ОСТАННІ НОВИНИ

У мерії розповіли, що робитимуть із рештками давнього костелу на площі Галицькій та з «Кульбабою»

Наталя Дуляба

|

Рештки фундаменту костелу XVI століття, які археологи виявили під час реконструкції фонтану «Кульбаба» на площі Галицькій, планують законсервувати, із території довкола – забрати МАФи та облаштувати громадський простір. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила очільниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко, передає Львівський портал.

 

Консультативна рада при міському управлінні охорони історичного середовища визначилась із тим, що ж має бути на площі Галицькій, де у червні почали реконструйовувати фонтан «Кульбаба», а натомість натрапили на фундамент давнього костелу Воздвиження Чесного Хреста.

«Коротко про прийняті рішення: відкриті фундаменти костелу законсервувати до настання холодів, опрацювати проект громадського простору, який охопить більшу територію, стіни храму ознакувати візуально в мощенні, встановити мініатюрний макет костелу з інформацією про храм і оточення, забрати кіоски. Фонтан має право там бути, але не рекомендувати відновлення «Світезянки» (криниця з фонтаном і скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича, встановлена у 1880 році, – ред.) чи «Кульбаби», – написала Лілія Онищенко.

Реклама партнерів

Нагадаємо, на початку червня на площі Галицькій почали відновлювати фонтан «Кульбаба», встановлений у 1970-х роках. Після всіх робіт тут мав з’явитись сухий фонтан з відкритим доступом до води.

«Кульбаба» і «Світезянка» на площі Галицькій

Втім згодом на цій ділянці виявили фундаменти давнього костелу Воздвиження Чесного Хреста, який спорудили у 1530-х роках навпроти Галицької брами до міста. При цьому археологи нарікали, що перед початком робіт хотіли провести на площі Галицькій розкопки, але такої нагоди їм не надали.

Крім елементів старовинного костелу, на площі Галицькій знайшли рештки 10 людей, уламки кераміки та монети.

Після таких знахідок на території почали працювати археологи, вони запропонували законсервувати виявлені рештки храму та музеєфікувати їх.

Додамо, що площа Галицька історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення «Під сторожею». Два лани з цією назвою навпроти Галицької брами згадуються у королівському привілеї ще у 1386 році.

У 2007 році на площі частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – першою пол. XIX ст.

Фото: photo-lviv.in.ua, lvivcenter.org

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...