Заборонені плоди «на зоні». Що ховають в’язні Львівщини за своїми ґратами

У відомій книжці Стівена Кінга «Втеча з Шоушенка», що написана на основі реальних подій, головний герой роками приховував тунель для втечі за плакатом симпатичної дівиці. Ця та безліч інших історій про винахідливість ув’язнених людей вражає тим, наскільки талановиті люди потрапляють за ґрати.

У в’язниця вони мають роки, щоб вигадувати і дивувати наглядачів та правоохоронців своєю кмітливістю, їхні руки золоті у всіх сенсах, а мотиви часто брудненькі. Вони беруть із собою в тюрму не лише гігантську валізу часу (хто 5 років, а хто довічне), а й думки та спогади про життя на свободі. Важливими і символічними є матеріальні речі, який кожен в’язень наділяє особливим сенсом, особливо якщо ці речі є забороненими. Не секрет, що частенько в’язні тримають у себе предмети, які мати при собі не можна. А якщо отримати таку річ не виходить, то умільці «на зоні» її виробляють. Оригінальності у наших українських в’язнів не менше, ніж у вигаданих “голувідщиною” героїв кримінальних сюжетів.

Львівському порталу вдалося побувати у музеї в будівлі управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області, де зберігаються зразки різних заборонених «цікавинок», які свого часу були вилучені у засуджених.

Заборонене “добро”

Оскільки тюрма – це не концтабір, то в принципі перелік дозволених для тримання речей досить широкий. Натомість забороняється в’язням (згідно Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань) ховати під подушкою чи деінде такі предмети:

Будь-яка зброя.
Пересувні засоби.
Гроші, цінні речі та цінні папери.
Будь-які вироби з дорогоцінних металів, у тому числі наручні та кишенькові годинники.
Будь-які алкогольні та слабоалкогольні напої, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії.
Психотропні речовини, наркотичні та лікарські засоби, предмети медичного призначення (за винятком протезів, інвалідних візків, окулярів та лікарських засобів, необхідних для підтримання життєдіяльності організму, за наявності відповідного медичного висновку).
Будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура, аудіо-, відеокасети, CD- та DVD-диски (за винятком: гучномовець – один на жилу секцію, телевізор – один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію, DVD-програвач – один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію).
Радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів.
Комп’ютерна техніка.
Ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною головкою) та інші гострорізальні і колючі предмети.
Сокири, молотки та інші інструменти.
Гральні карти.
Фотоапарати, фотоматеріали, хімікати.
Будь-які документи.
Топографічні карти, компаси.
Військовий та інший формений одяг, обладнання до нього, а також верхній одяг, головні убори та взуття (за винятком тапочок) невстановлених законодавством зразків.
Копіювальний папір.
Музичні інструменти.
Будь-яке спортивне знаряддя

Також заборонено засудженому тримати у себе харчі, що швидко псуються чи потребують додаткових умов для приготування (заморожені продукти, каші, сирі риба/м’ясо тощо). Домашню їжу в’язень може споживати під час побачень з родичами, які йому дозволені законом. А от консерв, печива та інших «вічних» продуктів можна мати досхочу.

«Якщо заборонений предмет знаходять, то його вилучають, за фактом вилучення складають рапорт. В подальшому оперативна служба поводить службову перевірку, в ході якої намагається визначити шлях проникнення такого предмету у зону, що охороняється. Тобто якщо предмет виявлений у засудженого, то його опитують, також опитують тих, хто проживає з ним, працівників, які мають дотичність до цього засудженого, і намагаються вияснити, яким чином цей предмет з’явився. За винятком заточений металевих частин, заборонені речі нізвідки взятися не могли: ні телефони, ні наркотики, ні кошти», – пояснює Львівському порталу прес-секретар управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області Мирослав Демків.

Дорога до ув’язненого

За словами Мирослава Демківа, у місцях позбавлення волі на Львівщині та Львові є чотири найбільш популярних та дієвих шляхів «доставок» заборонених плодів.

Перекид. Це досить популярно в установах, які розташовані у межах міста або поблизу людних вулиць. Наприклад, у Львові виправна колонія №48, що на Хуторівці, 2, є поруч із багатоповерховими житловими будинками. І для несумлінного громадянина піднятися на дах такого будинку і закинути будь-що у будь-яку точку установи не складає жодної проблеми. Тому в цій установі цей спосіб є дуже поширений. Тобто з волі, попередньо домовившись із засудженим, намагаються здійснити перекид йому заборонених предметів туди, де він потім зможе їх забрати.
Через посилки-передачі. Законодавець уже декілька років дозволив посилки-передачі без обмеження. Єдине обмеження по вазі – до 30 кг, бо більше не приймає пошта. Тому з волі намагаються у цих посилках (різним способом маскуючи) здійснити передачу заборонених предметів засудженому. За словами Мирослава Демківа, спрацьовує людський фактор, оскільки кількість передач велика, і молодші інспектори, що несуть службу у кімнатах прийому посилок-передач, фізично не завжди можуть переглянути кожну посилку.
Під час приходу рідних та близьких на довготривалі побачення. Засудженому дозволено із близькими родичами, тобто з батьком, матір’ю, дружиною, дітьми, рідними братами і сестрами довготривалі побачення, на яких вони можуть три доби проживати у кімнатах для побачень. І бувають випадки, коли родичі намагаються принести на побачення заборонені предмети на собі, деколи і в собі.
Є спроби недобросовісних працівників-тюремників нечесним методом заробити гроші. Тобто засуджений йому обіцяє в установі винагороду, на волі родич дає передачу і працівник на собі намагається пронести ї їв установу.

Щодо останнього пункту, то такі несумлінні працівники «попадаються» нечасто, оскільки усіх відслідкувати неможливо.

«Протягом цього року було до 5 випадків, коли ми виявили працівників, які займалися системно доставкою заборонених предметів. Їх у момент спроби передачі було затримано нашим оперативним органом спільно з іншими правоохоронцями. Всі ті працівники звільнені. По трьом з них складено протоколи про адмінправопоршуння і суд наклав штрафні санкції, ще по двох – матеріали на розгляді», – зазначає М.Демків.

У боротьбі із такими «змовами» ув’язнених із працівниками установ, за словами М. Демківа, значно б допомогло підвищення заробітних плат працівникам. Сьогодні ж вони, як і інші «обділені» державою бюджетники, бідкаються на велику спокусу «взяти».

«Заробітна плата наших працівників, особливо молодшо-начальницького кладу, дає можливість злочинцям заохотити працівників. Тому коли йому за телефон пропонують від 200 грн і більше, він розуміє, що може не «погоріти», і є такі, що ризикують і пробують. Ми їх висиляємо, виганяємо, потім з’являються інші працівники, деякі з них також потрапляють під вплив засуджених – тобто людський фактор присутній», – наголошує він.

Вилучені скарби

Найчастіше вилучають у в’язнів мобільні телефони, ножі, гральні карти, зарядні пристрої, алкоголь, наркотики. Серед експонатів музею, у який ми потрапили, також вражають саморобні машинки для нанесення татуювань, вирізьблені рукоятки кинджалів А особливо – предмети та місцини, ДЕ і ЯКИМ ЧИНОМ ховають свої «посилки» в’язні. Взагалі, як ми зрозуміли, немає предмету, кориснішого для ув’язненого, ніж консервна банка.

Машинка для нанесення татуювань – будь-який моторчик (від електробритви, наприклад) , гелева ручка, трішки кмітливості – вуаля – є чим наносити «купола».

Самогонний апарат з консервної банки

Старий як світ спосіб виготовлення схованки – книжка

У «закритій» консервній банці може вміститися мобільний телефон, спирт і ще багато чого

Мобільний телефон ховають усюди

Гральні карти у підборі – класика жанру

У музеї також представлені схованки у коробці з-під соку, у рулоні туалетного паперу, сірниковій коробці, карнизі, тростинах тощо.

Що ж відбувається з в’язнем, коли у нього знайшли, вилучили (часто із застосуванням сили) якусь заборонену річ? За словами Мирослава Демківа, усе залежить від ситуації та попередньої характеристики в’язня.

«В залежності від того, що вилучили, як людина характеризується поза тим випадком, може бути покарання від догани до поміщення в приміщення камерного типу (коли людина відбуває своє покарання в приміщенні казарменого типу), де вона буде обмежена у пересуванні, не буде залучатись ні до роботи, ні до інших заходів. Це одне з найважчих дисциплінарних покарань. Також може бути дисциплінарний ізолятор. Якщо ж це вперше в’язень допустив таке порушення, пояснив, звідки він взяв цей предмет, якщо він при цьому працює і нормально себе поводить, то начальник установи може прийняти більш лояльне рішення», – зазначає він.

Щодо мобільних телефонів, то тюремники не надто вірять, що їх засуджені тримають задля благих намірів, оскільки подзвонити мамі/тату/чоловіку/дружині можна із телефонів, що розташовані на території установи.

«Наразі засуджені мають право користуватися мобільним зв’язком будь-якого оператора, але тільки за допомогою телефонних апаратів, які є в службовій частині установи: вони зареєстровані. Тобто засуджений пише заяву, якщо у нього на рахунку є кошти, їх перераховують, він бере телефон і телефонує на ті номери, про які він повідомив. Якщо є можливість, то телефонні розмови дозволені без обмежень», – каже прес-секретар пенітенціарної служби.

Цікаво, що у 2016 році станом на 12 грудня у місцях позбавлення волі, згідно офіційних даних пенітенціарної служби Львівщини, утримується 2745 засуджених. За цей період в установах було проведено 16 тис. 677 обшуків. В результаті обшуків та загалом роботи тюремників у в’язнів вилучили 255 літрів спиртного, трохи більше 241 грам наркотиків, 4 тис. 654 гривень, 50 доларів, 10 євро, 1179 мобільних телефонів, 141 колючо-ріжучих предметів. При цьому, «на гарячому» найчастіше ловлять зі спиртним, наркотиками, натомість мобільні телефони у більшості випадках виявляють при обшуках.

Фото: Катерина Родак