Президент не проголосив Рік утвердження державної мови, бо побоявся втратити голоси російськомовних виборців. Його 10-річна програма укорінення і зміцнення статусу державної мови – це малодієвий захід перед виборами. Таку думку висловив літературознавець і громадський діяч Михайло Слабошпицький, пише Gazeta.ua.
«Зовсім проігнорувати настрої українського суспільства президент не міг. Тому і вдався до такого засобу, як 10-річчя української мови. Це добре, але мало. Україні необхідний новий мовний закон. 10-річна програма розвитку мови може просто розсіяти політичну волю для прийняття закону про державну мову. Це тактичний хід, що значить «і вашим, і нашим». У плані національного будівництва – позиція імпотентної гуманітарної команди.
Потрібно створити національну комісію при президентові, яка б займалася задоволенням національних потреб українців – а головне – реальним утвердженням української мови реально в статусі державної. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв в лютому 2018 року заборонив використовувати російську мову на засіданнях пардаменту й уряду, вживати лише державну. В Латвії 52 відсотків російськомовного населення, але там постійно ведеться робота із захисту державної мови. Мене часто запитують мої друзі із Латвії, коли в українському парламенті буде чути державну мову», – розповідає Михайло Слабошпицький.
В українському суспільстві визріла готовність займатися саме національним будівництвом. Внаслідок війни з Росією багато російськомовних патріотів України бажають посилити статус державної мови.
«10-річчя придумали клерки президента – щоб відповісти на запити про рік мови, але й щоб нічого не сказати. Добре. Але не забувайте, що було сказане, і завтра. Бажання бути дамою, приємною у всіх відношеннях, дуже часто підводить. Добре бути дипломатичним. Але потрібно визначитися, особливо, коли йде війна. За що ми воюємо, як не за українську мову. Це чітко й виразно повинен сказати президент», – вважає громадський діяч.
На думку Михайла Слабошпицького, план укорінення державної мови є невдалим формулюванням. Воно нагадує сталінську концепцію коренізації.
«Я подивований розпливчастістю визначення «укорінення». Його вжили, маючи на увазі щось одне, однак в це поняття можна вкласти інший зміст. В кінці 1920-х, заграючи із республіками, був проголошений процес коренізації. У нас – українізації. Зводити це до книговидання – хитрість. Видання книг – наслідок діяльності ентузіастів. Держава все зробила, щоб знищити українську книгу. Так само з іншими галузями культури», – каже Михайло Слабошпицький.
Нагадаємо,Львівський портал повідомляв, що 178 народних депутатів України звернулися до Президента України Петра Порошенка з пропозицією оголосити 2018-ий рік – «Роком Державної мови».
Юлія Шпак