Мера Львова обирають у Києві

|

54% львів’ян підтримають на виборах мера того, хто балотуватиметься від імені партії Ющенка. Ця цифра, оприлюднена “Соціоінформом”, лише підживила відчайдушну боротьбу основних помаранчевих кандидатів за покровительство Ющенка. Ця боротьба вже вийшла за межі львівських кабінетів і перебралася під килими високих кабінетів у Києві: на Грушевського та Банковій.

У двобої за звання “висуванець НСНУ” зійшлися лідери львівських рейтингів Куйбіда та Садовий, при цьому, Куйбіда поставив умову: прохідне місце в парламентському списку НСНУ я вже маю, тому піду на мера Львова лише за підтримки НСНУ. А ні – то ні. Як не дивно, Садовому це не на руку…



Олійника і Кендзьора язик до Києва доведе



Поки що жертвами мерських “розборок” (в основному між НРУ та НСНУ) стають не кандидати в мери, а лідери місцевих осередків цих двох партій. Ярослав Кендзьор відверто бере участь у кампанії Куйбіди й цілеспрямовано грає проти Садового. Петро Олійник, своєю чергою, за один лише минулий тиждень зо десять разів публічно заявив, що хотів би бачити кандидатом від блоку Садового.



Остудити гарячі голови “енесенушників” і рухівців допоміг холодний душ у Києві в минулі вихідні. Олійнику нібито заборонили висловлюватися чітко про симпатії НСНУ до кандидатів-мерів, адже вони взагалі можуть розвалити блок НСНУ і НРУ на місцевому рівні. Передувала такому рішенню, подейкують, розмова Ющенка з лідером НРУ Тарасюком. Позиція НРУ дуже жорстка: 20% місць у всіх списках і підтримка блоком кандидатів на міських голів у трьох містах, зокрема у Львові. Значить – Куйбіди. І “садовістські” заяви Олійника, м’яко кажучи, недоречні.

Як наслідок – цього тижня Олійник уже не висловлював особистих симпатій до Садового, миролюбно заявляючи, що йдуть переговори, дуже навіть конструктивні. Зменшив свою активність щодо “наїздів” на Садового і Кендзьор. Його, мабуть, також заспокоїли київські товариші.



Не Садовим єдиним жива НСНУ



Обойма тих, кого може підтримати Блок Ющенка у Львові, не обмежується Садовим і Куйбідою. НСНУ розглядає як потенційних кандидатів ще й в. о. міського голови Зеновія Сірика та віце-губернатора Мирослава Сеника. Єдина над ними перевага Садового – те, що він почав кампанію задовго до офіційного початку виборів і тільки завдяки тривалості свого піару наростив рейтинг. А от внутрішньопартійна позиція в Садового – слабша.

Якщо в Києві за нього є кому сказати слівце (є серед партійних лідерів НСНУ Богдан Буца, є Безсмертний і Мартиненко, котрі прислухаються до Олійника), то в ЛОО та ЛМО партії схиляються радше до кандидатури Сірика. По-перше, разом зі собою він привів із ПРП в НСНУ велику групу людей. По-друге, він начебто близько зійшовся з головою міської організації НСНУ Олегом Мандюком. Натомість у Садового в місцевих організаціях НСНУ авторитет невеликий. Тож привид Сірика-кандидата має високий рівень підтримки в межах партії і стартовий майданчик для самопіару (посада в. о. мера). Неспроста ж так накинулися на Сірика медіа, контрольовані Садовим…



Масла у вогонь підливають ще два учасники Блоку Ющенка – ХДС і ПППУ. Лідери обласних організацій цих партій не розуміють обмеження блоку згаданими кандидатурами, бо вони більш радо підтримували б Олександра Сендегу. Отож, маємо на один блок уже п’ятьох потенційних кандидатів. Отже, боротьба буде дуже жорсткою і, найімовірніше, завершиться… нульовим результатом. Імовірним видається варіант, коли Блок Ющенка взагалі офіційно нікого не підтримуватиме. Це буде абсолютно в дусі Ющенка: заявити, що всі кандидатури гідні і всім треба дати можливість себе показати. А львів’яни хай обирають. Такий варіант справді буде найбільш корисним для НСНУ: на тлі розмов про його авторитарність НСНУ покаже, що підходить до розв’язання проблем демократично.



Мінус Куйбіда, плюс Сендега



Садового задовольняє такий варіант. Можливо, він навіть свідомо на нього гратиме. Причина в тому, що чи не єдиним реальним конкурентом станом на зараз вважають Куйбіду. Якщо ж НСНУ нікого не підтримає офіційно, то Куйбіда, найімовірніше, просто не піде на вибори. Тим часом самому Садовому теж зручніше йти в мери без політичного й бізнесового багажу. А як лідерові “Самопомочі” – і крапка. Іміджу бізнесмена він уже почав позбуватися, відмовившись від посади голови правління “Південьзахіделектромережбуду”.

Так само не постраждає він і від того, що не буде офіційним представником НСНУ на виборах, – підтримка Олійника (разом з адмінресурсом?) йому гарантована в будь-якому разі. Зате він офіційно перестане бути політиком. Не політик, не бізнесмен, зате великий захисник львів’ян від сваволі чиновників, справжній Бетмен.

Щоправда, у такому плані дій не врахована позиція одного реально безпартійного кандидата, який у разі відмови Куйбіди таки піде на вибори. Ідеться про Олександра Сендегу. Саме присутність Куйбіди в переліку потенційних кандидатів є одним із моральних застережень, котрі поки що не дозволяють Сендезі заявити, що він іде в мери.



Якщо ж Куйбіди серед кандидатів не буде, то Сендега стовідсотково візьме участь у кампанії і стовідсотково почне її з високим рейтингом. Адже велика частина виборців Куйбіди перекинеться саме до його колишнього першого заступника і шанованого колеги. Тим більше, що Василь Степанович не ухиляється від відповіді на запитання: “За кого голосуватимете, якщо не підете в мери?”. І завжди відповідає – “За Сендегу”.

Якщо ж зважати на те, що в Куйбіди і Садового зараз практично рівні рейтинги (різниця – у межах похибки), а в Сендеги вже є 5-6% власного електорату, то, за доброї роботи штабу останнього, він може випередити Садового вже на початку офіційної кампанії. Тож чи не вигідніше Андрієві Івановичу, щоб Куйбіда таки став кандидатом від Блоку Ющенка, і чи не копає він сам собі яму? Здається, польським політтехнологам про це варто подумати.

Аргумент Влада

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...