«Свобода»: перший рік у владі

Зоряна ОНИШКЕВИЧ, «Львівський портал»

|

Голова фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді Василь Павлюк ділиться своїми враженнями про перший рік роботи в раді.

– Пане Василю, напередодні нового року Ви оцінили роботу міськради на 5-6 балів. Ви наразі не змінили своєї думки? І чи це значить, що працювали лише на половину від потенційних можливостей?

– Змінив, однак, на жаль, в сторону зменшення. Я говорив, що після того, як буде сформовано нову структуру Львівської міської ради, треба, щоб пройшло місяців два-три, й лише тоді стане видно: чи буде вона ефективно працювати, чи ні. Лише тоді можна буде оцінювати. Я сьогодні оцінюю на «незадовільно» формування міських структур, тому що команду формують невідкрито і непрозоро. Міський голова, всупереч обіцянкам, разом із виконавчими органами працює собі окремо, а депутатський корпус працює теж окремо. Повторюся, на жаль. Тому що нам обіцяли, що ми працюватимемо спільно, вирішуватимемо певні проблеми і нестимемо солідарну відповідальність за долю нашого міста. Сьогодні чомусь депутатський корпус фактично усунули від цього процесу. Тож ми будемо вимагати від голови міста, щоб він нам показав програму дій, принаймні на свою каденцію, як місто має розвиватися.

– Водночас Ви розповідали про повне задоволення роботою і мера, і депутатського корпусу. Як це розуміти?

– Це було авансоване сподівання.

– Яке не виправдалося?

– Наразі ні. Нас ставлять перед фактом. Постійно. Ми прийняли загальний бюджет, хоча були не згідні з багатьма пунктами в ньому, але розуміли, що місто повинно жити. І після цього нам пропонують бюджет розвитку – який інакше ніж пародією я назвати не можу. Мені прикро, що служби міськвиконкому спрацювали настільки нефахово. Заяви були голосні, а результату – пшик. З депутатами знову ніхто не порадився. Не вважали за потрібне. Кинули підготований проект і все. Напевно, голові міста треба переглянути своє ставлення до заступників, працівників виконавчих органів та й ставлення до депутатського корпусу. Бо, якщо він хоче, щоб надалі ми щось разом робили і змінювали в місті щось на краще, то ми маємо спільно це робити. А не так, як в приповідці: давай спочатку з’їмо твій обід, а потім кожен свій. Це десь так виглядає з боку мера, ніби відповідаємо разом, але я робитиму так, як вважаю за потрібне.

– Фракція ВО «Свобода» вперше потрапила до міської ради. Які враження від роботи? Чи багато було розчарувань, коли Ви подивилися на владні коридори зсередини?

– Звичайно, що розчарування є. Однак є і позитиви. Члени нашої фракції, усі ми – я абсолютно за всіх говорю – ми набагато більше орієнтуємося в управлінській системі, ми знаємо її зсередини. Тепер можемо спокійно говорити, що знаємо, як можна управляти таким містом, як Львів. Досі ми мали лише бачення збоку, а тепер бачимо зсередини, як все це відбувається. Це для нас усіх безперечно великий «плюс» і великий досвід. Та й на звернення львів’ян стало реагувати набагато легше. Усе таки з посвідченням депутата поставити на місце знахабнілого чиновника набагато простіше.

– Нещодавно фракції ВО «Свобода» та УНП у Винниківській міськраді задекларували про своє об’єднання. Чи можна очікувати подібного процесу у Львові?

– Ми привітали наших колег із Винник. Вони об’єдналися, створили спільну фракцію і відтепер діятимуть спільно. Думаю, що так вони доб’ються більших результатів, ніж коли би діяли окремо. Що стосується Львівської міської ради, ми не ставимо питання про об’єднання, однак завжди готові підтримати розумну ініціативу фракції УНП.

– Як щодо опозиції до керівництва містом, адже УНП вже неодноразово натякала на таку можливість? У цьому випадку Ви також підтримаєте колег?

– Я би не ставив питання про опозиційність до мера. Вважаю, що потрібно шукати компроміс. Виборчі програми Андрія Садового і ВО «Свобода» були дуже подібні, були спільні бачення, як вирішувати ті чи інші питання. Інша справа, що в мера забагато радників і забагато він їх слухає. Сподіваємося, що він зможе виправити свої помилки і розпочати нормальну співпрацю з депутатським корпусом. Ми наразі не втрачаємо надії на те, що ми все ж таки будемо спільно працювати. Не він собі окремо, ми собі окремо, а спільно вирішувати. Для цього треба сідати радитися, визначати, хто правий, шукати золоту серединку. А сьогодні ситуація така, що радники вважають, ніби вони є наймудріші, все знають, від того, як варити вареники і до того, як конструювати автобуси.

– Ви не простежуєте аналогії з тим, як це відбувалося з активістами львівських громадських організацій? Вони довго шукали співпраці, розмов із мером, щоб донести своє бачення. Мер кілька разів зустрічався з ними, але порозуміння знайдено так і не було. Не думаєте, що депутатський корпус очікує те саме: мер прийде, поговорить, а реальних кроків не буде?

– Нас люди обрали, довірили нам долю міста на цю каденцію. Ми, депутати, захищені законом і ми маємо багато важелів, як довести мерові, чи переконати мера в тому, що він не правий. Ми сьогодні просто не хочемо йти на ті методи, на різкі кроки. Він не є найгірший мер, просто менше б прислухався до радників і більше до депутатів. Адже не лише його народ обрав, депутатів також народ обирав, довірив нам свою долю.

– Ви все ж не відповіли. Ви не думаєте, що Вас просто вдасться «заговорити»?

– Нас не «заговорять», бо ми не дамося заговоритися. Ми будемо діяти в межах Конституції, законодавства і захищатимемо інтереси городян, свої права як депутатів, будемо однозначно добиватися виконання своїх програм, із якими йшли на вибори. Не дивлячись ні на що. Якщо ми не знайдемо спільної мови, ми поставимо конкретні питання, або ми разом, або ми окремо. І тоді нема питань. Тоді хай громада вирішує, хто правий, а хто ні.

– Як складається співпраця з іншими фракціями? І водночас прокоментуйте чутки про те, що фракції БЮТ і «Наша Україна» мали намір об’єднатися й так трошки ущемити інші, менші, фракції.

– Це їх право. Сьогодні фракція «Свободи» у Львівській міській раді співпрацює абсолютно зі всіма фракціями, ми спільно працюємо над вирішенням господарських питань. У нас немає великих розбіжностей, а якщо виникають певні непорозуміння, то шляхом перемовин, консультацій знаходимо золоту середину. Якщо ж БЮТ та НУ захочуть об’єднатися, то ми тоді будемо змушені перейти в опозицію, конструктивну опозицію. І знову ж таки: хай громада вирішує, будуть наступні вибори. Якщо вони створять таку більшість, значить самі й будуть відповідати за долю міста. Бо сьогодні ми всі несемо спільну відповідальність. Але створити більшість – це їх право, ми не можемо забороняти. Звичайно, що ми не будемо ні перед ким хилитися. Будемо виконувати свої депутатські обов’язки, так як це дозволяє закон і Конституція. А як це буде – побачимо.

– Подейкують, що «апетити» депутатів цієї каденції є значно більшими, ніж минулої, чи так це?

– Не зрозумів запитання. Апетити? Де в ресторані, кафе? У міській раді немає їдальні.

– «Апетити» стосуються земельних питань…Дуже багато їх піднімають, власне, депутати цієї каденції.

– Не можна діяти за тим принципом, що землю потрібно законсервувати. Адже від спорудження торгівельного центру чи нового виробництва виграють усі: і міський бюджет, і городяни. Хіба це можна розцінювати як зле? Я вважаю, що це свідчить, що добре працює депутатський корпус із людьми, які звертаються за дозволами щось будувати, щось робити. Місто має рухатися, розвиватися, а не сидіти немов у клоаці. А добре було, коли в минулих каденціях по півроку нічого не приймалося? Був штиль. Хіба це було добре? Це страшно. Життя в місті завмирало.

– Тут можна сперечатися, Ви хочете сказати що просто в цій каденції є більше лобістів?

– Прагматиків. Люди реально дивляться на життя. Для чого нас обирали? Щоб ми допомагали людям. Щоб люди розвивали бізнес, будували, щоб місто розвивалося. Поїдьте в інші міста, подивіться, що робиться. У нас того ще не побачите. У тому ж Івано-Франківську, Тернополі, скільки там кранів стоїть, скільки будують. А в нас що будують? Хіба дві-три будівельні фірми є та й усе.

– А як щодо земельних ділянок, які протягом останнього часу роздавали, проте за весь рік провели лише один результативний земельний аукціон?

– Відкиньмо думку про те, що «роздавали». Це що роздавали невідомо кому, хто приїхав із космосу? Є процедура надавати ділянки, згідно зі законом. Ні одне надання ділянки не порушувало законодавства. А, якщо порушувалося, то для цього є прокуратура, є суд. Про що говоримо? Як роздавали? Надавати чи не надавати ділянку є пріоритетом ради. Це колективне рішення. Якщо виконавчі служби погодили, що на тій чи іншій ділянці можна зводити той чи інший об’єкт і рада вирішила, що можна надати ту ділянку для забудови, то чому ні. Закон цього не забороняє. Якби закон забороняв і тоді ж наліво-направо роздавали ділянки сватам, братам, кумам, погоджуюсь – це порушення. Складається враження, що говорять про роздавання земельних ділянок ті люди, які у своєму житті нічого не зробили і не зроблять. І їх жаба давить за те, що хтось має магазин, хтось має бар, хтось має завод. Самі зробіть. Або подайте заявку, якщо не дадуть, тоді будуть аргументи: мені не дали, а тому дали. Тоді можна на терези ставити питання, чому одній людині надали, а іншій ні. Це зовсім інше. А що значить роздавати? Чи ми мали законсервувати місто? Нікому не давати, тримати і що далі. Життя в місті зупиниться. Єдине на чому наголошую – все має бути в межах закону.

Ви згадали про прокуратуру, суди. Як щодо протестів прокурора міста, зараз їх більше чи менше, у порівнянні з минулою каденцією?

– Мені важко відповісти за минулу каденцію. А зараз є дуже багато протестів і дуже багато необґрунтованих. Правду скажу, краще би прокуратура більше займалася іншими проблемами. Є багато інших питань у місті Львові, якими би прокуратура мала займатися і втручатися. А складається враження, що прокуратурі нема що робити і втручається усюди. Хоче контролювати ситуацію, знати, що відбувається, що рада робить, мати вплив на прийняття рішень. Шановні, займайтеся своєю справою і все буде нормально. І в місті буде менше вбивств, менше інших злочинів.

Чи можете однією фразою окреслити, за чим прийшли депутати-«свободівці» до мерії?

– Щоб змінити життя у Львові на краще, щоб ми дійсно жили в нормальному, цивілізованому, європейському місті. Миперебуваємо у Європі, наше місто збудоване в європейському стилі, але за часи совєцької окупації, навіть, на жаль, за роки незалежності ми все нижче опускалися і врешті дійшли до стану провінційного міста. А це ж столиця Західної України. І я сподіваюся, що не лише «свободівці», але й депутати з інших фракцій хочуть робити все для того, щоб місто вивести на серйозний рівень, щоб інші міста рівнялися на Львів, який буде процвітати і розбудовуватися.

– Як щодо змін на краще вже зараз. Кілька запитань про виконання вашої програми, на якій стадії робота над розробкою генеральної концепції розвитку Львова?

– Прикро говорити, але на нульовій. Я вже говорив, зараз ми будемо вимагати від голови, щоб він доповів, яким він бачить розвиток Львова. Принаймні за своєї каденції. Тому що з нами він не консультується й невідомо, як він його бачить. Міський голова йде своїм шляхом, а ми своїм. Але це не тільки ми, це і фракція БЮТ вимагає, щоб почати розробляти генеральну концепцію розвитку Львова на років 20-25. І хоча в бюджеті не передбачено на це коштів, ми будемо вимагати, ми повинні примусити і мера, і виконавців, щоб ця робота велася. Має бути створено робочу групу, яка буде розробляти генеральну концепцію Львова.

– Як щодо створення муніципального банку у Львові, про що Ви теж зазначали в передвиборчій програмі?

– У нас ще також йшлося про створення БТІ міського. Над створенням муніципального банку ми зараз працюємо і, коли будуть розробки, подамо їх на розгляд громадськості. Будуть громадські слухання, і будемо доводити, чому ми над цим питанням працюємо, сподіваюся, що протягом цього року втілимо цю нашу ідею в життя. Бо зараз чуємо від влади, яка в нас хороша ініціатива, як би добре мати свій банк, але ж нам цього ніхто не дасть зробити. Та звісно не дадуть, якщо не хотіти.

– А як з БТІ?

– Ми зараз на півдорозі до його створення. Поясню чому. Майже рік минув, відколи розпочався процес. Але керівництво області, деякі міські чиновники категорично не хочуть створення міського БТІ. І на жаль, деякі судді підспівують цим горе-чиновникам, горе-керівникам. Очевидно, так комусь вигідно. Не хочу когось звинувачувати, але я знаю, що щорічно понад 15 мільйонів гривень розсмоктується невідомо куди. І в мутній водичці легше рибку ловити. Ми ж хочемо, створивши міське БТІ, провести інвентаризацію міста, щоб чітко знати: скільки у Львові є вільної землі, яким майном володіє громада міста.

Адже в обласному БТІ жах що робиться з документами. До прикладу, характеристика будинків у центральній частині міста «построено до революции» російською мовою, звичайно. Елементарно, ніхто не знає і не може дати оцінку тієї чи іншої будівлі, яка її вартість… ми ж повинні знати на чому місто стоїть, що має, куди розвиватися. Це в продовження попереднього запитання, розробляючи генеральну концепцію, ми повинні чітко орієнтуватися, що ми маємо, скільки землі, скільки майна, яка оцінка, на що розраховувати і що далі робити. Ця розробка полегшуватиме працю не лише зараз, але й майбутнім поколінням. Це буде як стрижень.

А сьогодні і Петро Олійник, як керівник області, і Андрій Садовий, як керівник міста, гарно і багато говорять про інвесторів, які мають прийти у Львів. А що представляти інвесторам? Хоч один із них показав програму, що в місті планують робити? Що тут треба зробити протягом хоча би п’яти років. Відомо, скільки треба чи заводів, чи готелів? Ні, але всі тупо говорять про інвесторів. Під що інвестори мають йти? Туалети будувати? От коли буде БТІ, буде ми цього доб’ємося. БТІ сьогодні вже є, юридично створено. Приміщення вже надано, фінансування на початок роботи передбачено. Сподіваємося, що вже незабаром БТІ буде формуватися й запрацює. Це потрібно. Ми ляжемо пластом, але мусимо це зробити. І тоді тільки народ зрозуміє, до чого «Свобода» вела це. Дехто нам закидає, що ми принципово хочемо свого члена партії поставити на керівництво БТІ. Та ні. Завтра хай ставлять будь-кого. Тільки фахівця. Чому ми пропонуємо свого члена партії, бо він працював у БТІ (обласному) і він цю роботу добре знає. Він може почати налагодити і запустити, щоб працювало ефективно. Якщо має міський голова інше бачення, то прошу – ставте іншого. Але БТІ має бути створено, так само як і муніципальний банк. «Свобода» хоче це не для себе, а для громади міста, щоб це залишилося наступним поколінням.

– Яким досягненням може гордитися фракція за час перебування у мерії?

– До прикладу, над формуванням нового регламенту, багато працював депутат Махніцький і, що важливо, ці напрацювання беззаперечно всі підтримали й визнали, що зроблено фахово. Сьогодні діє вже регламент. Це, що стосується юридичного аспекту. Степан Павлюк, попрацювавши в «закромах», нашкріб 15 мільйонів гривень, які б пішли наліво. Вони знайдені, і за ці гроші буде щось зроблено для міста. Плюс – ми нормально сконсолідували депутатський корпус, це теж була наша велика праця, ми знайшли спільні думки, спільне бачення, щоб не розколюватися в питаннях господарки Львова. Політика політикою, а господарка господаркою. Це я вважаю теж нашим великим напрацюванням. Бачите, в області наші колеги не змогли переконати депутатів з інших фракцій, щоб теж так сконсолідовано працювати. І вони змушені були перейти в опозицію. У місті в нас успішніша ситуація. І це є на користь міста. Та й в обласній раді було б на користь області. Але там більше амбіцій у голови обласної адміністрації, голови обласної ради та заступників. І ці амбіції не на користь громади.

– У міській раді менше амбіційних людей?

– Ні, просто депутати розуміють, що громада є вище за особисті амбіції. Я направду дякую всім депутатам зі всіх фракцій за те, що тут, у міській раді, більше прагматизму, розуму і виваженості.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.