Лелек порахують - „Поступ“, 6 вересня

|

Останні лелеки відлітають у вирій, а львівські орнітологи продовжують їх підраховувати. Перепис білого лелеки розпочався ще на початку цього року в межах VI Міжнародного обліку чисельності цього птаха. Останній раз українських лелек переписували 10 років тому. Тоді їх нарахували аж 20 тисяч пар.

Результати ж цьогорічного перепису обіцяють оприлюднити лише наприкінці року, хоча вже нині фахівці стверджують, що цих пернатих побільшало щонайменше в півтора рази.

Рахують лелек за кількістю гнізд і пташенят у них. Орнітологів також цікавить число лелечих пар, в яких пташенята не виросли. Гніздо, за міжнародною методою, вважається зайнятим, якщо пара лелек трималася біля нього принаймні місяць, незалежно від результату гніздування.

Роботу львівських орнітологів, як пояснив нам представник Львівського товариства птахів Андрій Кийко, ускладнює той факт, що добровольців, які б допомогли порахувати цих пернатих, не вистачає. Цьогоріч на Львівщині працювало лише 10 орнітологів. Раніше проблем з отриманням інформації не було, оскільки про кількість лелек часто повідомляли сільські вчителі біології. Та й любителів природи було значно більше, ніж тепер. У 1984 році один ентузіаст сам порахував лелек у трьох гірських районах.

Нині українським природолюбам не до лелек, хоча цього птаха українці люблять і тепер. З ним пов`язано багато легенд та забобонів. Утім історію деяких сьогодні мало хто пам`ятає. Наприклад, ніхто не може сказати, чому саме цього птаха почали асоціювати з народженням дитини. Деякі старожили, кажуть, що причини варто шукати в релігійності українців. Про продовження роду вони могли думати переважно влітку, після закінчення численних постів. Тому найбільше дітей народжувалося навесні, коли прилітали лелеки. Цікаво, що цьогорічне збільшення народжуваності на Львівщині збіглося із збільшенням популяції лелек.

Зрештою, орнітологи стверджують, що всі забобони, а особливо ті, які стосуються містичних властивостей лелек, лише вигадка. Наприклад, мститися за зруйноване гніздо лелеки не вміють. Те, що вони можуть принести хворостину, яка тліє, на хату, і через це може виникнути пожежа, тільки випадковість, переконують фахівці. Цей птах є лише птахом і має навіть гірші розумові здібності, ніж звичайний папуга.

Зрештою, українцям, які шанують традиції, це байдуже, адже здавна лелека все-таки символ сімейного добробуту та щастя. Негативні асоціації можуть виникнути хіба в енергетиків, яким доводиться лагодити лінії електропередач, що розірвалися через гнізда лелек. Адже останні гніздяться не лише на високих деревах та людських домівках, а й на електричних стовпах. Щоб це траплялось якнайрідше, в Європі призвичаїлися виготовляти штучні підпори з платформою для гнізд, куди й переселяють лелек. Так роблять і наші сусіди поляки. Лише в Україні встановлення підпор нікого не цікавить. Хоча встановлення одної підпори, за даними експертів, дорівнює лише двом виїздам аварійних бригад енергетиків.

Орнітологи кажуть, що причини треба шукати у формі власності енергетичних компаній, які в Україні, на відміну від тих же польських, приватні. А приватний власник, як свідчить досвід, на перспективу мислити не вміє.

Вікторія Прихід

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...