Ганс Каспарі:“Найбільшим успіхом є те, що Львів потрапив у Список світової спадщини” - Львівська газета, 26 січня

Ганс Каспарі вже втрете приїхав, у Львів відтоді, як наше місто внесли у Список світової спадщини ЮНЕСКО. На його думку, відбулося чимало позитивних змін. Пан Каспарі також переконаний, що як експерт не може однаково оцінювати міста Західної та Східної Європи, оскільки для цього є об’єктивні причини. В інтерв’ю “Газеті” та “Поступу” Ганс Каспарі розповів лише про свої перші враження, адже візит триватиме до 30 січня.

– Чи можна розцінювати ваш візит як планову перевірку стану збереження міста?

– Ми приїхали спеціально на запрошення мера Львова. Любомир Буняк звернувся в український комітет ІCOMOS. Тому тут зібрались експерти з Парижа та Києва.

– Місто неодноразово зверталося до Києва з проханням збільшити в державному бюджеті суму коштів для збереження історичної спадщини. Проте цього не сталося. Чи може ЮНЕСКО якось впливати на цю ситуацію?

– Ми ще не зверталися з цим до Києва. Власне, лист вашого мера і був зумовленим цією ситуацією, аби ми разом звернулися до вашого уряду.

– Ви розповідали, що залишилося чимало невирішених проблем. Про що саме йдеться?

– За два роки, впродовж яких я тричі побував у Львові, відбулися позитивні зміни. Найбільшим успіхом, звичайно, є те, що Львів потрапив у Список світової спадщини. Якби не потрапив, то багато людей не знали б про це місто. Тоді, наприклад, ті кошти, які нині виділили на реставрацію Бернардинського костьолу, потрапили б в інше місто, а не у ваше. Окрім цього, у Німеччині є асоціація, що допомагає містам ЮНЕСКО. Власне, Брігіта Маєргофер, яка приїхала з нами, є представником цієї німецької фундації.

– Чи може Львів унаслідок цього вашого візиту отримати певні кошти для реставрації?

– Звичайно, ми сподіваємося, що вдасться надати допомогу Львову. Але надходитиме вона через Київ. Саме українська столиця є нашим першим партнером, а потім – Львів. Ініціатива повинна виходити з Києва. Якщо ваш уряд дасть гроші на проект і цих коштів буде недостатньо, ми можемо співпрацювати та допомогти завершити роботи. Ми лише підтримаємо ініціативу, яка повинна виходити від України і від Львова. Наприклад, цього разу ми говоритимемо про реставрацію каплиці Боїмів. Микола Гайда, начальник управління охорони історичного середовища, розповідав, що проект майже завершили. Пані Маєргофер може підготувати відповідну доповідь, і тоді це питання вирішуватимуть на раді фундації.

– Чи може ЮНЕСКО впливати на притягнення до відповідальності порушників законодавства щодо забудови та реставрації в межах, передбачених списком?

– На це досить важко відповісти. У нас зовсім інше законодавство, ніж у вас. Наприклад, у нас кожен будинок має конкретного приватного господаря, і з ним можна говорити, накладати штрафи чи санкції, якщо він порушує законодавство. У вас власником будинку є здебільшого місто, натомість приватними є квартири, це дуже ускладнює ситуацію. Ми маємо радше дорадчий голос. Наприклад, говорили про будинок “Укрсоцбанку”. На мою думку, якщо є дозвіл міста на забудову, власник не винуватий. Якщо дозволу немає, власник мусить погодитися на компромісне рішення. У нас є закон, який дозволяє розібрати незаконно споруджений будинок із компенсацією за матеріали. Який є у вас, я не знаю. Усе будівництво в історичних межах потрібно проводити на конкурсній основі.

Розмовляла Наталя Онисько