Садового закликають присвоїти Музею народної архітектури та побуту у Львові ім’я Климентія Шептицього

|

Міського голову Львова Андрія Садового та директора Музею народної архітектури та побуту у Львові Романа Назаровця просять невідкладно розпочати процедуру присвоєння імені Климентія Шептицького Музею народної архітектури та побуту у Львові. Про це йдеться у депутатському запиті, оголошеному сьогодні,  21 жовтня, під час пленарного засідання Верховної Ради України.

1

Автори запиту (народні депутати України Ігор Васюник, Микола Кадикало, Михайло Бондар) наголошують, що велич Постаті Митрополита Андрея Шептицького доведена численними науковими дослідженнями, які підтверджують його велику любов до української історії та культури.

«Сьогодні, більш ніж через півстоліття, діти продовжують навчатися у школах та гімназіях, які заснував сам Митрополит. Поціновувачі мистецтва відвідують музеї, де зібрано колекції самого Владики, а науковці досліджують унікальні документи, врятовані Шептицьким. Проте значна частина спадщини Митрополита Андрея Шептицького та його родини досі залишається невизнаною. Серед неї – заснований на землях Свято-Іванівської Лаври Студитського Уставу УГКЦ Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів’яни знають це місце як Шевченківський гай. А про те, що цей «Шевченківський гай» як музей було зареєстровано з ініціативи львівської інтелігенції, яка рятувала в такий спосіб територію Лаври та Церкви від плюндрування в радянський час, мало хто знає», – підкреслюють парламентарі.

Також вони зазначають, що під час наукової конференції, організованої Свято-Іванівською Лаврою Студійського Уставу УГКЦ у жовтні 2015 року з нагоди святкування 150-ліття від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького, науковцями були представлені всі підтверджуючі численні архівні документи, що митрополит Андрей Шептицький і його рідний брат Блаженний Климентій Шептицький мали безпосередню дотичність до цього шанованого львів’янами і гостями міста місця. Адже землі (навіть значно більша площа), на яких нині розташований музей, були придбані митрополитом Шептицьким і архімандритом Климентієм для Свято-Іванівської Лаври, яка й була заснована ними на цьому місці у 1927 році (збереглась відповідна грамота).

Автори запиту також звертають увагу міського голови Львова та директора Музею на те, що для братів Шептицьких було також важливо, щоб монахи навчили молодь мистецтву іконопису (у монастирі працювала іконописна школа), створити на цій території духовно-просвітницьке місце для львів’ян. 7 липня 1931 році у Свято-Іванівській Лаврі було освячено церкву Премудрості Божої, яку перевезли з села Кривки (визнана пам’яткою національного значення ще до створення Музею у 1963 році). Друга світова війна завадила братам Шептицьким розвинути лавру і музей. У 1946 р., після ліквідації радянською владою УГКЦ, Свято-Іванівська лавра була зачинена, а монахи вигнані. Нині почалось відродження Свято-Іванівської Лаври – однієї з сотень спадщин митрополита Андрея Шептицького.

Принагідно слід нагадати, що Митрополія УГКЦ і настоятель Свято-Іванівської Лаври вже звернулись до міської влади з проханням назвати Музей народної архітектури та побуту іменем Климентія Шептицького. Аргументи були такими:

– це вияв вдячності монахові, ісповіднику віри, мученикові, праведникові світу, засновникові лаври, відтак і музею, людині, яка віддала своє життя за український народ;

– Климентій Шептицький керував усім, що стосувалося створення Лаври, вкладаючи, зокрема, власні кошти;

– Климентій Шептицький організував і вирішив усі проблеми, пов’язані з перенесенням дерев’яної церкви з села Кривки у Львів, яка пам’яткою національного значення;

– Климентій Шептицький опікувався сиротами і єврейськими дітьми, яких переховували монахи у Свято-Іванівській та Унівській лаврах у роки німецької окупації (завдяки братам Шептицьким і духовенства УГКЦ у час німецької окупації було врятовано понад 150 євреїв);

– присвоєння імені Климентія Шептицького повернуло б історичну справедливість і додало вагомості самому музею.

Відтак парламентарі просять невідкладно розпочати процедуру присвоєння імені Климентія Шептицького Музею народної архітектури та побуту у Львові.

Як раніше повідомляв Львівський порталполіція відкрила кримінальне провадження щодо намірів будівництва візит-центру в «Шевченківському гаю». Окрім цього, повідомлялося про намір збудувати візит-центр на території «Музею народної архітектури та побуту у м.Львові» по вул. Чернеча Гора, 1 (народна назва – «Шевченківський га») викликав широкий резонанс у місті Львові. Активісти публічно цікавились у влади Львова, де поділися 15 га землі «Шевченківського гаю», та чому чиновники знищують Шевченківський гай в догоду бізнес-партнерам міського голови Львова Андрія Садового?

Також львівські активісти на початку серпня цього року проінспектували неналежний стан «Шевченківського гаю». Окрім цього міську владу звинуватили у приховуванні інформації про візит-центр у «Шевченківському гаю», та розділенні площі візит-центру в «Шевченківському гаю».

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.