ОСТАННІ НОВИНИ

У Львові відновили автентичну браму у будинку Станіслава Лема

Наталя Дуляба

|

У центрі Львова відновили ще одну старовинну браму. Цього разу реставратори взялися за будинок на вул. Богдана Лепкого, 4, де колись жив відомий письменник-фантаст Станіслав Лем. Про це Львівському порталу повідомили у Бюро спадщини.

Аби повністю відновити автентичну металеву браму, довелося виготовляти її втрачені частини: решітки, у яких бракувало елементів, нові ручки, а також замінити завіси й шпінгалети.

Загалом майстри замінили приблизно 35% металу, який був зруйнований корозією. А працювали над дверима півтора місяці.

Реклама партнерів

«Спочатку ми відчистили браму від зайвих нашарувань. Далі працювали у декілька етапів: поставили новий поріг, замінили частину прогнилої дверної коробки та скло, розчистили тиньк, який закривав частину фрамуги, зробили ремонт полотен. Крім цього, ми знайшли автентичний колір історичної брами і перефарбували її. Це темно-зелений відтінок», – розповів реставратор Ярослав Пащак.

Зазначимо, що у будинку №4 на вул. Богдана Лепкого у 1921-1941 роках жив відомий письменник-фантаст Станіслав Лем.

Всі роботи обійшлися у 77 998 гривень, їх виконували у межах міської програми співфінансування: 70% оплачує мерія, інші 30% – самі мешканці будинку.

Нагадаємо, торік у Львові відреставрували понад 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Задля відновлення старовинних брам Львівська міська рада ще у 2018-му започаткувала спеціальну програму, у межах якої, власне, й виділяє 70% коштів на необхідні роботи. Інші 30% мають оплатити місцеві мешканці.

У 2019 році до співфінансування у мерії додали програму реставрації вікон, у 2020-му – програму реставрації історичних балконів.

А з 2021 року у Львові почала діяти програма, у межах якої місто дає кошти на відновлення сходових кліток, холів, вітражів та декоративних елементів на фасадах історичних житлових будинків.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото: Бюро спадщини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.