Якщо відпочивати – то у Славському - „Львівська газета“, 19 листопада

Бузково-фіолетові гори, свинцеве небо, болотяні води Опира і блаженний спокій – такими запам’яталося мені Славське два роки тому в листопаді. Міф про вічну тишу розвіявся цьогоріч.

Отже, в міжсезоння в селищі вирує шалене будівництво, таке враження, що копають, мурують, покривають усе й усюди. Що, звісно, обіцяє чималі перспективи розвитку Славського як туристичного центру. Треба зауважити, що вже й нині його так величають, але деякі негаразди інфраструктури перешкоджають закріпити це звання за ним уповні – як-от проблема доріг.

Однак наразі мова не про те. Славчани, як люди працелюбні й охочі заробити копійчину, здатні забезпечити своїм гостям цілком пристойний відпочинок. До прикладу, спрямуймо свої стопи в лікувально-оздоровчий комплекс “Славський”. Оригінальна, направду карпатська будівля, 57 номерів якої (50 “півлюксів”, три сімейні, чотири апартаменти) вмістять 120 осіб. Доки в рецепції залагоджуватимете справи з винайманням номера, ваші супутники можуть перепочити після дороги в зручних фотелях, почитати пропоновані путівники та газети, а діти поспостерігають за акваріумними рибками. Вже як постоялець ви зауважите такі особливості комплексу: в кожному номері – сучасні меблі, телевізор, ванна й туалет, балкон. До послуг пожильців “Славського” – ресторан, бар із караоке, тренажерний зал, більярдна, солярій, сауна, настільний теніс, прокат спортивного спорядження. Нещодавно тут облаштували комп’ютерний зал (інтернету, щоправда, немає), обіцяють відкрити кімнату ігрових автоматів. Пансіонат запрошує на оздоровлення хворих у стадії ремісії недуг органів травлення, опорно-рухового апарату, для них передбачено спеціалізований курс процедур. Лижники – основні клієнти зимового сезону. До комплексу “Славський” належить і витяг, а неподалік також є бугель на гору Погар (700 м). Поблизу – на горі Високий Верх – споруджують нову трасу з витягом, обіцяють, що вона стане альтернативою Тростяну, сім підйомників і траси різної складності вже нині очікують і на професіоналів, і на початківців. Якщо ж ви вперше стали на лижі, то до ваших послуг пологі схили Політехніка, а також інструктори з гірськолижного спорту. Якщо ж упродовж шести годин умови проживання в цьому пансіонаті не сподобаються, вам повернуть гроші. В рецепції ви можете домовитися про таксі – екзотику місцевих послуг. Зважаючи на особливості доріг цієї місцевості, транспортування тут здійснюють в “уазиках” і вантажівках. Зате за цілком демократичну ціну (п’ять гривень) вас доправлять у будь-який менш-більш віддалений куточок селища. На півдорозі до Тростяну (а до нього від пансіонату “Славський” – 2 км) розташована група баз, серед них і цілком нова – “Христина”. Житловий сектор – це довгий одноповерховий будинок, поділений на секції-номери (спальня, санвузол, телевізор), при вході до кожного романтичний ліхтар, у подвір’ї, над ярком – столик і крісла з пеньків, окремо розміщено будівлю ресторану, сауну.

Очікує на гостей і Спортивне товариство “Динамо”, яке серед іншого представлене в Славському двома однойменними турбазами (друга з відповідним уточненням “-2”). Перша – біля залізничної станції. Запрошує людей різного достатку, але зорієнтована передусім на спортсменів, студентство, а також прийом великих груп, проте має номери різних типів, прокатний пункт, сауну, велику, але ще не реконструйовану їдальню, конференц-зал тощо. З її новинок – бар, стилізований у “гірськолижному керунку”. База “Динамо-2” розміщена біля витягів Тростяну, до неї вас крутими дорогами доправить машина. Заразом довідаєтеся, що таке екстремальна їзда і чому місцеві водії ліплять на кузови своїх машин наклейки “За кермом – Шумахер!”. Когось ця будівля поверне в часи бурхливого піонерського дитинства в таборах відпочинку, іншим нагадає студентські турвилазки з ночівлею “де доведеться”. Безперечно, умови – спартанські (зі спільним санвузлом у коридорі). Проте акуратно, чисто.

Якщо ж лижварство – не самоціль вашої поїздки в Карпати чи ж просто-таки прагнете комфортніших умов відпочинку, то слід подумати над іще декількома варіантами поселення. Серед них – елітна “Перлина Карпат”, туркомплекс “Смерекова хата”, котедж “Чотири сезони”. Окремо декілька слів – про “Смерекову хату”. По-перше, претендує на звання чотиризіркового готелю, по-друге, в її колибі полюбляють бувати всілякі знаменитості (скажімо, Олег Скрипка, Славко Вакарчук, телеведучі тощо), по-третє, тут є прокат не лише лиж, але й сноубордів і квадроциклів, по-четверте, перехоплює подих від інтер’єрів, по-п’яте, означення “туркомплекс” виправдовує себе абсолютно, по-шосте – влаштовують дискотеки (навіть узимку в спеціальному павільйоні), по-сьоме – стоп! – треба щось залишити клієнтам для особистих вражень. Але… але пам’ятайте: “Смерекова хата” розташована біля підніжжя гори Політехнік, отже, її “ламерські” (бо для початківців) траси – осьдечки, як близько, щоб не сказати – під носом.

Родинам із дітьми варто подумати про “Бойківщину”, “Дзвінку”, “Карпатський затишок”. Їхній “мінус” – у тому, що вони розташовані на віддалі від головної дороги селища, проте в цьому й “плюс”, адже: 1) довкола них – ліс,

2) ліс, 3) ліс. А “Карпатський затишок” має власний витяг і невеличку трасу. Зрештою, поряд уже зазначені лижні гори Політехнік. Надто спокушає “Дзвінка”: насамперед невисокою ціною за номер – дві кімнати й вітальня (можна винаймати лише кімнату), а також тим, що на першому поверсі – кухня, де будь-якої миті можна приготувати поїсти.

Якщо ж вас зацікавила котрась із пропозицій або хочете почути інші – звертайтеся до “Клубу мандрівників”. Вони знають про туризм у Карпатах значно більше!

Л.Г.