Щодня у Львові ховають в середньому від 23 до 25 померлих. Відтак землі для поховання на кладовищах міста вистачить приблизно на один рік. Про це повідомила заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Іриня Маруняк, передає пресслужба міськради міста.
Вона зазначила, що у Львові зараз працює лише Голосківський цвинтар. Інші цвинтарі, зокрема Сихівський і Янівський – працюють під поховання до родичів, якщо там було залишено місце.
«Зазначу, що нам вистачить землі для поховання людей ще приблизно на 1 рік. Адже в середньому вдень у нас 23−25 поховань. Зараз ми проводимо роботу щодо приєднання 2 га землі до Голосківського кладовища для розміщення крематорію. Також прийнято рішення про оголошення Всеукраїнського архітектурного конкурсу, і в червні буде оголошений конкурс щодо будівництва крематорію. Орієнтовно на кінець серпня виходимо на визначення переможця і початок будівництва», – сказала Ірина Маруняк.
Посадовиця повідомила, що мерія планує придбати дві сучасні багаторівневі кремаційні печі. Втім зазначимо, що 28 квітня під час сесії Львівської міськради не змогли дати старт процесу придбання двох печей для крематорію.
«Виготовлення самих печей, які маємо намір придбати, триває 6 місяців. Тому, якщо ми ці процеси будемо робити паралельно, ми тоді зможемо це питання швидко вирішити, адже у нас залишився лише рік для можливості поховання у Львові. Тому оперативно потрібно приймати правильні рішення», – зазначила Ірина Маруняк.
За її словами, у Львові вже відбулася Рада Єпископів, де обговорили питання будівництва крематорію. Духовенство не має заперечень, щоб у місті був збудований крематорій, але за умови, якщо прах померлих буде відданий землі.
«Важливо також знати, що кремація не шкодить довкіллю і не входить до сфери застосування оцінки впливу на довкілля згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», – додала заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства.
Додамо, на сьогодні в Україні є 4 діючих крематорії – у Харкові, Києві, Одесі і Дніпрі. У Харкові та Києві кремують 60% померлих людей. В Європі – понад 14 тисяч крематоріїв.
Зазначимо, раніше у мерії Львова заявляли, що ресурсів на Голосківському кладовищі вистачить до 2022 року. Тому ще торік депутати наголошували на тому, що місту під новий цвинтар потрібно знайти близько 180 га землі і збудувати крематорій.
Своєю чергою мер Андрій Садовий погодився, що у Львові є брак землі для кладовищ і заявив, що місто готове купувати ділянки в усіх, хто готовий їх продавати.
Крематорій у Львові збираються збудувати відразу біля Голосківського цвинтаря. Для цього у мерії збираються виділити 2 га землі. Процедури з земельним питанням ще тривають, втім виділити ділянку у Ратуші планували вже у травні. Після цього потрібно виготовити проєкт майбутнього крематорію, на що у бюджеті-2020 заклали 1 млн грн.
Також нещодавно міськрада Львова вирішила оголосити всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращий проєкт крематорію.
Додамо, що питання необхідності крематорію у місті піднімали самі львів’яни – влітку минулого року вони реєстрували відповідну петицію. Але для того, аби підтримати ідею такого будівництва, депутатам Львівської міськради забракло голосів.
Згідно з останнім соцопитуванням, більше ніж половина мешканців хоче крематорій у Львові. Кремація померлих є суттєво дешевшою, ніж традиційне поховання. Детальніше про ідею спалювання померлих у Львові та думки фахівців із цього приводу читайте тут.
Нагадаємо, місця для традиційних поховань у Львові щодня меншає, тому це питання постало особливо гостро у час пандемії коронавірусу. Львівський портал дослідив закордонний досвід поховання померлих від цієї інфекції у матеріалі «Жертви коронавірусу. Як у світі ховають померлих і чи готова до цього Україна».
Вероніка Рой