своїх країнах. Треба запозичити в них усе найкраще.

— Якщо у Донецьку та Дніпропетровську стадіони вже будують, то ситуація зі Львовом виглядає трохи гірше. У вас це не викликає занепокоєння?

— Я б не поспішав із песимістичними висновками. Дайте можливість керівникам області та міста зорієнтуватися у нових обставинах і увійти в іншу систему координат. Упевнений, що влада, бізнесмени та громадськість Галичини швидко надолужать згаяний час і гідно зустрінуть Євро-2012. Принаймні досвід прийняття Папи Римського Івана Павла ІІ на вашій гостинній землі стане у пригоді.

— Які шанси у резервних міст прийняти матчі Євро-2012?

— Дуже високі. Рівень заявок Одеси й Харкова приємно вразив УЄФА. Мішель Платіні, наприклад, зі здивуванням запитав, як так сталося, що Одеса — місто мого народження — не потрапило до головного списку. Можу сказати: якщо Харків та Одеса, які поки що перебувають у резерві, доведуть на практиці свою спроможність прийняти цей грандіозний форум, я зроблю все можливе, аби футбольний м`яч Євро побував і на зелених газонах їхніх стадіонів.

— В Україні багато хто стверджував, що перемога в тендері для вас є хорошим шансом у боротьбі проти Сафіуліна та Ахметова. Як розвиватимуться тепер ваші стосунки?

— У тендері перемогла моя країна, а не Суркіс переміг когось зі своїх вчорашніх опонентів. 18 квітня в Україні почав діяти новий відлік часу — європейський. У повному розумінні цього слова. Оскільки реалізація проекту Євро-2012 — це і є нова система координат, яка побудована на інших цінностях та пріоритетах. Я перевів свій годинник ще у Кардіффі. Сподіваюся, що так само вчинили і багато інших розумних та амбітних громадян, які насамперед дбають про авторитет держави. З такими людьми я готовий працювати пліч-о-пліч задля досягнення спільної мети.

Ліміт на іноземців збільшуватиметься

— Якщо подивитися на зміну в українському футболі, то в нас підростає здібна молодь. Адже молодіжні збірні пробилися до фінальних турнірів. Але, як свідчить практика, молоді футболісти після вдалих виступів на різного рівня турнірах потім знижують до себе вимоги і не зростають у професійному плані. Чому так відбувається?

— Не лише в Україні, а майже в усіх провідних європейських країнах молоді таланти часто-густо “губляться” у дорослому футболі. Втім, Федерація футболу України докладає максимум зусиль, аби сприяти зростанню професійного рівня молодого покоління. Створено належні умови для прогресу не лише молодіжної збірної, але й усіх юнацьких та юніорських команд. Вони проводять закордонні збори, беруть участь у престижних турнірах, цілковито забезпечені екіпіруванням, належним харчуванням і медичним обслуговуванням. Нещодавні успіхи молодіжної та юнацьких збірних укотре підтверджують, що ми обрали правильний шлях. До речі, зверніть увагу, що колишні лідери “молодіжки” впевнено завойовують місця і в головній збірній країни.

— Якою буде тепер політика вищих футбольних структур України стосовно легіонерів?

— Позиція ФФУ з цього питання не змінилася. Ліміт на іноземців в українському футболі буде обов`язково запроваджено. З наступного сезону ми збільшимо квоту українських футболістів до чотирьох гравців на полі. Подібно до того, як держава піклується про національного виробника, стягаючи мито з імпортних товарів, ФФУ відстоюватиме інтереси вихованців національних футбольних шкіл. Через ліміт на іноземців ми лобіюватимемо їхні інтереси перед майбутніми працедавцями. Я вважаю, що це державницька політика. Таким чином федерація турбується і про майбутнє вітчизняних клубів, які претендують на участь у європейських кубках. Адже відомо, що починаючи зі сезону-2006/2007 УЄФА зобов`язала команди, які виступають у континентальних клубних турнірах, як мінімум два місця у заявці (з 25 гравців) відвести своїм вихованцям і ще два — вихованцям шкіл тієї ж національної асоціації. У наступних двох сезонах їх кількість поступово збільшиться — до показника чотири плюс чотири у сезоні 2008/2009.

Футбол допоможе політикам

— З огляду на можливі повторні вибори, чи підете ви знову в політику, адже ваші шанси після виграшу тендеру Євро-2012 чималі?

— Я багато чого навчився, займаючись політикою тривалий час. І одне з головних правил, яке закарбувалося у пам`яті, — не намагайся двічі зайти в одну й ту саму річку. Тому в політику наразі не піду. Доля повернула мене в улюблене лоно і спрямувала мої амбіції на реалізацію фантастичного проекту. Після перемоги у Кардіффі я відчуваю себе щасливою самодостатньою людиною. Тепер переді мною наступний етап випробувань — сприяти тому, аби Євро-2012 докорінно змінило життя моїх співгромадян. Хіба можна проміняти таку перспективу на будь-які вибори?..

— Узагалі, наскільки серйозно може вплинути політична ситуація в державі на процес підготовки до Євро-2012?

— Я сподіваються, що навпаки — сам процес підготовки до Євро-2012 позитивно вплине на стабілізацію політичної ситуації в Україні. Адже всі гілки влади, всі політичні партії мають унікальну можливість зіграти в одній команді на один результат. Повірте, мільйони уболівальників за європейське майбутнє для України віддадуть належне цьому патріотичному вчинкові. Головне — не гаяти часу. Славою поділимося потім, коли спільно реалізуємо амбіційний проект під назвою “п`ятирічка ренесансу”.

— В Україні вас часто критикували — після перемоги у тендері ваші рейтинги різко зросли. Відчуваєте себе героєм?

— Можливо, відчую тоді, коли побачу у 2012 році конкретні результати важкої п`ятирічної праці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...