Із 2020 року і дотепер бібліотеки на Львівщині списали понад 70 тисяч російськомовних книг. Це і художня література, і періодика, проте найбільше російське засилля – серед спеціалізованих наукових видань.
Львівський портал розповідає, де дотепер списали найбільше російських книг, яка ситуація зі сільськими бібліотеками, а також як кожен може позбутися старих радянських книжок і при цьому задонатити на ЗСУ.
За даними обласного управління статистики станом на 2019 рік у бібліотеках Львівської області 37% фондів складали книги, написані російською мовою. Зважаючи на такі високі показники з 2020 року в бібліотеках почали списувати стару російську літературу, особливо цей процес активізувався у 2022-му, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Так, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну це питання постало особливо гостро, а для працівників наших бібліотек це вже стало навіть питанням честі. Тому загалом за останні три роки в обласних бібліотеках списали більше 70 тисяч російськомовних книг. Спеціальна комісія при бібліотеці списує зношену і застарілу літературу, а також російськомовну, зокрема ту, яка видана ще за радянських часів й пропагує якісь абсолютно смішні і дикі для нас зараз наративи. А така література ще, звичайно, є», – розповідає директорка департаменту культури та релігій ЛОВА Ірина Гаврилюк.
Варто зауважити, що цих 70 тисяч російськомовних книг позбулися всі три центральні обласні бібліотеки, які підпорядковуються ЛОВА: Львівська обласна універсальна наукова бібліотека, Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука та Львівська обласна бібліотека для дітей. Всі вони розташовані у Львові.
У книгосховищах цих трьох бібліотек наразі ще залишаються близько 192 тисячі книг, написаних російською мовою. Їхня абсолютна більшість, 183 тисячі, зберігається в Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці. Саме тут дотепер є найбільше російськомовної літератури, її обсяг складає 33% від усього фонду.
«Чому так? Бо обласна наукова бібліотека є депозитарієм, вона не може списати на раз усі російськомовні книги, тому змушена залишити по одному екземпляру специфічної літератури, наприклад, краєзнавчої, наукової, технічної, музичної, періодики. Тобто йдеться про спеціалізовані видання, які не перевидавались українською. Станом на 2024 рік тут вже списали близько 10 тисяч примірників, тож ця робота йде досить інтенсивно», – зауважує Ірина Гаврилюк.
У Львівській обласній дитячій бібліотеці, де є близько 93 тисячі книг, російськомовних залишилось 8600, тобто лише 9%.
Найбільше свої полиці очистила обласна юнацька бібліотека імені Р. Іваничука – наразі тут ще є 550 російських книг, що становить лише 1% від усього фонду. Здебільшого це зарубіжна класика, перекладів якої немає українською мовою. Ці видання установа не пропонує своїм читачам, але все ще зберігає у сховищі.
При цьому у ЛОВА наголошують, що поміж російськомовних видань, які все ще є на зберіганні в обласних бібліотеках, немає ні авторів, ні книг, які заборонені до ввезення й поширення в Україні через загрозу національній безпеці. Йдеться, зокрема про пропагандистські видання з РФ та Білорусі з відверто перекрученим змістом, наприклад, про українсько-російську війну та на історичну тематику.
Приклад антиукраїнських пропагандистських видань
А що у селах?
Ситуація із російською літературою у 1121 сільській бібліотеці на Львівщині може бути гіршою. Скільки саме тут списали таких книг, у ЛОВА не знають, адже ці заклади підпорядковуються місцевій владі.
Втім очільниця обласного департаменту культури зізнається: російськомовна література надовго заполонила полиці сільських бібліотек, і Львівщина тут не виняток. Адже цьому слідувала цілеспрямована політика СРСР: за радянських часів книжки російською мовою видавали масово і в гігантських об’ємах передавали в бібліотеки в обов’язковому порядку.
Те, чому з початком незалежності України не почалась цілеспрямована кампанія з викорінення російськомовної літератури у бібліотеках і заміна її на україномовні видання, – питання інше. Причин цьому є багато, але головна, мабуть, полягала у наївності й недалекоглядності як держави загалом, так і самих українців, що зрештою з низкою інших чинників потім й призвело до великої війни.
Певні кроки для викорінення російської літератури поступово почала робити місцева влада, адже після реформи децентралізації саме вона відповідає за фінансування й функціонування своїх бібліотек. Але далеко не всі громади можуть дозволити собі суттєво оновити бібліотечні фонди україномовними виданнями, а під час війни тим паче. Та й далеко не всі громади, якщо бути відвертими, розуміють важливість цієї інвестиції.
«Торік обласні бібліотеки коштом бюджету Львівщини отримали нових книг на понад 1 млн грн. З реформою децентралізації сільські бібліотеки стали самі дбати про поповнення своїх фондів. Деякі громади щороку виділяють по 300 тисяч грн на це, деякі – лише на 50 тисяч. Звісно, це залежить від фінансової спроможності громади, адже цілком зрозуміло, що під час війни більшість коштів місцевого бюджету йдуть на оборону, на закупівлю необхідного для фронту.
Але за останні два роки у нас є такі громади, де бібліотеки та й установи культури загалом просто розцвіли, я б сказала стали закладами європейського рівня. Східницька, Сколівська, Славська, Радехівська, Старосамбірська, Червоноградська, Яворівська, Новояворівська, Судововишнянська громади є яскравими прикладами цього. Тут бібліотека стала справжнім центром, таким собі вуликом. Люди приходять сюди поспілкуватись, дітки граються, хтось читає, хтось проводить якісь заняття. І тут дуже важливу роль відіграють самі бібліотекарі, які вміють різними способами заохотити та залучити читача. Також цьому, на мою думку, неабияк посприяла зміна мислення керівництва громад, воно таки зрозуміло, що не можна сидіти і чекати, коли хтось дасть гроші, потрібно самому створювати такі умови для своїх мешканців, аби ті не захотіли виїжджати», – підкреслює Ірина Гаврилюк.
Здай російську книгу – допоможи ЗСУ
Невдовзі після повномасштабного вторгнення РФ українці стали переосмислювати своє ставлення до всього російського, не винятком тут стала й російська література. Люди почали просто викидати старі книги, написані російською мовою. Щоб це принесло хоч якусь користь, почали організовувати збір таких видань на макулатуру, а отримані гроші віддавати на допомогу Збройним Силам України.
Не оминула така ініціатива й Львів. Тут радянські та будь-які російськомовні книги збирають у трьох бібліотеках:
- Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці (пр. Шевченка, 13);
- Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука (пл. Ринок, 9);
- Львівській обласній бібліотеці для дітей (вул. Винниченка, 1).
За гроші, отримані від здачі макулатури, передають на потреби армії або купують матеріал для маскувальних сіток, які бібліотекарі плетуть разом із волонтерами.
Також Львівська обласна бібліотека для юнацтва долучилась до всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською», у межах якого збирають книжки для прифронтових територій. Мета – поповнення бібліотечних фондів, створення мобільних бібліотечних куточків, формування книжкових поличок в укриттях та гуманітарних штабах у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській та Сумській областях, які постраждали внаслідок російської військової агресії.
Львів’ян закликають приносити сучасну українську літературу у гарному стані, видану не пізніше 2000 року.
Крім того, збір російськомовних книг проводять також різні видавці, книгарні та волонтерські організації. Зокрема, у Львові таку ініціативу веде мережа книгарень Vivat. Книжки просять приносити у книгарню на площі Галицькій, 12. Всі деталі – за цим посиланням.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя ДУЛЯБА