На площі Галицькій цьогоріч планують облаштувати новий громадський простір, а виявлені фрагменти костелу Воздвиження Чесного Хреста законсервували. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Як нагадала начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко, рішення про облаштування громадського простору на площі Галицькій та консервування решток фундаментів давнього костелу, які виявили під час реконструкції фонтану «Кульбаба», було прийнято ще у жовтні 2019 року на консультативній раді при управлінні охорони історичного середовища.
«Тоді було прийнято рішення, з яким усі погодилися, що рештки-фрагменти костелу Воздвиження Чесного Хреста треба законсервувати. Це і було зроблено. Далі треба опрацювати проєкт облаштування громадського простору, який охопить більшу територію. Він має бути загальнодоступним без навантаження кіосками, яких тут зараз багато», – сказала вона.
За її словами, в новому проєкті облаштування громадського простору передбачили ознакування храму в мощенні, а також планують встановити мініатюрний макет костелу з інформацією про храм і оточення.
Крім цього Лілія Онищенко зазначила, що громадський простір матиме новий фонтан.
«Фонтан має право там бути, але не рекомендувати відновлення «Світезянки» чи «Кульбаби». «Кульбаба» переїде в музей «Територія терору», «Світезянка» могла би бути, але ця скульптура не зберіглась. Тому фонтан буде інший», – додала посадовиця.
Нагадаємо, на початку червня на площі Галицькій почали відновлювати фонтан «Кульбаба», встановлений у 1970-х роках. Після всіх робіт тут мав з’явитись сухий фонтан з відкритим доступом до води.
Втім згодом на цій ділянці виявили фундаменти давнього костелу Воздвиження Чесного Хреста, який спорудили у 1530-х роках навпроти Галицької брами до міста. При цьому археологи нарікали, що перед початком робіт хотіли провести на площі Галицькій розкопки, але такої нагоди їм не надали.
Крім елементів старовинного костелу, на площі Галицькій знайшли рештки 10 людей, уламки кераміки та монети.
Після таких знахідок на території почали працювати археологи, вони запропонували законсервувати виявлені рештки храму та музеєфікувати їх.
Додамо, що площа Галицька історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення «Під сторожею». Два лани з цією назвою навпроти Галицької брами згадуються у королівському привілеї ще у 1386 році.
У 2007 році на площі частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – першою пол. XIX ст.
Вероніка Рой