З Пагорба Слави, що у Львові на вул. Пасічній, не лише демонтують всю радянську символіку та пам’ятники, а й перенесуть звідти всі останки солдатів армії СРСР. Ексгумацію та перепоховання хочуть провести у 2024 році. Про це Львівському порталу повідомила керуюча справами виконкому Львівської міськради Наталія Алєксєєва.
Для того, щоб здійснити ексгумацію і перепоховати останки з Пагорба Слави, потрібно отримати низку погоджень та дозволів. Ця процедура є досить тривалою у часі, тож у мерії розраховують, що перенести прах усіх радянських воїнів з цієї локації вдасться у 2024 році.
«Цю процедуру цьогоріч ми проходили двічі щодо Марсового поля, вона дійсно є дуже довга, адже відбувається у кілька етапів. Спочатку ми самі виготовляємо необхідну документацію, проходимо обласну комісію, подаємо документи у Мінкульт, там потрібно теж пройти комісію, яка займається перепохованнями, і лише після того має бути дозвіл від Міністерства культури та інформаційної політики. Тільки тоді можна рухатися далі. Зважаючи на цей наш досвід, ми вже маємо бачення, як проходити всі ці процедури і щодо Пагорба Слави. Ми маємо підтримку громади, у нас працює робоча група, у складі якої є історики, архітектори, депутати. Вони підтримують те, щоб всі поховання у місті, які не є на кладовищах, потрібно перенести на цвинтар», – розповіла Наталія Алєксєєва.
Куди саме перепоховати викопані останки з Пагорба Слави, окремо винесуть на розгляд робочої групи. Втім у мерії схиляються до того, аби захоронити їх разом із тими, які викопали на Марсовому полі, – на Голосківському цвинтарі.
«Оскільки це теж радянський період, період Другої світової війни, я особисто не бачу застережень, аби все це було уніфіковано. Можливо, це навіть може бути розміщено в одному місці, на Голосківському кладовищі, куди ми згідно з рішенням виконкому переносимо останки з Марсового поля. Всі ті останки можна розмістити поруч. Як саме вони будуть ознаковані і як це буде візуально виглядати, будемо вирішувати», – сказала Наталія Алєксєєва.
Водночас посадовиця зауважила: подібні роботи є досить дороговартісні. Лише сама ексгумація на Марсовому полі обійдеться орієнтовно у 2,4 млн грн, ще додаткове фінансування потрібне буде на захоронення останків на цвинтарі. Відтак аналогічні плани на Пагорб Слави не коштуватимуть дешевше.
Наразі на Пагорбі Слави демонтовують радянську символіку, цей процес стартував ще у 2022 році, коли звідси прибрали зірку, серпи та молоти. Сьогодні, 26 жовтня, із вхідної колони зняли пропагандистський вислів російською мовою: «Вічна слава героям, полеглим у бою за честь та славу нашої Батьківщини».
Втім попереду – ще низка пам’ятників та скульптур, принаймні частина з яких є у занедбаному або напіваварійному стані.
«Скульптури є у не дуже доброму стані, руйнуються самі основи під ними. Цього року чотири скульптурні елементи ми вже перенесли в музей «Територія терору». Там, я думаю, свій прихисток знайдуть й інші скульптури з Пагорба Слави. Загалом Пагорб Слави – це завдання, я думаю, на наступний рік[2024], цьогоріч наша мета – завершити повністю ексгумацію на Марсовому полі», – додала Наталія Алєксєєва.
Після ексгумації та «декомунізації» на Пагорб Слави чекає не лише впорядкування, а й, вочевидь, переосмислення цього простору. Саме так як це відбуватиметься з Марсовим полем, територію якого збираються перетворити на Меморіальний комплекс Героїв України.
Довідка
Сучасний Пагорб Слави у Львові відкрила радянська влада у 1952 році як Меморіал воїнів Червоної армії (архітектори А. Натальченко, Г. Швецько-Вінецький та І. Персиковий).
До цього тут був військовий цвинтар, де поховали 2545 солдатів російської армії, які загинули у Галицькій битві в серпні 1914 року. Після відступу росіян зі Львова влітку 1915 року кладовище залишилося без догляду, тож у 1937 році тіла ексгумували та перенесли його до основних поховань на Австрійський військовий цвинтар.
Зважаючи на мільйонні втрати СРСР у Другій світовій війні, радянська влада у 1944 році вирішила на місці колишнього військового цвинтаря облаштувати Меморіал воїнів Червоної армії.
Його територія площею 0,76 га оточена кам’яною огорожею, прикрашеною лавровими гірляндами з геральдичними щитами, на яких зображено емблеми родів військ армії СРСР. Вхід оформлений двома пілонами з червоного пісковика, а по центру встановили чашу з вічним вогнем.
Центральну частину цвинтаря, як зауважують у Центрі міської історії, оформили у вигляді кола, розділеного навпіл «Алеєю героїв». У кожному колі – по 13 надгробків. Праворуч і ліворуч від цієї алеї розташовано по шість рядів могил.
На осях поперечних алей над братніми могилами знаходяться бронзові скульптурні композиції «Присяга» та «Батьківщина-Мати» (скульптор М. Лисенко), «Воїн з прапором» (скульптор В. Форостецький).
Ліворуч від головного входу височіє гранітний обеліск, встановлений у 1952 році у пам’ять про солдатів російської армії, що полягли в боях під час Першої світової війни.
Праворуч від головного входу розміщена могила радянського терориста-розвідника Ніколая Кузнєцова з партизанського загону «Прапороносці» ім. Йосифа Сталіна.
Так зараз виглядає могила НКВДиста Ніколая Кузнєцова, перепоховати останки якого росіяни хочуть щонайменше з 2020 року. Для цього вони надсилали у Львівську міськраду відповідні звернення, а після відмов навіть подавали до суду, втім мерія все одно вирішила не віддавати останки Кузнєцова.
Цьогоріч уночі 24 липня прах НКВДиста намагались викрасти. Підкоп на могилі зробив львів’янин Руслан Літвінов, за що суд його оштрафував.
Саму могилу неодноразово розфарбовували вандали та крали цінні метали, якими були зроблені написи.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Фото: ЛОВА, Facebook Наталії Алєксєєвої, Центр міської історії
Наталя ДУЛЯБА