Олександр Гудима: Не треба ділити портфелі - „Поступ“, 7 червня

|

До старту президентської виборчої кампанії залишилося не так уже й багато часу, а ситуація з єдиним кандидатом як від представників владних сил, так і опозиції, і досі залишається незрозумілою. Щоб нарешті зрушити процес висунення єдиних кандидатів з мертвої точки член „Нашої України“ Олександр Гудима звернувся до лідерів Української народної партії Юрія Костенка, УРП „Собор“ Анатолія Матвієнка й „Батьківщини“ Юлії Тимошенко з пропозицією утворити єдину коаліцію для підтримки на виборах лідера „Нашої України“ Віктора Ющенка. Про те, чим викликана така ініціатива, що передбачатиме угода про коаліцію, пан Гудима погодився розповісти в інтерв`ю „Поступу“.

— Пане Гудимо, то навіщо потрібна ця коаліція партій для підтримки на виборах президента лідера „Нашої України“ Віктора Ющенка?

— Ідея створення такої коаліції висить в повітрі вже не перший місяць. Ми тепер менше працюємо в парламенті, а більше їздимо по округах. Десятки народних депутатів від фракцій „Наша Україна“ й БЮТ на зустрічах з виборцями не можуть відповісти на важливе питання: коли почнеться процес утворення широкої коаліції для підтримки єдиного кандидата? Якщо в нас нині є деякі проблеми з лідером соціалістів Олександром Морозом, то є і сили, які не потребують між собою нічого погоджувати і думають спершу про інтереси українського народу, а потім про портфелі, які вони можуть отримати в тому чи іншому уряді. Під цими силами я маю на увазі Юлію Тимошенко, Анатолія Матвієнка і Юрія Костенка. Я розмовляв з ними і переконався, що вони не ставлять Ющенкові жодних умов, натомість кажуть, що треба негайно створювати широку коаліцію. Тобто вони готові поставити свої підписи першими й закликати інших зробити те саме. Тих інших може бути 20 чи 30, це не важливо, важливо, щоб було якомога більше, і основне – почати цей процес треба вже.

— Пане Олексо, а чому Ви розмовляли лише з представниками трьох сил? Інші ставили якісь умови?

— Я говорю про тих, з ким говорив. Більш ніж упевнений, що такої ж позиції дотримується і лідер Народного руху Борис Тарасюк, але він у відрядженні в Женеві. Я не хотів пропонувати йому підписувати угоду, не переговоривши з ним особисто.

Хочу підкреслити, що я не маю повноважень створювати коаліцію, все це я з роблю з власної ініціативи, лише як народний депутат України, відповідальний перед своїми виборцями. Та й не лише перед ними. Сьогодні всюди дуже напружена ситуація, зокрема й у „Нашій Україні“. Дві третини депутатів також не розуміють, чому угода досі не підписана. Тож мій заклик має припинити це очікування й підтвердити, що в нас є політичні лідери, які національні інтереси ставлять вище від власних.

— Чи йтиметься в угоді про розподіл посад після ймовірної перемоги?

— Звичайно, ні. Бо для того, щоб після перемоги, на посаді президента здійснювати швидкі й радикальні реформи, треба мати більшість кількістю мінімум 250–280 депутатів. У форматі Ющенко, Тимошенко і навіть Мороз (якщо він прозріє), коаліція складатиметься лише з 140 народних депутатів. А де ще 140? Сьогодні не можна ділити шкіру не вбитого ведмедя. Ділити відповідальність через місця в уряді можна буде лише в листопаді, коли сформується нова більшість під нового президента, під його програму будівництва держави. А сьогодні можна домовлятися про угоду, де не йдеться про портфелі.

— Так виглядає, що до вашої коаліції може увійти хто завгодно, навіть комуністи…

— Можуть, але будьмо логічні. Про комуністів не можна говорити, бо сьогодні навіть розмов з ними серйозно ніхто не сприймає. Ми можемо разом з комуністами блокувати трибуну, вимагаючи припинення приватизації „Криворіжсталі“, але в одному блоці з ними ми ніколи не будемо. Адже можемо апелювати лише до тих сил, які розуміють державотворчі процеси й готові створити уряд, здатний виконувати програму президента.

— Які партії, на вашу думку, будуть в коаліції і чи серед них буде СПУ?

— Я сподіваюся, що соціалісти будуть. Вони за останні два роки змінилися, набули обличчя європейського соціал-демократизму і рухаються в правильному напрямі. Щоправда, все залежатиме від того, чи зможуть вони перебороти власні амбіції й амбіції свого лідера Мороза і не піти окремо? Та угода про ненапад, яку Ющенко з Морозом підписали — це не те. Виборці не цього очікують. Їм потрібно, щоб усі опозиціонери згуртувалися в єдиний фронт, щоб уникнути другого туру. А шанси на це досі є.

— То все-таки, які партії Ви бачите в коаліції?

— Ми повинні говорити про парламентські партії. А їх не так вже й багато. Я не принижую ролі інших партій, але є занадто великим прагматиком, щоб не думати про створення парламентської більшості при президентові Ющенку. Без сумніву, в листопаді до тої ширшої коаліції може долучитись і Аграрна партія, і НДП, і „Трудова Україна“. Але це відбудеться лише після виборів, нині чинний режим не дозволить лідерові НДП Валерію Пустовойтенкові приєднатися до коаліції на підтримку Ющенка. Тому нам не треба чекати тих наразі нереальних партнерів, а підписувати угоду про єдиного кандидата на посаду президента Віктора Ющенка з тим політичними силами, які вже до того готові. Цей процес пора започатковувати. Тому я буду дуже радий, якщо найближчими днями і Костенко, і Тимошенко, і Матвієнко підпишуть цю угоду з Ющенком. Це стане першим кроком до об`єднання, бо час назрів.

Розмовляв Роман РАК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *