“Насамперед ми прагнемо досягнути примирення” - „Львівська газета“, 28 січня

Ратуша-ForUm

|

РОЗМОВА З РОМАНОМ ІВАНЦІВИМ, ОТЦЕМ, ГОЛОВОЮ МИТРОПОЛИЧОГО ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО СУДУ

Як уневажнити невдалий шлюб, який розлучена пара свого часу брала у Церкві? Це запитання постає нині перед багатьма нашими співвітчизниками, яким не вдалося налагодити щасливе подружнє життя, створити міцну сім’ю. На це й інші запитання відповів о. Роман Іванців, голова Митрополичого греко-католицького суду.

– Отче Романе, що є метою діяльності Митрополичого греко-католицького суду?

– Митрополичий греко-католицький церковний суд створив покійний Блаженніший Мирослав-Іван Кардинал Любачівський 1 жовтня 1993 року. Першим головою суду був о. Євген Попович, нині – вікарій Перемишльсько-Варшавської митрополії.

Митрополичий церковний суд діє як перша (для Львівської архієпархії) і друга (для інших єпархій) інстанція (тобто у кожній єпархії є церковний суд). Для того, щоб справу вважали правомірною, вона повинна пройти дві інстанції. У спільних справах Митрополичий церковний суд є першою інстанцією.

– Яким є ваше завдання як другої інстанції?

– Згідно з Кодексом Канонів Східних Церков, ми маємо перевірити, чи добре вели справу, чи правильними були процедура, вирок і сам зміст справи. Ми маємо або підтвердити справу декретом, або заперечити прийняте рішення другим вироком, або повернути її на доопрацювання. Якщо виникають конфлікти між двома інстанціями, справу вирішує третя інстанція – Патріарший суд.

– Ви вживаєте термін “уневажнення шлюбу”. Часто це називають “церковним розлученням”. Яка назва є правильною і чому?

– Люди називають це розлученням, бо вони внесли в розуміння церковного шлюбу багато елементів цивільного одруження. Вони часто забувають, що між поняттям шлюбу в Католицькій Церкві і поняттям цивільного шлюбу є велика різниця. І тому правильне розуміння терміна “уневажнення шлюбу” – неправомірний, не благословенний Богом шлюб, тобто є причини, які роблять шлюб недійсним перед Богом і Церквою.

– Про які причини недійсності шлюбу потрібно знати молодятам, які стають на рушничок у церкві?

– Є три групи причин, через які шлюб можуть визнати недійсним. Перша – це перешкоди (їх – 12): недосягнення певного віку нареченими (хлопець повинен мати 16 років, а дівчина – 14), відсутність святого таїнства Хрещення (церковний шлюб можуть брати тільки хрещені), попереднє подружжя, духовне чи кровне споріднення. Друга група причин – недотримання матерії та форми подружжя. Наприклад, щоб шлюб був дійсним, він має відбутися перед парохом чи священиком, якому парох дозволив уділити шлюб. Повинні бути два свідки. Згідно з традицією, має бути відповідна форма вінчання. Найбільш поширені випадки щодо недотримання матерії подружжя – брак подружньої згоди. Найчастіше йдеться про примус. Найбільш поширений вид примусу (понад 90%) – передшлюбна вагітність, яка, як правило, суттєво впливає на рішення про шлюб. Також подружня згода може бути порушеною через обман (наприклад, через замовчування неплідності), через нездатність особи взяти на себе подружні обов’язки (через психічну хворобу, алкоголізм, виключення вірності в подружжі, народження дітей чи нерозривності подружжя).

– Що ви робите, коли приходять люди з проханням уневажнити шлюб?

– Насамперед намагаємося досягнути примирення. Для цього викликаємо другу сторону подружжя, яка могла б допомогти. Та, на жаль, спроби помирити чоловіка та дружину здебільшого є безрезультатними, бо до нас звертаються здебільшого ті люди, які вже мають інші сім’ї. Вони приходять до суду, бо розуміють, що ця нова ситуація не дозволяє, наприклад, приступити до Святого Причастя, відчувають моральний гріх і відповідальність перед Богом.

Другий крок – заповнення чоловіком і жінкою анкет, написання заяви. Розглянувши їхні заяви, ми вирішуємо, чи приймати справу на розгляд. За статистикою, до церковного суду звертаються зі заявами понад 2000 осіб, вироком закінчуються близько 400 справ. Решта або не мають для цього підстав, або ж немає відповідача (отже, немає можливості вести справу). Ми намагаємося приймати ті справи, які заздалегідь виглядають такими, які можна вирішити позитивно. Проте часто є і негативні рішення.

Відтак, проводимо судовий процес: викликаємо людей (позивача та відповідача), слухаємо свідків позивача та відповідача. Рішення приймають три судді (за більшістю голосів). Справа закінчується вироком, в якому вказано причини уневажнення, правовий і фактичний стан. Вирок затверджує або заперечує друга інстанція – Патріарший трибунал.

– Скажіть, будь ласка, на що передусім мають звернути увагу молоді люди, які хочуть одружитися, щоб їхнє подружжя було тривалим?

– Вважаю, що важливе значення має час на пізнання один одного, а також вивчення самого себе, тобто, якщо я хочу мати добру жінку чи доброго чоловіка, то мушу сам (сама) бути добрим (доброю). Найбільш поширена помилка, на мій погляд, – поспішне одруження, засноване не на справжніх почуттях. Дуже важливо також, згідно з навчанням Церкви, зберігати чистоту, високу моральність, а найголовніше – молитися про доброго чоловіка чи жінку. Потрібно закладати добре підґрунтя для подружжя: виховувати самого себе, прощати, любити, користати з молодості як з найціннішого скарбу в своєму житті. Якщо в молодому подружжі немає Бога, святості, з часом воно дедалі більше деградує. Отже, щоб ми мали міцні сім’ї, віра має стати важливою частиною нашого життя.

Розмовляв о. Ігор Яців

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...